{Статтю 202 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
203. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурологічної роботи, спортивних заходів та ігр.
Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які виконували службові обов’язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня.
{Частина друга статті 203 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
Напередодні днів відпочинку концерти, кінофільми та інші заходи для військовослужбовців строкової військової служби дозволяється закінчувати на 1 годину пізніше, ніж звичайно. Підйом у дні відпочинку здійснюється пізніше за рішенням командира військової частини.
У дні відпочинку ранкова фізична зарядка не проводиться.
Підйом, ранковий огляд і вечірня повірка
204. Уранці, за 10 хвилин до сигналу "Підйом", черговий роти піднімає заступників командирів взводів, а у встановлений час (за сигналом "Підйом") здійснює підйом роти.
Після підйому проводиться ранкова фізична зарядка, прибираються приміщення і територія, заправляється постіль, проводиться ранковий туалет та ранковий огляд військовослужбовців строкової військової служби.
{Частина друга статті 204 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
205. Для ранкового огляду за командою чергового роти "Рота, для ранкового огляду - СТАВАЙ" головні сержанти (заступники командирів) взводів та командири відділень шикують свої підрозділи у визначеному місці, прикомандировані шикуються на лівому фланзі. Черговий роти доповідає головному сержантові роти або особі, яка його заміщує, про готовність роти до огляду. За командою головного сержанта роти головні сержанти (заступники командирів) взводів і командири відділень проводять ранковий огляд.
{Стаття 205 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
206. На ранкових оглядах перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд і додержання правил особистої гігієни.
Черговий роти вносить до книги запису хворих прізвища військовослужбовців, які хочуть звернутися за медичною допомогою до медичного пункту частини. Прізвища інших військовослужбовців, які звернулися за медичною допомогою протягом дня, черговий роти також вносить до книги запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту).
Під час ранкового огляду командири відділень наказують усунути виявлені недоліки, перевіряють виконання цих розпоряджень і доповідають про результати огляду головним сержантам (заступникам командирів) взводів, а головні сержанти (заступники командирів) взводів - головному сержантові роти.
{Частина третя статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Стан ніг, шкарпеток (онуч) і натільної білизни перевіряється періодично, як правило, перед сном.
207. У передбачений розпорядком дня час під керівництвом головного сержанта роти або одного з головних сержантів (заступників командирів) взводів проводиться вечірня прогулянка. Під час вечірньої прогулянки особовий склад строкової військової служби виконує стройові пісні у складі підрозділів. Після прогулянки за командою чергового роти "Рота, на вечірню повірку - СТАВАЙ" головні сержанти (заступники командирів) взводів та командири відділень шикують свої підрозділи для перевірки особового складу. Черговий роти доповідає головному сержантові роти або особі, яка його заміщує, про готовність роти до вечірньої повірки.
{Частина перша статті 207 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Головний сержант роти або особа, яка його заміщає, віддавши команду "Струнко", розпочинає вечірню повірку, на початку якої називає прізвища військовослужбовців, зарахованих наказом Міністра оборони України до складу роти навічно згідно з Порядком зарахування військовослужбовців Збройних Сил України до списків особового складу військових частин навічно (додаток 20 до цього Статуту). Головний сержант (заступник командира) першого взводу, почувши прізвище військовослужбовця, доповідає: "(Військове звання й прізвище) поліг як герой у бою за волю і незалежність України".
{Частина друга статті 207 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після цього головний сержант роти перевіряє особовий склад із числа військовослужбовців строкової військової служби за іменним списком. Почувши своє прізвище, кожен відповідає: "Я". За відсутніх відповідає командир відділення (екіпажу, обслуги). Наприклад: "У відпустці", "У наряді".
{Частина третя статті 207 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після перевірки особового складу головний сержант роти уточнює бойовий, пожежний розрахунки на випадок приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду) або пожежі, оголошує накази та розпорядження, які стосуються всіх військовослужбовців, та наряди на наступний день. Після закінчення вечірньої повірки головний сержант роти віддає команду "Вільно" і встановлює час для вечірнього туалету. В установлений час подається сигнал "Відбій" і вмикається чергове освітлення.
{Частина четверта статті 207 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
208. Якщо на ранковому огляді чи вечірній повірці присутній командир роти або один з офіцерів роти, головний сержант роти доповідає йому про результати огляду (повірки).
{Частина перша статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після ранкового огляду й вечірньої повірки чергові рот доповідають черговому частини і подають відомості про відсутніх, а також військові звання, прізвища, імена та по батькові самовільно відсутніх військовослужбовців строкової військової служби.
{Частина друга статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
209. Періодично за планом командира полку проводяться загальні батальйонні або полкові вечірні повірки. Місце для проведення вечірньої повірки має бути освітлене.
На загальних батальйонних (полкових) перевірках зобов’язаний бути присутнім весь особовий склад батальйону (полку).
Перевірку всього особового складу за іменним списком проводять командири рот і про результати перевірки доповідають командирові батальйону.
На загальній полковій перевірці командири батальйонів та окремих підрозділів полку доповідають про результати перевірки командирові полку.
Після закінчення загальної батальйонної (полкової) перевірки командир батальйону (полку) подає команду "Струнко" і наказує грати "Зорю". Загальна полкова вечірня повірка закінчується виконанням оркестром Державного Гімну України. Потім підрозділи проходять строєм під оркестр. За відсутності в батальйоні (полку) оркестру використовуються технічні засоби відтворення звукозапису. З початком звучання "Зорі" командири підрозділів від взводу і вище прикладають руку до головного убору і опускають її за командою "Вільно", що подається командиром батальйону (полку) після закінчення гри оркестру (звукозапису).
Навчальні заняття
210. Бойова підготовка є основним елементом повсякденної діяльності військовослужбовців у мирний час. Заходи, визначені планом бойової підготовки і розкладом занять, можуть переноситися тільки командиром (начальником), який їх затвердив.
На навчаннях і заняттях повинен бути присутнім весь особовий склад військової частини (підрозділу). Від занять звільняються особи, які перебувають у добовому наряді.
Для військовослужбовців строкової військової служби, звільнених через хворобу, організовуються заняття в класі.
211. Командири (начальники), винні у відриві особового складу від занять з бойової підготовки, притягаються до дисциплінарної відповідальності.
212. Заняття розпочинаються і закінчуються за сигналом у час, визначений розпорядком дня.
Перед виходом на заняття командири відділень і головні сержанти (заступники командирів) взводів перевіряють наявність підлеглих і переконуються, чи додержано правил носіння одягу, чи правильно припасовано спорядження та чи розряджено зброю.
{Частина друга статті 212 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після закінчення занять і навчань командири підрозділів перевіряють розрядженість зброї, наявність і комплектність усього озброєння, бойової та іншої техніки, навчально-тренувальних засобів, а також наявність стрілецької зброї та боєприпасів. Результати перевірки доповідаються за підпорядкованістю. Невикористані боєприпаси та гільзи здаються в установленому порядку. Зброя чиститься, здійснюється технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а місцевість, де проводилися заняття, прибирається.
Сніданок, обід і вечеря
213. Приготування їжі має бути закінчено за 30 хвилин до встановленого розпорядком дня терміну її приймання.
