ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2007 Справа N 13/291-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.04.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ходаківська І.П.
судді: Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
у справі господарського суду Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року
за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до
1) державного підприємства "Придніпровська залізниця"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем"
3) відкритого акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод"
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до суду з позовом про стягнення з належного відповідача вартість майнової шкоди у розмірі 4 940 грн. 75 коп., яку йому було завдано у результаті неналежного виконання договору постачання N 31-05/05-01/1998 від 21.06.2005 року, а саме недостачі поставленого йому за вказаним договором майна (коксовий горішок).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року у позові відмовлено, оскільки з матеріалів справи вбачається відповідальність Придніпровської залізниці, до якої пропущено шестимісячний строк позовної давності.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку та неповноту встановлення обставин справи і просить судове рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, на виконання умов договору поставки N 31-05/05-01/1998, укладеного 21 червня 2005 року між відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем" Ясиновським коксохімічним заводом на адресу позивача 05 листопада 2005 року, 06 листопада 2005 року, 08 листопада 2005 року у 4-х вагонах N 66727520, 64897663, 67862466, 67195289 було направлено коксовий горішок.
Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в кількості 8 700 кг. З урахуванням норми недостачі - 1%, та перерахунком за сухою вагою відповідальна вагова недостача склала 5 370 кг на суму 4 940 грн. 75 коп. Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами N БН 743544/273, 743545/274 від 06.11.2005 р. та N БН 743549/278 від 08.11.2005 р., 743540/269 від 05.11.2005 р. Опис комерційних актів по відправці N 52790947, 52790946, 52790977 містять напис про наявність поглиблень та складання акту загальної форми, а також висновок, що вантаж, якого не достає, міг поміститися у вагонах. Завантаження вантажу відбувалося засобами відправника.
Рахунки за поставлену продукцію N 1767, 1769 від 10.11.2005 року, N 1773 від 11.11.2005 року сплачені позивачем у повному обсязі.
Частина 2 статті 9 ЦК України ( 435-15 ) встановила, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відмовляючи у задоволенні позову до державного підприємства "Придніпровська залізниця", суд послався на статтю 136 Статуту залізниць України ( 457-98-п ), відповідно до якої позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.
Звертаючись до суду з даним позовом, відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" цей строк пропустило.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, господарський суд Дніпропетровської області правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог до державного підприємства "Придніпровська залізниця" і підстав для скасування судового рішення у цій частині судова колегія не вбачає.
Є також правильними та обґрунтованими висновки суду щодо відмови у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем", та відкритого акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод" оскільки відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Відповідно до матеріалів справи недостача продукції документально підтверджена комерційними актами БН 743544/273 від 06.11.2005 р., БН 743545/274 від 06.11.2005 р. БН 743549/278 від 08.11.2005 р. Згідно даних комерційних актів зафіксовані ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу. Дані факти свідчать про очевидні ознаки порушення поверхні вантажу є наслідком втрати вантажу на шляху слідування, а тому відповідальність за недостачу вантажу несе ДП "Придніпровська залізниця".
Проте, рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог заявлених, до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем" та відкритого акціонерного товариства "Ясиновський коксохімічний завод" по залізнодорожній накладній 52790933 не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111 Статуту ( 457-98-п ), залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Згідно до ст. 24 Статуту ( 457-98-п ) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Господарський суд Дніпропетровської області, відмовляючи у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства Ясиновський коксохімічний завод", не звернув увагу на наявний у матеріалах справи комерційний акт N 743540/269 до накладної N 52790933, згідно якого виявлено недостачу груза у кількості 1100 кг., проте ознаки незбережного перевезення у виді заглиблень на поверхні вантажу відсутні, слідів втрати вантажу не знайдено.
При постановленні оскаржуваного рішення, господарський суд Дніпропетровської області на наведене увагу не звернув та не відобразив у рішенні своєї правової позиції щодо цього питання, чим припустив неповноту встановлення обставин справи.
За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, визначити ступінь вини вантажовідправника, повно та всебічно дослідити фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2006 року по справі N 13/291-06 в частині стягнення 4421,54 грн. по накладних 52790947, 52790946, 52790977 залишити без змін.
В частині стягнення 519,21 грн. вартості нестачі по накладній N 52790933 у вагоні N 67195289 рішення скасувати та справу у цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Т.Данилова Г.Савенко