СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
11.06.2003
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України <...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Л-ци Д.Д. до виконкому Дубровицької міської ради і Дубровицької районної державної адміністрації про стягнення компенсації за будинок з господарськими будівлями та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИЛА:
У червні 2000 року Л-ца Д.Д. звернувся із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що він з сім'єю в складі 4-х осіб проживав у будинку <...> в м. Дубровиця Рівненської області. В 1990 році в зв'язку з радіоактивним забрудненням вказаного населеного пункту внаслідок Чорнобильської катастрофи сім'я переселилася в м. Голу Пристань Херсонської області. На виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) він здав свій будинок в м. Дубровиця на баланс Дубровицької міської ради.
Посилаючись на те, що грошову компенсацію за будинок з господарськими будівлями відповідачі не виплатили, позивач просив про задоволення позовних вимог.
Рішенням Зарічненського районного суду від 13.02.2001, залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Рівненського обласного суду від 23.04.2001, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто на користь Л-ци Д.Д. в рахунок компенсації за будинок та господарські будівлі з урахуванням індексу інфляції 51024 грн. 12 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначених судових рішень в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації за будинок та господарські будівлі, суд виходив з того, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) Л-ца Д.Д. мав право на отримання грошової компенсації за майно, втрачене у зв'язку з переселенням. Згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації N 3 від 04.02.98 Дубровицькою міською радою належний Л-цу Д.Д. будинок з господарськими будівлями прийнято на баланс. За договором купівлі-продажу від 10.02.98 зазначений будинок перейшов у власність Дубровицької міської ради і 11.02.98 позивачу було видано довідку про здачу житла.
Відповідно до п. 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 755 ( 755-97-п ) від 15.07.97, грошова компенсація виплачується протягом одного місяця після звернення щодо припинення права власності.
За таких обставин, коли у вказаний строк грошову компенсацію позивачу виплачено не було, суд дійшов обгрунтованого висновку про стягнення відповідної компенсації з врахуванням рівня інфляції.
Судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення скарги не вбачається.
Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата у цивільних справах УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області відхилити, а рішення Зарічненського районного суду від 13.02.2001 та ухвалу судової колегії в цивільних справах Рівненського обласного суду від 23.04.2001 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.