До початку роздавання їжі лікар (фельдшер) разом із черговим частини повинен перевірити її якість, здійснити контрольне зважування порцій, а також перевірити санітарний стан приміщень їдальні, столово-кухонного посуду та інвентарю. Крім того, командиром військової частини або за його вказівкою одним із його заступників щоденно перевіряється якість приготування їжі.
Перевірку якості їжі та контрольне зважування порцій командир військової частини або його заступники здійснюють у залі-їдальні.
Записи про результати перевірки вносяться до книги обліку контролю за якістю приготування їжі.
У визначений розпорядком дня час черговий частини дає дозвіл на видачу якісної їжі.
214. Військовослужбовці строкової військової служби приходять до їдальні в почищеному взутті та одязі строєм під командою одного з командирів відділень або головних сержантів (заступників командирів) взводів.
{Частина перша статті 214 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
В їдальні забороняється приймати їжу в головному уборі, польовій утепленій куртці, спеціальному (робочому) одязі.
215. Військовослужбовці, які перебувають у добовому наряді, харчуються у визначений командиром військової частини час. Хворим, які перебувають у медичному пункті частини, їжа готується за нормами лікувального пайка і доставляється за розпорядженням начальника медичного пункту.
Для військовослужбовців, які потребують дієтичного харчування, їжа готується окремо.
Звільнення з розташування військової частини
216. Військовослужбовці строкової військової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення - і в межах гарнізону. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом, що виїжджають за межі гарнізону, письмово повідомляють про це командира військової частини. Виїзд військовослужбовців строкової військової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.
{Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
217. Військовослужбовці строкової військової служби, які не мають дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на чергове звільнення, користуються правом на звільнення з розташування військової частини. При цьому звільнення військовослужбовців здійснюється в такій черговості, щоб це не призводило до зниження рівня бойової готовності військової частини та якості бойового чергування.
Військовослужбовці строкової військової служби звільняються з розташування військової частини командиром роти в установленому командиром військової частини порядку. Військовослужбовці одержують право на звільнення з розташування військової частини після складання ними Військової присяги.
{Частина друга статті 217 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової військової служби в день виборів надається звільнення не менш як на чотири години, крім тих військовослужбовців, які призначені до складу добового наряду. Голосування військовослужбовців, які несуть службу в наряді, проводиться у вільний від несення цієї служби час.
{Статтю 217 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 744-IV від 15.05.2003 }
Дозвіл на звільнення дається почергово. Черговість звільнень контролюється головними сержантами (заступниками командирів) взводів.
{Частина четверта статті 217 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
218. За дозволом на звільнення військовослужбовець строкової військової служби звертається до свого безпосереднього командира (начальника). Наприклад: "Пане (пані) сержанте, прошу дати мені дозвіл на звільнення до 23-ї години".
{Частина перша статті 218 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Головні сержанти (заступники командирів) взводів подають головному сержантові роти для доповіді командирові роти підписані командиром взводу списки на звільнення військовослужбовців строкової військової служби.
{Частина друга статті 218 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
219. У визначений час черговий роти шикує військовослужбовців, які мають дозвіл на звільнення, і доповідає головному сержантові роти. Головний сержант роти перевіряє їх за списком, а також їх зовнішній вигляд, знання ними правил поведінки у громадських місцях, наявність військових квитків і видає їм записки про звільнення. Черговий роти вносить їх прізвища до книги обліку звільнених, складає список і представляє звільнених черговому частини (додатки 12 і 13 до цього Статуту).
{Стаття 219 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
220. Після повернення із звільнення військовослужбовці доповідають черговому роти про повернення, здають йому записки про звільнення і доповідають своєму безпосередньому командирові (начальникові). Наприклад: "Пане (пані) сержанте, солдат Сергієнко зі звільнення прибув, зауважень не мав (чи мав таке-то зауваження від такого-то)".
{Частина перша статті 220 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1952-VIII від 16.03.2017 }
Якщо військовослужбовець повертається до підрозділу після відбою, він доповідає лише черговому роти.
Черговий роти зазначає у книзі обліку звільнених час повернення військовослужбовців зі звільнення, доповідає черговому частини про повернення звільнених і здає записки про звільнення головному сержантові (старшині) роти.
{Частина третя статті 220 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
{Статтю 221 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
222. Курсанти 1-2 курсів звільняються із розташування військового навчального закладу у порядку, встановленому для військовослужбовців строкової військової служби. Курсанти старших курсів звільняються за рішенням командирів (начальників) військового навчального закладу після закінчення навчальних занять і обов’язкових годин самостійної роботи, визначених розпорядком дня.
Відрядження, відправлення і прямування підрозділів (команд)
223. У службові відрядження підрозділи відправляються, як правило, на чолі з їх командирами. Якщо у відрядження відправляються військовослужбовці рядового, сержантського (старшинського) складу різних підрозділів, формується команда, начальником якої призначається старший за посадою чи військовим званням військовослужбовець.
{Частина перша статті 223 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Командирові підрозділу (начальникові команди) у військовій частині видаються посвідчення про відрядження і список особового складу підрозділу (команди) із зазначенням виду та номера зброї, кількості виданих боєприпасів, засвідчений гербовою печаткою військової частини й підписом начальника штабу частини. Командирові підрозділу (начальникові команди), крім того, даються вказівки про:
порядок прямування та харчування в дорозі;
до якого часу, куди і в чиє розпорядження відбуває підрозділ (команда);
вимоги правил безпеки, правил зберігання і застосування зброї. Крім того, можуть бути дані й інші вказівки, пов’язані з виконанням відповідних завдань та несенням служби підрозділом (командою).
Підготовкою підрозділу (команди) для відправлення в службове відрядження керує командир того підрозділу, до складу якого входить цей підрозділ (команда).
У встановлений час підрозділ (команда) на чолі з призначеним командиром (начальником) прибуває до начальника штабу чи командира військової частини.
Начальник штабу чи командир військової частини перевіряє готовність підрозділу (команди), інструктує командира (начальника) підрозділу (команди), а у разі потреби й увесь особовий склад, забезпечує відправлення підрозділу (команди), виділяючи транспортні засоби.
224. Командир підрозділу (начальник команди) відповідає за підтримання особовим складом військової дисципліни та порядку, своєчасне виконання завдань, а також за збереження зброї, боєприпасів та іншого військового майна.
Прибувши до місця призначення, командир підрозділу (начальник команди) доповідає особі, в розпорядження якої прибув підрозділ (команда), а після повернення - начальникові штабу чи командирові військової частини.
225. Під час пересування на автомобілях командир підрозділу (начальник команди) виконує обов’язки начальника колони (старшого машини).
Перевезення особового складу на необладнаних, а взимку - на відкритих автомобілях заборонено.
Під час пересування залізничним, морським, річковим і повітряним транспортом необхідно додержуватися вказівок, викладених у розділі 12 цього Статуту.
226. Військовослужбовці рядового, сержантського (старшинського) складу роти, які вирушають для виконання службових завдань, а також на екскурсії в межах гарнізону, рухаються командою на чолі із старшим команди - призначеним командиром роти старшим за посадою чи військовим званням військовослужбовцем.
