ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2005 Справа N 26/337
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Михайлюка М.В. Невдашенко Л.П. Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства АТП N 12355
на ухвалу від 22.12.2004 Запорізького апеляційного господарського суду
у справі N 26/337 господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзпромресурси-98"
до Відкритого акціонерного товариства АТП N 12355
про стягнення 11283,01 грн.
за участю представників сторін:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2004 р. у справі N 26/337 (суддя Зубкова Т.П.) на підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ) відкладено розгляд справи та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали від 22.10.2004.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2004 р. (головуючий - Кричмаржевський В.А., судді Хуторной В.М., Мірошниченко М.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість оскарження ухвали про відкладення розгляду справи, винесеної в порядку ст.ст. 77, 86 ГПК України ( 1798-12 ).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.11.2004 р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 77 та 86 ГПК України ( 1798-12 ).
Ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" ( 3018-14 ), згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України ( 1798-12 ) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ).
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Приписами ст. 77 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачено можливості оскарження судової ухвали про відкладення розгляду справи.
Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.11.2004 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2004 не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.12.2004 р. у справі N 26/337 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.