Про стягнення коштів

Постанова від 2006-01-26 № 1/4 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2006 Справа N 1/4

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І.

суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соледар-сервіс"

на ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.05 від 15.12.05

у справі N 1/4 господарського суду Донецької області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Брахмутгіпс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соледар-сервіс"

про стягнення 100566,37 грн.

за участю представників від:

позивача - не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 15.11.05 господарський суд Донецької області відклав розгляд справи до 22.11.05. Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.05 відхилено зауваження на протокол судового засідання, яке відбулося 14.11.05. Рішенням господарського суду Донецької області від 22.11.05 (суддя Азарова З.П.) позов задоволено частково.

Ухвала про відкладення розгляду справи та ухвала від 18.11.05 були оскаржена відповідачем в апеляційному порядку. Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.05 та від 15.12.05 відповідно (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гези Т.Д., суддів Акулової Н.В., М'ясищева А.М.) відмовлено у прийнятті апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Соледар-сервіс" з посиланням на те, що ухвали місцевого господарського суду про відкладення розгляду справи та про відхилення зауважень на протокол не підлягають оскарженню.

Не погодившись із зазначеними ухвалами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.05, та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.05 справу направити на розгляду до апеляційного суду. Касаційні скарги обґрунтовані порушенням судом основних засад судочинства, а також порушенням права відповідача на апеляційний перегляд судового акту, а відтак, на судовий захист.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Наведене слід розуміти наступним чином: не всі ухвали господарського суду можуть бути оскаржені, а тільки ті, можливість оскарження яких прямо передбачена нормативними актами.

Як вірно було зазначено апеляційним судом, ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), ні статтею 77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (яке регулює порядок відкладення розгляду справи) не передбачена можливість оскарження ухвал суду про відкладення розгляду справи. Також ні зазначеним законом, ні Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість оскарження ухвали про відхилення зауважень на протокол судового засідання. Тому виключена можливість перегляду цих судових актів в апеляційному порядку, оскільки вони носять суто процесуальний характер, спрямований на забезпечення судового процесу.

Тому апеляційний суд правомірно відмовив у прийнятті апеляційних скарг відповідача. Отже, доводи касаційних скарг не можуть бути підставою для скасування ухвал у справі, а тому, ухвали апеляційного господарського суду від 15.12.05 та від 29.11.05 слід залишити без змін, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соледар-сервіс" від 18.12.05 N 497 та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Соледар-сервіс" від 13.01.05 N 26 залишити без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.05 та Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.05 у справі N 1/4 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.Дерепа

Судді Б.Грек Л.Стратієнко