Старший команди збирає її особовий склад, шикує його, оглядає, складає список, що затверджується командиром роти, і після готовності команди та одержання дозволу відводить команду до місця призначення.
{Стаття 226 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
227. Якщо з підрозділу відбуває двоє чи більше військовослужбовців, з їх числа завжди призначається старший. Команди у складі трьох і більше військовослужбовців прямують до місця призначення строєм під командою старшого.
Для запобігання нещасним випадкам команди, які вирушають пішки, повинні мати вночі увімкнені сигнальні ліхтарі на початку й у кінці колони, а вдень - сигнальні прапорці.
Відвідування військовослужбовців
228. Відвідувати військовослужбовців строкової військової служби, а також тих, хто проходить службу за контрактом, дозволяється в час, визначений розпорядком дня, у спеціально відведеній для цього кімнаті військової частини.
Особи, які бажають відвідати військовослужбовців, допускаються в кімнату відвідувачів із дозволу чергового контрольно-пропускного пункту.
229. Члени сімей військовослужбовців та інші особи з дозволу командира військової частини можуть відвідувати казарму, їдальню та інші приміщення для ознайомлення з життям і побутом особового складу військової частини. Для їх супроводу та надання необхідних пояснень призначається військовослужбовець.
230. Відвідувачі із спиртними напоями чи в стані сп’яніння для відвідування військовослужбовців не допускаються. Прибулим не дозволяється ночувати в казармах та в службових приміщеннях.
Прізвища відвідувачів вносяться черговим контрольно-пропускного пункту до книги запису відвідувачів (додаток 15 до цього Статуту).
Прийом поповнення, яке прибуло до військової частини
{Назва підрозділу в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
231. Військовослужбовці, які прибули до військової частини з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для відбуття строкової військової служби, протягом двох тижнів розміщуються в окремому приміщенні. У цей період здійснюється медичне обстеження, робляться щеплення, видається взуття, обмундирування, яке у разі потреби припасовується, проводяться заняття з бойової підготовки.
{Частина перша статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 }
Наказом командира військової частини призначається керівний склад команди, яка організовує прийом та підготовку поповнення, яке прибуло до військової частини.
{Частина друга статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
232. Особисті речі осіб, призваних на військову службу (взуття, одяг, білизна), приводяться в порядок, упаковуються і відсилаються за рахунок військової частини за зазначеними цими особами адресами. За відправлення речей відповідає командир роти (окремого підрозділу).
Загальні положення
233. Збереження і зміцнення здоров’я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід’ємна частина їх підготовки до виконання військового обов’язку. Піклування командира (начальника) про здоров’я підлеглих є одним з основних його обов’язків у діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу).
234. Збереження і зміцнення здоров’я військовослужбовців досягається шляхом:
проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту;
систематичного загартовування і фізичного розвитку;
виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів.
Створення здорових умов служби і побуту військовослужбовців
235. Повсякденна діяльність військовослужбовців у будь-якій обстановці має здійснюватися з додержанням вимог військових статутів і порадників щодо створення здорових умов їх служби і побуту. При цьому використовується специфіка завдань, що виконуються, кліматичні умови, екологічна обстановка в районі дислокації військової частини, стан матеріального забезпечення і казармено-житлового фонду.
236. Основними напрямами діяльності командирів (начальників) щодо створення здорових умов служби і побуту військовослужбовців є:
встановлення і своєчасне доведення до військовослужбовців необхідних вимог безпеки, забезпечення їх виконання;
суворе виконання санітарних норм і вимог військових статутів щодо розміщення військовослужбовців, організації їх харчування, водопостачання та інших видів матеріального і побутового забезпечення;
організація точного виконання розпорядку дня;
своєчасне і повне доведення до кожного військовослужбовця встановлених норм забезпечення;
усунення або зниження до встановлених меж впливу шкідливих факторів на здоров’я військовослужбовців, вжиття заходів щодо поліпшення екологічної обстановки в районі розташування військової частини (підрозділу).
Загартування і фізичний розвиток військовослужбовців
237. Загартування військовослужбовців проводиться з метою підвищення стійкості їх організму до змін фізичних факторів довкілля, до умов, пов’язаних з особливостями військової служби і виконанням бойових завдань.
238. Заходи щодо загартування військовослужбовців проводяться їх командирами (начальниками) під систематичним контролем начальника медичної служби. Під час планування цих заходів враховуються стан здоров’я військовослужбовців, їх вік та кліматичні умови місцевості.
239. Загартування військовослужбовців має проводитися безперервно шляхом комплексного використання водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту.
Основними способами загартування військовослужбовців є:
щоденне виконання фізичних вправ на відкритому повітрі;
обмивання до пояса холодною водою або нетривале прийняття холодного душу;
полоскання горла холодною водою, а також миття ніг холодною водою перед сном;
проведення у зимовий період лижних тренувань і занять;
проведення у літній період занять і спортивно-масових заходів у полегшеному одязі; прийняття сонячних ванн, купання у відкритих водоймах у вільний від занять і робіт час та у вихідні дні, а для військовослужбовців строкової військової служби - тільки під час організованого купання, навчальних занять і змагань з плавання.
240. Виконання фізичних вправ проводиться під час ранкової фізичної зарядки, навчальних занять, спортивно-масової роботи, в процесі навчально-бойової діяльності військовослужбовців, а також під час самостійних тренувань.
На заняттях виконуються фізичні вправи з використанням різних способів тренування і дозування фізичного навантаження з урахуванням належності військовослужбовців до видів Збройних Сил і родів військ, віку і стану здоров’я.
Заняття спортом проводяться в спортивних секціях і командах у години, встановлені розпорядком дня.
Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи
241. Кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров’я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Кожний командир (начальник) зобов’язаний забезпечити у підпорядкованій йому частині (підрозділі) додержання військовослужбовцями правил особистої і громадської гігієни.
242. Додержання правил особистої гігієни включає:
ранкове і вечірнє вмивання з чищенням зубів;
миття рук перед прийманням їжі;
своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів;
щотижневе миття в лазні зі зміною натільної і постільної білизни, онуч і шкарпеток;
утримання в чистоті обмундирування, взуття й постелі, своєчасну заміну підкомірців.
Зачіска військовослужбовця, а також вуса, борода, якщо вони є, мають відповідати вимогам гігієни і не заважати використанню засобів індивідуального захисту та носінню спорядження. Носіння бороди дозволяється за наявності медичних показань.
{Частина друга статті 242 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Правила громадської гігієни включають підтримання чистоти в спальних приміщеннях, туалетах та інших кімнатах загального користування, регулярне провітрювання приміщень, підтримання чистоти у місцях загального користування, а також на території розташування військової частини.
243. Усім військовослужбовцям проводяться запобіжні щеплення проти основних інфекційних хвороб. Щеплення можуть бути плановими і проводитися за епідемічними показаннями.
Планові запобіжні щеплення всьому особовому складові військової частини проводяться відповідно до календаря щеплень, а щеплення за епідемічними показаннями - за наказом старшого командира (начальника).
Від проведення щеплень військовослужбовці звільняються тільки за висновком лікаря.
