ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2004 Справа N 21/166
(ухвалою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.04 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді - Кузьменка М.В.,
суддів: Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2004 р.
у справі N 21/166 господарського суду Донецької області
за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш"
про стягнення 25 466 грн.
за участю представників:
СТГО "Південна залізниця" - Болотова Е.І. за дов. від 30.04.2004 р.; Забіяка Н.О. за дов. від 05.04.2004 р.;
Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" - Бережний Ю.В. за дов. від 01.10.2003 р.
ВСТАНОВИЛА:
Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом та просило суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Азовмаш" 25 466 грн. збитків, понесених у зв'язку з неякісним виконанням зварного шву при виготовленні цистерни, внаслідок чого виникла течія бензину (т. 1 а.с. 3-5).
Відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Азовмаш" у відзиві на позов заявлені вимоги відхилив, вказуючи на:
- недоведеність факту виробництва цистерни саме ВАТ "Азовмаш";
- заявлені вимоги щодо відшкодування 1 253 кг бензину, що допоставлявся у справній цистерні;
- не надано доказів понесення збитків;
- відповідач не є особою, яка повинна відповідати за заявленим позовом, оскільки придатність рухомого складу для перевезення вантажу визначається відправником;
- пропущено строк позовної давності;
- між сторонами відсутні договірні відносини (т. 1 а.с. 36).
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2003 р. у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 114-115).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- вимоги щодо якості виготовлення цистерни випливають з виконання умов договору N 16/2039-ЦХ/К від 14.03.2000 р., який укладено між ДП "Укрзалізничпостач" та відповідачем, стороною якого не є позивач;
- відповідач не є володільцем спірної цистерни, у зв'язку з чим вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, заявлені позивачем, необґрунтовані.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2004 р. рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2003 р. залишено без змін (а.с. 244-245).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, СТГО "Південна залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення щодо задоволення заявлених вимог.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судами:
- неправильно застосована ст. 450 ЦК УРСР ( 1540-06 ), яка не підлягала застосуванню, оскільки не регулює відносини між відповідачем та позивачем;
- безпідставно не застосована ст. 452 ЦК УРСР ( 1540-06 ), яка визначає право зворотної вимоги особи, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (чинному на момент виникнення правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Вимоги позивача щодо відшкодування збитків у розмірі 25 466 грн. обґрунтовані тим, що у зв'язку з технічною несправністю цистерни N 75079939 (неякісне виконання зварного шва), СГТО "Південна залізниця" понесла витрати, пов'язані з відшкодуванням сум, виплачених Придніпровською залізницею вантажоодержувачу - ВАТ "Дніпронафтопродукт" за нестачу бензину у зазначеній цистерні. При цьому, позивач стверджував, що вартість бензину списана Придніпровською залізницею з його рахунку безакцептно як із залізниці, де відбулася подія.
Судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку встановлено, що відповідач є виготовлювачем цистерни N 75079939.
При цьому, зазначена цистерна виготовлена відповідачем на замовлення ДП "Укрзалізничпостач" за умовами договору N 16/2032-ЦХ/П від 24.02.2000 р.
У подальшому, спірна цистерна передана ДП "Укрзалізничпостач" ДП "Донецька залізниця" на виконання умов договору поставки від 14.03.2000 р., відповідно до якого ДП "Укрзалізничпостач" поставляє, а ДП "Донецька залізниця" приймає та оплачує піввагони мод. 12-783 та цистерни мод. 15-1443.
Отже, судами встановлено, що власником спірної цистерни, яка є технічно несправною, є ДП "Донецька залізниця", яка і може у встановленому чинним законодавством порядку нести цивільну відповідальність (за наявності достатніх на те підстав) за неналежний стан майна, що знаходиться у її володінні та користуванні.
Так, в силу ст. 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ), власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
При цьому, ДП "Донецька залізниця" як замовник цистерни має право заявляти відповідні претензії щодо якості поставленого йому майна за умовами договору поставки від 14.03.2000 р., відповідно до положень ст.ст. 203, 248-250 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин та прийняття судового рішення).
ВАТ "Азовмаш" як виготовлювач спірної цистерни відповідає за виконання умов договору N 16/2032-ЦХ/П від 24.02.2000 р., у т.ч. щодо якості виготовленої продукції, перед замовником - ДП "Укрзалізничпостач".
Таким чином, судами вірно встановлено, що залучена до справи в якості відповідача особа - ВАТ "Азовмаш" не є особою, яка повинна відповідати за заявленим СТГО "Південна залізниця" позовом.
Між тим, колегія суддів погоджується з скаржником щодо неправильного застосування судом до спірних правовідносин ст. 450 ЦК УРСР ( 1540-06 ).
Відповідно до зазначеної норми, організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом з тим, вимоги позивача щодо відшкодування збитків не пов'язані безпосередньо з діяльністю, здійснення якої утворює підвищену небезпеку заподіяння шкоди - транспортуванням предметів, речовин, які за своїми властивостями мають підвищену небезпеку для оточуючих. Вимоги позивача ґрунтуються на неналежному технічному стані майна - цистерни, у якій здійснювалось транспортування.
Однак, неправильне застосування зазначеної норми права не випливає на правильність висновку судів щодо прав та обов'язків сторін у справі.
За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2003 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2004 р. відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2003 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2004 р. у справі N 21/166 залишити без змін, а касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" - без задоволення.