ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 4/790-18/122
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ВАТ "Західенерго" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2004 року у справі за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі НАК "Нафтогаз України" в особі ВАТ "Івано-Франківськгаз" до ВАТ "Західенерго" про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ:
В березні 2004 року заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ВАТ "Івано-Франківськгаз" до ВАТ "Західенерго" про стягнення боргу.
Просив стягнути з відповідача на користь ВАТ "Івано-Франківськгаз" борг за спожитий газ в розмірі 2109949 гривень 80 коп., 37398 гривень 45 коп. пені, 15600 гривень 49 коп. - 3 відсотки річних і 49251 гривню 60 коп. збитків від інфляції, а всього - 2212200 гривень 34 коп.,
Рішенням господарського суду Львівської області від 21 травня 2004 року позов задоволено частково.
З ВАТ "Західенерго" на користь ВАТ "Івано-Франківськгаз" стягнено 2109949 гривень 80 коп. основного боргу, 26178 гривень 92 коп. пені, 15600 гривень 49 коп. - 3 відсотки річних і 49251 гривню 60 коп. збитків від інфляції.
В частині стягнення 1324945 гривень основного боргу провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору, оскільки відповідач на цю суму розрахувався векселями.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2004 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
В касаційній скарзі ВАТ "Західенерго" просить скасувати судові рішення і залишити позов без розгляду, посилаючись на порушення судом ст.ст. 2, 21 ч. 1, 29 ч. 2, 63 і 81 ГПК України ( 1798-12 ).
Не оспорюючи наявність боргу і правильність рішення суду по суті, вважає, що прокурор необгрунтовано звернувся з позовом в інтересах суб'єкта господарювання.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
П. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Конституційний суд України в рішенні від 8 квітня 1999 року визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Прокурор в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.
Зокрема, в позові зазначено, що в статутному фонді позивача державна частка складає 50 відсотків + 1 акція, стан розрахунків у даній справі істотно впливає на забезпечення енерго і теплоносіями регіону України і енергетичну безпеку держави в цілому.
Суд апеляційної інстанції дослідив відповідність позову вимогам закону щодо порядку подачі позову, наявності інтересів держави і обгрунтованості звернення з позовом саме прокурора, перевірив доводи сторін і повно встановив обставини.
З урахуванням викладеного, судові рішення законні і обгрунтовані, а тому зміні не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 21 травня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 жовтня 2004 року - без змін.