Відмітки про щеплення заносяться у військові квитки і засвідчуються печаткою військової частини, а до медичних книжок додатково заносяться відмітки про звільнення від щеплень.
244. Військовослужбовець зобов’язаний доповісти за командою про випадки виникнення інфекційних захворювань в осіб, які проживають з ним в одній квартирі (кімнаті гуртожитку) і допускаються до виконання службових обов’язків з дозволу командира військової частини за висновком та рекомендаціями начальника медичної служби.
245. У разі виявлення у військовій частині інфекційного хворого начальник медичної служби негайно доповідає про це командирові частини і старшому медичному начальникові, забезпечує ізоляцію і госпіталізацію хворих, проведення дезінфекції у підрозділах, спостереження за особами, які були у контакті з хворими, і посилення санітарно-гігієнічного контролю.
У разі потреби рішенням старшого начальника у військовій частині запроваджується режим обсервації або карантин, забороняється або обмежується контакт з цивільним населенням, проведення зборів особового складу і масових заходів, облаштовуються додаткові ізолятори.
Лікувально-профілактичні заходи
246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов’язкові для виконання всіма військовослужбовцями.
247. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров’я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров’я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.
248. Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:
щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті;
медичних оглядів;
поглиблених і контрольних медичних обстежень.
249. Медичному оглядові підлягають:
весь особовий склад бригади - перед проведенням профілактичних щеплень;
{Абзац другий частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
військовослужбовці строкової військової служби - у лазні перед миттям;
{Абзац третій частини першої статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
особовий склад чергових сил (змін) - перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);
військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом, - в установлені для них терміни;
особи, які постійно працюють у їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, у пекарнях, лазнях, пральнях, і санітари - один раз на тиждень;
особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;
усі військовослужбовці строкової військової служби, новоприбулі, а також ті, що повернулися з відпустки, відряджень і лікувальних закладів після одужання, - в день прибуття до військової частини після доповідання про це безпосередньому командирові (начальникові);
водії - перед виїздом у рейс;
учасники спортивних змагань - перед змаганнями;
засуджені до арешту - перед відправленням на гауптвахту, а також після повернення до підрозділу.
{Абзац одинадцятий частини першої статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Поглиблені медичні обстеження проводяться один раз на рік з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров’я військовослужбовців. Крім того, поглибленому медичному обстеженню підлягає поповнення протягом двох тижнів після його прибуття до військової частини.
{Частина друга статті 249 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військових закладів охорони здоров’я.
{Частина третя статті 249 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
250. Час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди підрозділів у дні відпочинку.
251. Роту на медичне обстеження представляє командир роти, на медичний огляд - головний сержант роти. На медичних обстеженнях особового складу роти зобов’язані бути присутніми всі військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу роти. Вони повинні повідомляти лікарю про свої спостереження за станом здоров’я підлеглих. Записи про результати медичних обстежень та оглядів особового складу роти лікар заносить до медичних книжок. Військовослужбовці, які за станом здоров’я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням.
{Стаття 251 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
252. Військовослужбовці, які з поважних причин не пройшли медичного обстеження, направляються за наказом командира роти до медичного пункту військової частини (поліклініки, поліклінічного відділення військового госпіталю) при першій можливості.
253. Про результати медичного обстеження особового складу військової частини, а також пропозиції щодо проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів начальник медичної служби частини доповідає командирові частини.
254. Військовослужбовці зобов’язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов’язаний направити хворого до медичного пункту частини.
255. Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.
Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
256. Військовослужбовці строкової військової служби направляються до медичного пункту частини черговим роти під командою інструктора з тактичної медицини роти або старшого, призначеного з числа хворих. Книга запису хворих (згідно з додатком 14 до цього Статуту) за підписом головного сержанта роти подається черговому медичного пункту не пізніше ніж за 2 години до початку амбулаторного прийому. Черговий медичного пункту контролює прибуття до медичного пункту всіх військовослужбовців, занесених до книги запису хворих.
{Частина перша статті 256 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Після огляду лікарем (фельдшером) хворі залежно від характеру хвороби направляються для лікування.
Хворі, яким призначене амбулаторне лікування, для приймання ліків і проведення інших лікувальних процедур, а також ті, що потребують консультації медичних спеціалістів, направляються до медичного пункту військової частини у дні і години, зазначені лікарем у книзі запису хворих.
Після одержання медичної допомоги військовослужбовці повертаються в розташування роти під командуванням інструктора з тактичної медицини або старшого. Старший команди передає книгу запису хворих черговому роти, який подає її командирові роти. За висновком лікаря (фельдшера), зазначеним у книзі запису хворих, і відповідним рішенням командира роти головний сержант роти віддає необхідні вказівки.
{Частина четверта статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом, за висновком лікаря можуть залишатися для лікування на квартирах (удома). Про результати огляду хворих, характер поданої допомоги і призначення лікар робить відповідні відмітки в медичних книжках та видає довідки про стан здоров’я.
{Частина п’ята статті 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
257. Висновок про часткове або повне звільнення військовослужбовців строкової військової служби від занять, робіт, несення служби у наряді, а офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом, - від виконання службових обов’язків дається лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не передбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі потреби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лікаря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов’язків підлягають виконанню посадовими особами.
{Частина перша статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд. Про звільнення від виконання службових обов’язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.
{Частина друга статті 257 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
258. Зарахування військовослужбовців строкової військової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.
259. У медичному пункті військової частини проводиться 14-денне стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реабілітацію.
260. На стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров’я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
{Частина перша статті 260 в редакції Закону № 3911-IX від 21.08.2024 }
У разі направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі номер електронного направлення (а в разі відсутності технічної можливості виписування направлень в електронній формі - направлення в паперовій формі), медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
{Частина друга статті 260 в редакції Закону № 2049-VIII від 18.05.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 ; в редакції Закону № 3911-IX від 21.08.2024 }
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
{Статтю 260 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 }
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 260 доповнено частиною згідно із Законом № 2049-VIII від 18.05.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 ; в редакції Закону № 3080-IX від 02.05.2023 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023 }
У разі якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинені діями противника, в тому числі під час перебування в полоні, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів з дня отримання військовослужбовцем первинного облікового медичного документа, затвердженого Міністерством оборони України, а за його відсутності - довідки про перебування в закладі охорони здоров’я, та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров’я, в якому військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні, або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 260 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023 ; в редакції Закону № 4632-IX від 09.10.2025 }
Інформація про направлення на лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров’я та перебування військовослужбовця на лікуванні та/або реабілітації у сфері охорони здоров’я поза розташуванням військової частини може оброблятися з використанням державних інформаційних ресурсів у сфері охорони здоров’я у порядку, визначеному законодавством, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 260 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3911-IX від 21.08.2024 }
261. Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров’я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
{Стаття 261 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 }
262. Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 262 доповнено частиною другою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3161-IX від 28.06.2023 }
В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.
{Статтю 262 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3080-IX від 02.05.2023 ; в редакції Закону № 3161-IX від 28.06.2023 }
{Стаття 262 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Лазно-пральне обслуговування
{Назва підрозділу в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
263. Військовослужбовці повинні митися у лазні не рідше одного разу на тиждень, а кухарі і пекарі, крім того, щоденно приймати душ. Механіки-водії (водії), інші військовослужбовці, робота яких пов’язана з експлуатацією та обслуговуванням озброєння, бойової та іншої техніки, приймають душ у разі потреби.
