ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2007 Справа N 24/586-А
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алтек, Лтд"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р.
у справі N 24/586-А господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кий Авіа Карго"
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алтек, Лтд"
2) Міністерства транспорту України
про стягнення 123149 грн. 84 коп., розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін:
від позивача - Біденко О.М., за довіреністю Кузьмич Я.В., за довіреністю
від відповідача - Михайлова В.П., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.11.2006 року у справі N 24/586А, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р., позов ТОВ "Кий Авіа Карго" до ТОВ "Фірма "Алтек, Лтд", Міністерства транспорту України про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, стягнення 123149,84 грн. задоволений частково, договір на надання транспортних послуг N 362 від 06.10.03, укладений між позивачем та відповідачем-1 розірваний, з відповідача-1 на користь позивача стягнуто 123149,84 грн. шкоди, судові витрати. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алтек, Лтд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29.11.2006 року у справі N 24/586А та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Першикова Є.В. справа розглядається по суті колегією суддів у постійному складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореною розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006 р.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи 06.10.2003 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір на надання транспортних послуг N 362, за умовами якого, Перевізник - відповідач-1 зобов'язався доставити ввірений йому вантаж у пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі Отримувачу, а Замовник зобов'язується сплатити перевізнику за перевезення встановлену плату, зазначену у заявці - договорі, який є невід'ємною частиною договору на надання транспортних послуг.
12.10.2004 року між позивачем та ТОВ "ПІК Лтд" було укладено договір доручення на організацію перевезення вантажів N 539/1, за умовами якого, Замовник (вантажовласник) доручає, а Агент здійснює за рахунок коштів Замовника транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення ввіреного йому Замовником вантажу у пункт призначення.
12.10.2004 року між ТОВ "Кий Авіа Карго" та ТОВ "ПІК Лтд" було укладено додаток до договору доручення - заявка N 01, відповідно до якої позивач взяв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу (інтегральних мікросхем загальною вартістю 21100,00 доларів США) за маршрутом м. Тайпей (Тайвань) - м. Запоріжжя (Україна).
На виконання вище вказаної Заявки N 01 та відповідно до умов Договору на надання транспортних послуг N 362, між позивачем та відповідачем-1 було укладено заявку-договір N 1022/04 від 22.10.2004 року, відповідно до якої відповідач-1 повинен був здійснити перевезення вантажу (мікросхеми, які були предметом Заявки N 01) автотранспортом за маршрутом а/п Бориспіль - м. Запоріжжя, доставка вантажу мала бути здійснена 28.10.2004 року під митним контролем.
27.10.2004 року під час відправлення вантажу з Бориспільської митниці, останньою було видано відповідачу-1 попереднє повідомлення N 112000002/4/181682, із п. 22 якого вбачається що, вартість вантажу становить 111969,26 грн.
Відповідно до умов договору N 362 від 06.10.2003 року, на підставі Заявки N 1022/04 від 22.10.2004 року позивач відвантажив на автомобіль перевізника-відповідача-1 вищезазначені інтегральні мікросхеми, що підтверджується товарно-транспортною накладною 02ААХ N 12498 від 27.10.2004 року та Попереднім повідомленням N 112000002/4/181682 від 27.10.2004 року.
Апеляційним судом встановлено, що 28.10.2004 року вантаж до м. Запоріжжя, вул. Леонова, 1 відповідачем-1 доставлений не був та втрачений, чим порушено умови договору на надання транспортних послуг N 362.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України ( 435-15 ) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 623 ЦК України ( 435-15 ), боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на день розгляду справи матеріальна шкода, яка була завдана позивачеві складає 123149,84 грн., в тому числі: 112078,98 грн. вартість вантажу (інтегральні схеми), 4589,77 грн. - погашення відсотків за кредитним договором, а також 3967,03 грн. - упущена вигода, яку розраховував отримати Позивач за Договором доручення на організацію перевезення вантажів N 539/1.
Виходячи із встановлених по справі обставин та враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення та розірвання договору обґрунтовано задоволені судом, а доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведене та не містять достатніх підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.
Апеляційним судом вірно зазначено, що у разі виявлення винної особи у здійсненні крадіжки у кримінальної справі, останній не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до загального суду для стягнення у порядку регресу вказаних збитків.
Посилання скаржника на те, що у провадженні господарського суду Запорізької області наявна справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав спростовуються матеріалами справи та обставинами встановленими попередніми судовими інстанціями.
Вимога позивача в частині зобов'язання відповідача-2 анулювати ліцензію ТОВ "Фірма "Алтек, Лтд" з надання послуг по перевезенню обґрунтовано залишена без задоволення, оскільки як встановлено апеляційним судом, згідно пояснень представника Мінтрансу України він не має відношення до ліцензування, ліцензію відповідачу-1 видавала Головна державна інспекція-орган ліцензування, повноваження якої визначені вказаним Законом та Постановою КМУ N 11/90. Відповідач-2 помилково скасував ліцензію відповідача-1, який в свою чергу оскаржив рішення Мінтрансу до експертно-апеляційної ради відповідно до ст. 7, ч. 5 ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Алтек, Лтд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. у справі N 24/586-А залишити без змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Г.Савенко І.Ходаківська