Ст. 56. Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень

Чинна редакція, діє з 2008-06-23

Відповідальність, згідно до даної статті, несе саме держава, а не її органи або посадові чи службові особи. Останні здійснюють свої функції не як приватні особи в своїх інтересах, а від імені держави та в межах покладеної на них державної компетенції.

Положенням про Державне казначейство України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. N 1232 ( 1232-2005-п ), встановлено, що одним з основних його завдань зокрема є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.

Як встановлено ч. 9 п. б) ст. 87 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема - відшкодування збитків, заподіяних громадянам.

Статтею 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ) та статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" ( 107-17 ) передбачено відшкодування державою з Державного бюджету України коштів, що вважаються збитками Державного бюджету України.

Таким чином, кошти в суми 6711,16 грн., що відповідають розміру заподіяної позивачу шкоді, мають бути стягнуті з Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи судом на підставі ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) господарськими судами враховано вказівки Вищого господарського суду України та правомірно задоволено позов ЗАТ ВТФ "Сіверянка" шляхом стягнення на його користь 6711,16 грн. та суми судових витрат з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Чернігівської області від 21.11.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2008 р. у справі N 8/245(15/310/7) залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області - без задоволення.

Головуючий суддя О.Кот

Судді Т.Барицька С.Шевчук