Під час миття у лазні (приймання душу) військовослужбовці строкової військової служби забезпечуються милом, рушниками та продезінфікованими мочалками.
Час миття у лазні підрозділів встановлюється заздалегідь.
264. Рота направляється до лазні під командою сержанта із матеріального забезпечення (старшини) роти. Військовослужбовці строкової військової служби, які перебувають у наряді або відсутні з якихось інших причин, а також ті, що повернулися з відряджень і відпусток, направляються до лазні за наказом сержанта із матеріального забезпечення (старшини) роти в інший час під командуванням старшого з числа військовослужбовців сержантського (старшинського) складу.
{Частина перша статті 264 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
{Частину другу статті 264 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Для нагляду за додержанням порядку у лазні призначається черговий лазні із військовослужбовців сержантського і старшинського складу, а для проведення медичного огляду і подання медичної допомоги на час миття особового складу - черговий фельдшер (санітарний інструктор).
{Частина третя статті 264 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Для прибирання приміщень лазні та їх дезінфекції після кожної зміни у розпорядження чергового лазні призначається необхідна кількість військовослужбовців рядового складу.
{Частина четверта статті 264 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1952-VIII від 16.03.2017 , № 205-IX від 17.10.2019 }
265. Прання натільної і постільної білизни, бавовняного обмундирування військовослужбовців здійснюється у пральнях. Порядок прання встановлюється командиром військової частини. Сушіння шкарпеток та бавовняного обмундирування проводиться в сушарнях або обладнаних для цього місцях.
Натільна та постільна білизна, рушники підлягають заміні один раз на тиждень - у день миття в лазні; кухарям і пекарям у разі організації харчування силами військової частини натільна білизна видається не рідше ніж двічі на тиждень. Чиста натільна білизна і рушники видаються, а брудна білизна здається безпосередньо в лазні.
За потреби зміна білизни і рушників проводиться частіше.
{Стаття 265 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
266. Спеціальне оброблення обмундирування, натільної і постільної білизни проводиться за окремим розпорядженням командира військової частини.
Загальні положення
267. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов’язків внутрішньої служби.
268. Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині на навчальний рік (період навчання).
{Частина перша статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Добовий наряд військової частини призначається, як правило, у такому складі:
черговий військової частини;
помічник чергового військової частини;
варта;
черговий і днювальні парку, а також механіки-водії (водії) чергових тягачів;
черговий підрозділ;
черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;
черговий штабу військової частини та посильні;
черговий і днювальні медичного пункту;
черговий їдальні та робітники їдальні;
черговий сигналіст;
пожежний наряд;
водії чергових автомобілів.
{Частина друга статті 268 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
За рішенням командира військової частини окремі складові добового наряду можуть не призначатися або призначатися із складу чергового підрозділу, про що зазначається в наказі по військовій частині.
{Статтю 268 доповнено новою частиною згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Щоденно наказом по військовій частині призначаються черговий військової частини, помічник чергового військової частини, начальник варти, черговий парку, черговий підрозділ, а також підрозділи, від яких виділяються добовий наряд військової частини й особовий склад для виконання нарядів на роботи.
{Текст статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
269. Військовослужбовці до складу добового наряду призначаються з додержанням законодавства з питань охорони материнства та дитинства. Військовослужбовців-жінок залежно від військового звання та посади дозволяється призначати помічником чергового військової частини, черговим або помічником чергового контрольно-пропускного пункту, черговим чи днювальним медичного пункту (з числа медичних працівників (фахівців), черговим штабу, їдальні, посильним, черговим чи днювальним гуртожитку.
{Стаття 269 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 ; в редакції Закону № 2523-VIII від 06.09.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
270. У добовий наряд роти призначаються:
черговий роти (гуртожитку);
днювальний роти (гуртожитку).
Кількість змін днювальних у ротах встановлюється командиром військової частини.
271. Замість чергових рот у деяких батальйонах залежно від їх чисельності та умов розміщення за рішенням командира військової частини може призначатися черговий батальйону, а в підрозділах забезпечення у разі їх сумісного розміщення - черговий цих підрозділів.
Кількість днювальних у таких випадках встановлюється залежно від розміщення підрозділів, забезпечення охорони й підтримання внутрішнього порядку.
272. Усі чергові та їх помічники повинні мати на лівому боці грудей нагрудний знак (пов’язку на лівому рукаві) з відповідним написом (додаток 17 до цього Статуту). Нагрудний знак (пов’язка) передається черговим наступному черговому після доповіді про здавання та приймання чергування.
273. Черговий військової частини та його помічник, черговий парку, призначені з військовослужбовців офіцерського складу, повинні мати на озброєнні пістолет із двома спорядженими магазинами.
Черговий парку, черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу військової частини, призначені з військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, помічники чергового контрольно-пропускного пункту, чергові та днювальні підрозділів, а також днювальні парку та посильні повинні мати на озброєнні багнет. За рішенням командира військової частини зазначені особи добового наряду можуть озброюватися автоматом (карабіном) із двома спорядженими магазинами.
{Стаття 273 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговий підрозділ
274. Черговий підрозділ призначається для посилення варти або термінового виклику у разі виникнення пожежі, стихійного лиха та в інших випадках.
Заборонено використовувати черговий підрозділ для виконання господарських робіт поза розташуванням військової частини.
Черговий підрозділ підпорядковується черговому частини.
275. У разі виклику чергового підрозділу він шикується у визначеному для цього місці та діє за вказівкою чергового частини. Патрони черговому підрозділові видаються черговим частини.
276. Заняття з черговим підрозділом проводяться поблизу розташування військової частини. Черговий частини повинен знати місце перебування чергового підрозділу й порядок його виклику.
Наряд на роботи
277. У разі призначення підрозділів у наряд на роботи в наказі по військовій частині зазначається, які підрозділи виділяються, у чиє розпорядження, а також тривалість і вид роботи. Підрозділи прибувають на роботу на чолі зі своїми командирами чи старшими, призначеними з військовослужбовців офіцерського або сержантського (старшинського) складу.
{Частина перша статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Наряд для непередбачених робіт призначає начальник штабу частини.
278. За організацію та безпеку робіт відповідає начальник, у розпорядження якого виділено підрозділ. Командир підрозділу (старший команди) контролює виконання особовим складом вимог безпеки робіт.
Забороняється призначати військовослужбовців-жінок на роботи, пов’язані з перенесенням і пересуванням вантажу, вага якого перевищує встановлені граничні норми.
Порядок призначення нарядів та звітність щодо них
279. Підрозділи призначаються в наряд разом із своїми командирами.
Черговість перебування в наряді військовослужбовців офіцерського складу військової частини, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу (крім строкової військової служби) управління та штабу військової частини, а також черговість перебування в наряді підрозділів військової частини встановлюється начальником штабу військової частини.
Черговість перебування в наряді в роті між взводами встановлюється головним сержантом роти, а у взводі між військовослужбовцями - головним сержантом (заступником командира) взводу.
