Вказаний у ст. 165 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) строк не обмежений строком позовної давності.
Тому, застосування до положень ст. 165 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) строку позовної давності здійснено судом апеляційної інстанції необґрунтовано.
Також, судом апеляційної інстанції необґрунтовано вказано на те, що в даному випадку має місце прострочення кредитора у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ). А саме, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ЗАЕС не здійснено дій, до вчинення яких НДЦ не міг виконати свого зобов'язання з передачі вищевказаних документів, оскільки ЗАЕС звернулася з вимогою щодо передання документів після закінчення строків позовної давності, є безпідставним.
Передача документів, що свідчать про право вимоги, є прямим обов'язком кредитора, який уступив вимогу іншій особі.
Отже, з моменту підписання договору НДЦ був зобов'язаний передати ЗАЕС документи, що свідчать про право вимоги (первинні документи).
Колегія суддів зазначає, що факт неможливості задовольнити вимоги до Державної компанії "Молденерго" за переданим правом вимоги через відсутність первинних документів був встановлений тільки під час розгляду справи N 17-5-30-38-18/01-7829 та винесення у ній рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2003 р.
Тобто, про невідповідність переданої вимоги вимогам чинного законодавства та відповідно про необхідність витребування первинних документів ЗАЕС дізналася у зазначений час.
У зв'язку з чим, ЗАЕС звернулася з такою вимогою до НДЦ лише 10.10.2003 р.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача в касаційній скарзі про те, що строк позовної давності щодо відносин з витребування первинних документів повинен почати свій відлік через 7 днів з дня пред'явлення вимоги про їх витребування.
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що правовідносини за договором припинилися, не можна визнати правомірним, оскільки НДЦ не було виконано своїх зобов'язань за договором з передачі документів, що свідчать про право вимоги, отже вони продовжують існувати.
У зв'язку з чим, стаття 107 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), яка визначає правонаступників юридичної особи, що припинилася, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин справи постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд до цього суду.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 107 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст.ст. 165, 198, 215 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. у справі N 8/196-31/288 скасувати.
3. Справу N 8/196-31/288 передати на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий Б.М.Поляков
Судді Л.Й.Катеринчук Н.Г.Ткаченко