СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 14.09.94 м.Київ
vd940914
(Витяг)
Пропуск без поважних причин передбаченого ст. 225 КЗпП ( 322-08 ) тримісячного строку звернення до комісії по трудових спорах може бути підставою для відмови судом у задоволенні вимог, з якими працівник звернувся до цієї комісії і в суд
Г. пред'явив позов до радгоспу "Унавський" про стягнення, утриманих з його заробітної плати на підставі наказу директора радгоспу грошей, для відшкодування заподіяної шкоди.
Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що зазначену суму стягнуто без його згоди і безпідставно, що протирічить вимогам закону.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням Київського обласного суду від 3 червня 1994 р. в задоволенні вимог позивачу відмовлено в зв'язку з пропуском строку звернення за вирішенням трудового спору.
В касаційній скарзі Г. просить скасувати рішення як таке, що протирічить вимогам закону.
Судова колегія Верховного Суду України знайшла, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 225 КЗпП ( 322-08 ) працівник може звернутись до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.
Постановляючи рішення, суд визнав встановленим, що позивач, ознайомившись з наказом про стягнення з нього сум 20 січня 1989 р., більше двох років в КТС з цього приводу не звертався, установлений тримісячний строк пропустив без поважних причин.
Такі висновки суду стверджуються даними огляду журналів вхідної кореспонденції профкому за час з 1989 р. по квітень 1991 р., показаннями свідків П. і П-к та іншими доказами про те, що позивач, який був ознайомлений з наказом про стягнення з нього грошей 20 січня 1989 р.
Посилання в касаційній скарзі на те, що звернення в КТС мало місце і раніше, перевірялись в судовому засіданні і підтвердження не знайшли.
Суд дав належну оцінку і тій обставині, що сам позивач в своїй заяві від 10 квітня 1991 р. не посилався на повторність звернення в КТС до розгляду спору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Г. пропустив установлений законом строк звернення в КТС без поважних причин і постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позову за пропуском цього строку.
Керуючись статтями 310, 311 ЦПК ( 1503-06 ), судова колегія залишила рішення без зміни.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3, 1995 р.