Наряди розподіляються серед військовослужбовців рівномірно.
{Стаття 279 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
280. Листи нарядів на кожний місяць ведуться окремо: на військовослужбовців рядового складу - головним сержантом (заступником командира) взводу; на військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - головним сержантом роти; на військовослужбовців офіцерського складу військової частини, військовослужбовців сержантського (старшинського) складу (крім строкової військової служби) штабу - начальником штабу військової частини (додаток 8 до цього Статуту).
Листки нарядів зберігаються у штабі та підрозділах військової частини протягом року.
{Стаття 280 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1952-VIII від 16.03.2017 ; в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Підготовка добового наряду
281. Штаб військової частини за 7 діб до початку місяця повідомляє командирам підрозділів дні заступання й склад добового наряду.
282. Командири підрозділів, від яких призначається добовий наряд, відповідають за підготовку особового складу до несення служби, за своєчасне прибуття добового наряду на інструктаж до відповідних посадових осіб частини та на розвід.
283. У ніч напередодні заступання в наряд підрозділи та особи, призначені в добовий наряд, звільняються від усіх занять і робіт. Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом надається час для відпочинку та підготовки до наряду.
{Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
284. У день заступання в наряд у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові надається не менше 3 годин для підготовки до несення служби і не менше однієї години для відпочинку (сну).
285. Підготовка особового складу добового наряду (крім варти), призначеного від роти, здійснюється головним сержантом роти чи іншою посадовою особою, призначеною командиром роти.
{Частина перша статті 285 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Підготовка добового наряду, призначеного від батальйону чи від військової частини, організовується відповідними командирами та здійснюється їх заступниками.
Підготовка варти здійснюється відповідно до Статуту гарнізонної і вартової служб.
286. Визначені наказом по військовій частині військовослужбовці відповідно до службового призначення у встановлений час напередодні або в день заступання в наряд прибувають на заняття (інструктаж) добового наряду, який проводиться заступником командира військової частини чи призначеною для цього командиром військової частини іншою службовою особою. З офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, які заступають у наряд у вихідні, святкові та неробочі дні, інструктаж (заняття) проводиться в передостанній робочий день тижня напередодні заступання в наряд.
{Частина перша статті 286 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
Особовий склад добового наряду, що несе службу із стрілецькою зброєю, і наряд по їдальні повинен пройти в день заступання медичний огляд.
На занятті (інструктажі) вивчаються положення статутів, інструкцій, вимоги безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, а також перевіряється знання особовим складом наряду спеціальних обов’язків.
Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд у години, зазначені в розпорядку дня, в обладнаних приміщеннях (місцях), визначених командиром військової частини.
У необхідних випадках проводяться заняття, на яких військовослужбовці опановують навички застосування зброї.
287. Добовий наряд повинен бути готовий до несення служби й прийнятий відповідними черговими і начальником варти у своє підпорядкування за 15 хвилин до виходу на розвід.
Розвід добового наряду
288. Розвід добового наряду проводиться відповідно до вимог цього Статуту. Розвід проводить новопризначений черговий частини в час, визначений командиром військової частини.
289. За 10 хвилин до розводу новопризначений помічник чергового частини з офіцерів шикує особовий склад добового наряду, крім чергового підрозділу, наряду по їдальні й пожежного наряду у визначеному для розводу місці, перевіряє його наявність і після прибуття чергового частини доповідає йому.
Якщо помічником чергового частини призначено військовослужбовця сержантського (старшинського) складу, шикування добового наряду і доповідь черговому частини проводить офіцер із числа осіб, призначених у добовий наряд.
{Частина друга статті 289 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
290. Для розводу добовий наряд шикується в такому порядку: на правому фланзі - варти, далі - справа наліво - черговий парку, черговий фельдшер (санітарний інструктор), черговий контрольно-пропускного пункту, черговий штабу частини, всі чергові рот за порядком підрозділів, черговий їдальні, начальник пожежного наряду і черговий сигналіст-барабанщик; помічники чергового контрольно-пропускного пункту, днювальні парку й механік-водій (водій) чергового тягача (автомобіля); посильні та днювальні рот шикуються в колону по одному за своїм черговим; помічник чергового частини стає на правому фланзі варти.
Обов’язки військовослужбовців добового наряду
Загальні положення
291. Усі військовослужбовці добового наряду повинні твердо знати, неухильно й сумлінно виконувати свої обов’язки, наполегливо домагаючись додержання розпорядку дня та правил внутрішнього порядку.
Без дозволу чергового частини військовослужбовці добового наряду не мають права припиняти чи передавати будь-кому виконання своїх обов’язків.
Про всі події, що сталися під час несення служби, а також обставини, які викликали зміни в порядку несення служби, військовослужбовці добового наряду повинні негайно доповідати черговому військової частини та своїм командирам (начальникам).
{Статтю 291 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
292. По прибутті у підрозділи начальників від командира військової частини і вище чергові підрозділів повинні негайно доповідати про це черговому частини.
Чергові рот та інші чергові, підпорядковані помічникові чергового частини, з його появою команду "Струнко" не подають і не доповідають, а тільки відрекомендовуються.
293. Черговому частини та його помічникові по черзі, черговим рот, черговим парку, контрольно-пропускного пункту та черговому їдальні, черговому фельдшерові (санітарному інструкторові), черговому штабу військової частини дозволяється відпочивати лежачи (спати) за час чергування по 4 години кожному у визначений командиром військової частини час, без взуття, не скидаючи спорядження й не роздягаючись.
Вільній зміні днювальних по черзі та сигналістові дозволяється відпочивати лежачи (спати), роздягаючись, тільки в час від відбою до підйому.
294. Військовослужбовці, яких змінили з добового наряду, звільняються від занять і робіт у день зміни.
Офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом, за час несення служби в добовому наряді у вихідні, святкові та неробочі дні день відпочинку надається протягом тижня, а військовослужбовцям строкової військової служби час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).
{Частина друга статті 294 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
Черговий частини
295. Черговий частини призначається з числа офіцерів управлінь військової частини та батальйонів, а також командирів рот та з тих, хто прирівнюється до них. Він відповідає за своєчасне оповіщення підрозділів та управління військової частини про приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду), за підтримання внутрішнього порядку у військовій частині і несення служби добовим нарядом, а також за зберігання пістолетів та патронів до них військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу військової частини. Черговий частини підпорядковується командирові військової частини. Йому підпорядковується весь склад добового наряду військової частини.
{Частина перша статті 295 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
В окремих батальйонах і прирівняних до них військових частинах дозволяється призначати черговим військової частини командирів взводів.
{Частина друга статті 295 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Щодо внутрішніх варт військової частини черговий частини керується положеннями Статуту гарнізонної та вартової служб.
296. Перед розводом новопризначений черговий у визначений час прибуває до начальника штабу військової частини на інструктаж і для одержання пароля. На розводі новопризначений черговий частини перевіряє склад наряду, знання ним своїх обов’язків, наявність та стан озброєння, форму одягу, виявляє осіб, які скаржаться на стан здоров’я, дає вказівки про усунення недоліків та оголошує форму одягу на наступну добу.
