ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2007 Справа N 48/233
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01.03.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Дерепи В.І.,
Суддів - Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року
у справі N 48/233
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна"
про стягнення 163 615,41 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - Чумак Ю.Я.
відповідача - Єрмоленко О.О.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 12 липня 2006 року (суддя В.Сулім) позов задоволено, стягнуто з відповідача 153 760,52 грн. заборгованості, 2 653, 95 грн. річних та 7 200,94 грн. інфляційних за невиконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції за договорами від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року (судді А.Брайко, Л.Бившева, Т.Розваляєва) рішення господарського суду м. Києва від 12 липня 2006 року скасоване та в позові відмовлено за недоведеністю.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом апеляційної інстанції, просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду м. Києва від 12 липня 2006 року залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" були укладені договори від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05, за умовами яких позивач зобов'язався продати, а відповідач прийняти і оплатити борошно пшеничне вищого ґатунку, яке відповідає ГОСТУ 26574-86 (за договором від 10.01.2005 року N 16-1/05) та ГОСТУ 46.0004-99 (за договором від 17.05.2005 року N 131/1-1/05).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За накладними від 18.05.2005 року N 122 на суму 54 200 грн., від 21.05.2005 року N 153/1 на суму 81 600 грн., від 23.05.2005 року N 154 на суму 32 100 грн., від 23.05.2005 року N 155 на суму 23 100 грн., від 27.05.2005 року N 201 на суму 23 100 грн., від 27.05.2005 року N 213/2 на суму 69 960 грн., від 23.06.2005 року N 366/1 на суму 74 800 грн., від 30.06.2005 року N 374 на суму 74 800 грн. та від 19.07.2005 року N 408/1 на суму 74 690 грн. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 469 450 грн. Доказами отримання відповідачем зазначеного товару є підписані відповідачем видаткові накладні з відбитками печатки підприємства, підпис уповноваженого представника на накладних, по яких товар отриманий за довіреністю серії ЯКВ N 760420 від 18.05.2005 року, а також квитанції про приймання вантажу. При цьому колегія суддів приходить до висновку, що видаткові накладні N 153/1, N 213/2, N 366/1, N 374 і N 408/1 на 335,5 тон борошна, підписані представником відповідача з відбитками печатки є достатніми доказами отримання товару відповідачем. Доказом отримання товару по накладним N 122, N 154, N 155, N 201 є довіреність серії ЯКВ N 760420 від 18.05.2005 року на 90 тон борошна.
Крім того, доказом отримання відповідачем зазначеного товару є квитанції про приймання вантажу на станції Сімферополь вантажної Придніпровської залізниці, як того вимагає пункт 2 договору від 10.01.2005 року N 16-1/05.
Відповідач свої зобов'язання за договорами від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05 виконав частково, розрахувавшись з позивачем за поставлену продукцію в сумі 450 785 грн. Залишок заборгованості, яку відповідач не сплатив за поставлену продукцію, складає 153 760,52 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Посилання апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів про отримання відповідачем товару саме на підставі договорів від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05 та відмову у задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки докази про те, що між сторонами укладались будь-які інші договори окрім вищезазначених, відсутні, а тому продукція була поставлена саме за договорами від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05. Підтвердженням того, що взаємовідносини сторін були в рамках договорів від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05 крім іншого, є довіреність серії ЯКВ N 760420 від 18.05.2005 року на отримання борошна, де зазначено, що борошно отримується по договору від 17.05.2005 року N 131/1-1/05; протокол зарахування однорідних вимог від 30.04.2005 року в якому зазначено, що за станом на 30 квітня 2005 року заборгованість відповідача перед позивачем за борошно згідно договору від 10.01.2005 року N 16-1/05 складає 145 369,52 грн. Надані відповідачем протоколи зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджують заборгованість відповідача згідно договорів від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05 та враховані при визначенні суми заборгованості при складанні акту звірки розрахунків сторін за період з 25.06.03 року по 01.05.2005 року.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 153 760,52 грн. заборгованості, 2 653, 95 грн. річних та 7 200,94 грн. інфляційних за невиконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції за договорами від 10.01.2005 року N 16-1/05 та від 17.05.2005 року N 131/1-1/05.
За цих обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва від 12 липня 2006 року залишенню без змін.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року у справі N 48/233 скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 12 липня 2006 року залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів ГМБХ" 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 10 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита.
Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.
Головуючий, суддя В.І.Дерепа
Суддя Б.М.Грек Л.В.Стратієнко