ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 36/247
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача Смовж К.О. дов. від 27.08.2004 року Лощаков В.О. голова правління
відповідача
Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Яковенко Є.О. дов. від 13.04.2005 року
Управління державного казначейства Теняков дов. від 18.03.2005 року
Відділення державного казначейства Лещенко О.В. дов. від 14.03.2005 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції
у справі N 36/247
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.12.2004 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Парк"
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Управління державного казначейства у Дніпропетровській області Відділення державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області
про стягнення бюджетної заборгованості у сумі 5040955 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Парк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління державного казначейства у Дніпропетровській області та Відділення державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровській області про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованості з експортного відшкодування за травень 2004 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 жовтня 2004 року (суддя Кожан М.П.) позовні вимоги задоволені повністю, з Державного бюджету України стягнуто на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість (експортне відшкодування) за травень 2004 року у сумі 5040955 грн.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою в Дніпропетровський апеляційний господарський суд, в якій просила рішення суду у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що до нього надійшла інформація від управління МВС України у Дніпропетровській області щодо нерезидента R.S.N & F.LLS, який зареєстрований за N 199600312227 в США, але з 11.05.1999 року його діяльність призупинена. Скаржник послався на те, що зазначений факт підтверджує, що угода між позивачем та нерезидентом укладена через комісіонера є неправомірною. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 20.12.2004 року (судді Євстигнеєва О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) відмовив у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги з посиланням на те, що зазначена в клопотанні обставина не може слугувати причиною для відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Нововиявлені обставини, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику є підставою для подання заяви про перегляд судового рішення до господарського суду, що прийняв таке рішення (статті 112, 113 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2004 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга вмотивована тим, що апеляційний господарський суд відмовив у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та повернув скаргу без розгляду посилаючись на статті 86, 93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), які не містять підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду. Натомість порядок повернення апеляційної скарги без розгляду регулює стаття 97 Господарського процесуального кодексу України, проте в оскарженій ухвалі посилання на цю статтю відсутнє, що свідчить про те, що апеляцій ним судом порушено норми процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Парк" надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів викладених в касаційній скарзі, просить залишити без змін ухвалу апеляційного суду, як таку, що відповідає приписам чинного законодавства, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, з мотивів зазначених в ухвалі.
В судовому засіданні скаржник змінив касаційній вимоги і просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2004 року скасувати, направивши матеріали справи на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) визначено, що сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу.
Підставою повернення апеляційної скарги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції судом визначено подання згаданої скарги після спливу строку, встановленого приписами статті 93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з посиланням на те, що до клопотання про відновлення цього строку не додано доказів щодо пропуску встановленого строку з поважних причин.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області датоване 4 жовтня 2004 року було підписане 5 жовтня 2004 року та в обумовлений законом термін направлене сторонам. Як встановив апеляційний суд, апеляційна скарга Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення від 04.10.2004 року, а також клопотання про відновлення строку на оскарження згаданого рішення господарського суду Дніпропетровської області були подані лише 10.11.2004 року. Це не заперечує і касатор.
Як на підставу поновлення строку на подання апеляційної скарги скаржник в клопотанні посилається на нововиявлені обставини, а саме на отримання інформації від управління МВС України у Дніпропетровській області яка, на думку скаржника, має істотне значення для справи. Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Виходячи зі змісту наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи процесуальних дій. Наявність нововиявлених обставин не є підставою для відновлення строку для подання апеляційної скарги. Оскільки інші підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги скаржником не зазначені, заявлене до апеляційного суду клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги правомірно визнано Дніпропетровським апеляційним господарським судом безпідставним.
Зважаючи на викладене, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2004 року відповідає нормам процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись статтями 53, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2004 року у справі N 36/247 залишити без змін, касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції - без задоволення.