Після розводу новопризначений черговий приймає від попереднього чергового документи (додаток 7 до цього Статуту), а також пістолети та патрони до них військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу військової частини. Зброя приймається поштучно згідно з номерами та комплектністю. Після цього разом із попереднім черговим військової частини новопризначений черговий перевіряє справність технічних засобів оповіщення та охорони, приладів радіаційної і хімічної розвідки.
{Частина друга статті 296 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
297. Після здавання й прийняття чергування, доповідей начальників варт про зміну варт та доповідей чергових осіб добового наряду попередній і новопризначений чергові доповідають командиру військової частини. Наприклад: "Пане (пані) полковнику, капітан Корищенко чергування по частині здав", "Пане (пані) полковнику, лейтенант Луценко чергування по частині прийняв".
Далі новопризначений черговий частини оголошує про всі недоліки, виявлені під час прийняття чергування, які не міг усунути змінюваний добовий наряд.
298. Черговий частини зобов’язаний:
у разі надходження сигналу тривоги негайно подати сигнал на підйом підрозділів, доповісти командирові військової частини, оповістити його заступників та інших посадових осіб частини і діяти згідно з інструкцією; до їх прибуття керувати діями підрозділів частини;
у разі одержання повідомлення про мобілізацію негайно доповісти про це командирові й начальникові штабу військової частини і діяти за їх вказівками та інструкціями;
видавати зброю та боєприпаси до неї військовослужбовцям офіцерського, сержантського (старшинського) складу управління та штабу військової частини під особистий підпис, а ящики із зброєю та боєприпасами до неї військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу підрозділів військової частини - під особистий підпис сержанта із матеріального забезпечення (старшини) підрозділу у книзі видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту). У разі приведення військової частини в бойову готовність зброю та боєприпаси до неї військовослужбовцям офіцерського, сержантського (старшинського) складу управління та штабу військової частини дозволяється видавати за картками-замінниками зданої на зберігання зброї; здійснювати контроль за своєчасністю здавання зброї та боєприпасів;
{Абзац четвертий статті 298 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
у разі несанкціонованого спрацьовування охоронної сигналізації кімнат для зберігання зброї у підрозділах з’ясувати причини спрацьовування сигналізації та діяти згідно з обставинами;
у разі виникнення радіаційної та хімічної небезпеки діяти згідно з інструкцією;
стежити за виконанням підрозділами розпорядку дня й керувати поданням установлених сигналів;
особисто перевіряти не менше ніж двічі на добу (з них один раз уночі) несення служби добовим нарядом і додержання внутрішнього порядку в підрозділах, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, випадкам порушення вимог безпеки, а також для усунення виявлених недоліків;
{Абзац восьмий статті 298 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 }
постійно знати місце перебування командира військової частини, негайно доповідати йому про всі надзвичайні події у військовій частині, про самовільно відсутніх військовослужбовців строкової військової служби і вжиті заходи щодо їх розшуку;
постійно перебувати в кімнаті чергового; виходячи у службових справах, залишати замість себе помічника й сповіщати йому, куди і на який час вибув;
мати зведений розклад занять, знати райони навчальних об’єктів, а також місце проведення занять кожної роти;
мати відомості про розподіл особового складу, а також про розподіл бойової та іншої техніки; через чергового парку контролювати її повернення до парку, доповідати командирові військової частини про випадки затримки машин у рейсі, вживати заходів для розшуку й повернення їх до парку;
перевіряти і своєчасно висилати призначені від частини підрозділи (команди) й доповідати про це начальникові штабу чи командирові військової частини;
проводити огляд зовнішнього вигляду військовослужбовців, які звільняються із розташування військової частини;
{Абзац п’ятнадцятий статті 298 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
у разі виникнення пожежі, стихійного лиха в розташуванні військової частини чи поблизу неї негайно вживати заходів для врятування Бойового Прапора військової частини, людей, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів; викликати пожежний і черговий підрозділи та до їх прибуття організувати гасіння пожежі;
разом з лікарем (фельдшером) перевіряти перед роздаванням їжі її якість, вносячи відповідний запис до книги обліку контролю за якістю приготування їжі, давати дозвіл на її видачу; у разі виникнення сумніву щодо якості їжі негайно доповідати про це командирові військової частини; бути особисто присутнім під час роздавання та приймання їжі, контролювати повноту видачі її особовому складові;
контролювати підтримання чистоти і порядку в казармах та на закріплених територіях у розташуванні військової частини;
{Абзац вісімнадцятий статті 298 в редакції Закону № 1420-IV від 03.02.2004 }
давати в особливих випадках команду черговим рот на зачинення вхідних дверей до казарми на засуви;
у разі прибуття командира військової частини зустрічати його і доповідати, а в присутності особового складу перед цим давати команду "Струнко". Наприклад: "Пане (пані) полковнику, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те-то). Черговий частини капітан Калина". Заступникам командира військової частини черговий частини лише відрекомендовується.
299. Після вечірньої повірки та ранкового огляду черговий військової частини заслуховує доповіді чергових рот і складає відомість про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - їх список. Цей список він подає командирові військової частини після ранкової доповіді.
{Частина перша статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Про всі виявлені недоліки під час виконання службових обов’язків добовим нарядом і про порушення правил внутрішнього порядку у військовій частині за час чергування, які не можна усунути до здавання чергування, черговий військової частини робить запис у книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту). Книга приймання та здавання чергування щоденно подається черговим військової частини на перегляд командирові військової частини.
{Текст статті 299 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
300. Черговий частини зустрічає й супроводжує територією розташування частини Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України та його заступників, прямих начальників, старших від командира військової частини та осіб, призначених для керівництва проведенням інспектування (перевірки).
Зустрічаючи цих осіб, черговий частини подає команду "Струнко" і рапортує їм. Наприклад: "Пане (пані) генерал-майоре, перший механізований полк перебуває на заняттях згідно з розкладом. Перший батальйон знаходиться там-то... (і так про кожний батальйон, дивізіон). Командир полку знаходиться там-то... Черговий частини капітан Павленко".
Про прибуття зазначених осіб черговий частини негайно доповідає командирові військової частини чи особі, яка його заміщує.
Якщо начальника (командира), який прибув, зустрічає і йому доповідає командир військової частини, черговий частини лише відрекомендовується.
У разі прибуття до військової частини генералів та адміралів, не названих вище, а також старших офіцерів з іншої військової частини черговий частини дає дозвіл черговому контрольно-пропускного пункту пропустити їх у військову частину із супроводжуючим. Під час зустрічі цих осіб черговий частини відрекомендовується їм. Наприклад: "Пане (пані) полковнику, черговий частини капітан Ткаченко".
Потім черговий уточнює, до якої посадової особи треба супроводжувати прибулого.
Військовослужбовці з іншої військової частини або цивільні особи після з’ясування їх особи, мети прибуття та одержання дозволу від посадових осіб допускаються до військової частини за одноразовими перепустками.
Помічник чергового частини
301. Помічник чергового військової частини призначається з військовослужбовців молодшого офіцерського складу, а також сержантського (старшинського) складу, які проходять військову службу за контрактом, та підпорядковується черговому військової частини. Зазначений помічник чергового повинен знати інструкцію чергового військової частини, вміти поводитися із засобами оповіщення та зв’язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки, які перебувають у чергового військової частини; залишаючись за чергового, виконувати його обов’язки. У разі відсутності у складі добового наряду чергового штабу військової частини після закінчення робочого дня проводити огляд пожежного стану приміщень штабу військової частини.
