ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2007 Справа N 29/316-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Каравай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року у справі N 29/316-06 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи В.В.В. до відкритого акціонерного товариства "Каравай" про стягнення суми, - ВСТАНОВИВ:
У липні 2006 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа В.В.В. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Каравай" про стягнення 40000 грн. по договору від 5 серпня 2003 року N 1 про відступлення права вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 5 серпня 2003 року уклав з Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. договір N 1 "про відступлення права вимоги". Відповідно до умов договору підприємець В.В.В. отримав право стягнення з відкритого акціонерного товариства "Каравай" 40000 грн., крім того, отримав простий вексель від 18 квітня 2003 року на суму 40000 грн. емітований товариством.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 липня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року рішення змінено в частині суми стягнення та залишено без змін в сумі 22122,66 грн., а в іншій частині рішення господарського суду скасоване та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення суми в розмірі 17877,34 грн., суд апеляційної інстанції виходив з положень ст. 217 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), відповідно до якої, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як було встановлено господарським судом, між відкритим акціонерним товариством "Каравай" та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. 28 лютого 2003 року було укладено договір N 37-02/2003, відповідно до умов якого підприємець постачав товариству борошно.
В рахунок оплати за поставлений товар відкрите акціонерне товариство "Каравай" 18 квітня 2003 року передало підприємцю простий вексель N 80551715216554 на суму 40000 грн.
Між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою В.В.В. 5 серпня 2003 року укладений договір N 1 про відступлення права вимоги.
Відповідно до умов договору Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа В.В.В. отримав право на стягнення з відкритого акціонерного товариства "Каравай" суми в розмірі 40000 грн.
5 серпня 2003 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Р.Л.Г. на підставі акту приймання-передачі простого векселя передала підприємцю В.В.В. простий вексель від 18 квітня 2003 року N 80551715216554 емітований відкритим акціонерним товариством "Каравай".
Позивач 3 травня 2006 року направив на адресу відповідача акт пред'явлення векселя до платежу від 15 квітня 2006 року.
Відкрите акціонерне товариство "Каравай" листом від 17 травня 2006 року відмовилося здійснити оплату за векселем.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" ( 2374-14 ) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Судом встановлено, що за поставлене Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. борошно у відкритого акціонерного товариства "Каравай" виник грошовий борг, який було оформлено за волевиявленням сторін 18 квітня 2003 року простим векселем N 80551715216554.
За своєю правовою природою вексель є видом цінних паперів, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у відповідний строк зазначену в цінному папері суму власнику векселя (держателю).
Вексель є абстрактним грошовим зобов'язанням незалежно від причин, які обумовили його видачу, вексельне зобов'язання є безспірним та безумовним, а зобов'язання осіб, які підписали вексель, випливають виключно із самого векселя і не потребують підтвердження будь-якими іншими документами, окрім самого векселя.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. простий вексель від 18 квітня 2003 року N 80551715216554 було передано Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі В.В.В. на підставі договору про відступлення права вимоги та акту приймання-передачі простого векселя від 5 серпня 2003 року, з огляду на зазначене, суди прийшли до правильного висновку, що у позивача є всі правові підстави вимагати сплати суми коштів за спірним векселем.
Судом встановлено, що 10 червня 2003 року між відкритим акціонерним товариством "Каравай" та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Р.Л.Г. було укладено письмову угоду про залік взаємних вимог у вигляді акту зарахування взаємних вимог.
Проте, апеляційний господарський суд необґрунтовано та помилково припинив зобов'язання відповідача в частині сплати 17877,34 грн.
Взаємовідносини учасників вексельного обігу носять характер вексельних правовідносин, що регулюються не загальними нормами цивільного права, а спеціальним інститутом - вексельним правом.
Враховуючи те, що вексельне законодавство не передбачає такої форми погашення векселя, як зарахування однорідних зустрічних вимог, висновки апеляційної інстанції про припинення зобов'язання по вексельним відносинам на підставі ст. 217 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ), а не вексельного законодавства, оскільки норми останнього це не забороняють, не відповідають вимогам закону.
За таких обставин, висновки апеляційного господарського суду є наслідком неправильного застосування положень Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) і тому дана постанова підлягає до скасування, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, як таке, що постановлене з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального законодавства.
З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Каравай" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2006 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 12 липня 2006 року у справі N 29/316-06 залишити без змін.
Головуючий В.С.Перепічай
Судді І.В.Вовк П.А.Гончарук