{Стаття 301 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
302. Помічникові чергового військової частини, призначеному з військовослужбовців офіцерського складу, підпорядковуються всі військовослужбовці добового наряду військової частини; щодо внутрішніх варт він керується положеннями Статуту гарнізонної та вартової служб.
{Частина перша статті 302 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Помічникові чергового військової частини, призначеному з військовослужбовців сержантського (старшинського) складу, підпорядковуються всі військовослужбовці добового наряду, крім військовослужбовців офіцерського складу.
{Частина друга статті 302 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговий контрольно-пропускного пункту
303. Черговий контрольно-пропускного пункту призначається із військовослужбовців сержантського (старшинського) складу. Він відповідає за правильність пропуску осіб, які прибувають до військової частини, та винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна. Черговий контрольно-пропускного пункту підпорядковується черговому військової частини та його помічникові.
{Частина перша статті 303 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Йому підпорядковуються помічники чергового контрольно-пропускного пункту.
Про здавання і приймання чергування попередній і новопризначений чергові доповідають черговому частини.
304. Черговий контрольно-пропускного пункту зобов’язаний:
після розводу прийняти за описом документацію, обладнання та інвентар (додаток 7 до цього Статуту);
перевіряти документи, які посвідчують особу, що прибула до військової частини, видавати одноразові перепустки з дозволу чергового частини та осіб, список яких затверджено командиром військової частини;
не дозволяти виносити (вносити) чи вивозити (ввозити) будь-яке майно з території (на територію) військової частини без дозволу чергового частини; перевіряти відповідність вантажу (майна) накладним і правильність оформлення документів на його перевезення;
доповідати черговому частини про осіб, у правильності оформлення документів яких у нього виникли сумніви;
не дозволяти виходити за межі розташування військової частини військовослужбовцям строкової військової служби без документа на право виходу, одягненим не за формою або неохайно, а також командам, які вирушають пішки вночі без сигнальних ліхтарів, вдень - без сигнальних прапорців;
постійно перебувати на контрольно-пропускному пункті; залишаючи контрольно-пропускний пункт у справах служби з дозволу чергового частини, призначати замість себе помічника;
з прибуттям командира військової частини та його заступників зустрічати їх і відрекомендовуватися;
у разі виникнення пожежі організувати пропуск пожежних машин, направити їх до місця пожежі та повідомити про найближчі джерела пожежного водопостачання.
305. Черговий контрольно-пропускного пункту зустрічає генералів, адміралів, офіцерів з іншої військової частини, відрекомендовується їм, негайно доповідає черговому частини.
Помічник чергового контрольно-пропускного пункту
306. Помічник чергового контрольно-пропускного пункту призначається із сержантів або військовослужбовців рядового складу. Він підпорядковується черговому контрольно-пропускного пункту.
Помічник чергового постійно перебуває на контрольно-пропускному пункті й несе відповідальність за додержання правил пропуску на територію військової частини осіб та винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна.
307. Помічник чергового контрольно-пропускного пункту зобов’язаний:
пропускати на територію (з території) військової частини військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, своєї військової частини за документами, що посвідчують особу військовослужбовця; військовослужбовців строкової військової служби - за записками про звільнення (відпускними квитками, посвідченнями про відрядження, приписами), пред’явленими разом із військовим квитком; інших осіб - за перепустками;
{Абзац другий статті 307 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
звіряти постійні або одноразові перепустки із зразками на контрольно-пропускному пункті, перевіряти наявність на них печатки, а також відповідність фотографії, стежити, щоб вони не були прострочені, а на одноразовій перепустці при виході була відмітка особи, для відвідання якої вона видавалася;
перевіряти за матеріальною перепусткою (дорожнім листком, накладною) винесення (внесення) чи вивезення (ввезення) будь-якого майна, що саме і в якій кількості (кількість місць) дозволено винести (внести) чи вивезти (ввезти); пропускати тільки ті машини, водії яких мають дорожні листи;
доповідати черговому контрольно-пропускного пункту про осіб із простроченими перепустками і про тих, у правильності оформлення документів яких виник сумнів;
негайно доповідати черговому контрольно-пропускного пункту про прибуття командира військової частини, його заступників, а також генералів, адміралів та офіцерів з іншої військової частини;
виконувати у разі потреби обов’язки чергового контрольно-пропускного пункту.
Черговий батальйону (підрозділів забезпечення військової частини)
308. Черговий батальйону (підрозділів забезпечення військової частини) призначається із сержантів і підпорядковується черговому частини та його помічникові.
Черговий батальйону підпорядковується командирові батальйону, а черговий підрозділів забезпечення військової частини - командирові одного з підрозділів, призначеному наказом по військовій частині старшим цих підрозділів.
Черговий батальйону (підрозділів забезпечення військової частини) виконує обов’язки відповідно до обов’язків чергового роти.
З прибуттям до розташування підрозділів забезпечення старшого цих підрозділів, командирів підрозділів забезпечення, їх прямих начальників, чергового частини, а також перевірників подавати команду "Струнко", доповідати і супроводжувати їх у разі відсутності старшого за службовим становищем.
309. У батальйоні, розташованому окремо від інших підрозділів військової частини, черговий батальйону призначається з військовослужбовців офіцерського складу і виконує обов’язки чергового військової частини. Його помічником призначається військовослужбовець сержантського (старшинського) складу.
{Стаття 309 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговий роти
310. Черговий роти призначається з військовослужбовців сержантського (старшинського) складу та, як виняток, із найпідготовленіших військовослужбовців рядового складу. Він відповідає за додержання порядку в роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї, ящиків із боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців і за правильне несення служби днювальними.
{Частина перша статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговий роти підпорядковується черговому військової частини та його помічникові, а щодо внутрішньої служби в роті - командирові та головному сержантові роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.
{Частина друга статті 310 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.
311. Перед розводом новопризначений черговий роти перевіряє склад призначеного добового наряду роти, проводить його огляд, відрекомендовує головному сержанту роти. Після огляду, перевірки знань обов’язків і проведення практичних занять головним сержантом роти він приймає від попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і веде добовий наряд на розвід.
Після розводу новопризначений черговий разом із попереднім здійснює перевірку і прийняття зброї, ящиків з боєприпасами й печаток на них, майна за описом, наявності та справності засобів пожежогасіння, оповіщення й сигналізації, після чого чергові розписуються в книзі приймання та здавання чергування (додаток 9 до цього Статуту).
Зброя приймається поштучно, за номерами й комплектністю. При цьому перевіряється справність замків, охоронної сигналізації, шаф, печаток та іншого обладнання.
Прийнявши чергування, новопризначений черговий разом із попереднім доповідають командирові роти, а у разі його відсутності - його заступникові чи головному сержанту роти про здавання і прийняття чергування. Наприклад: "Пане (пані) капітане, сержант Остапенко чергування по роті здав"; "Пане (пані) капітане, сержант Чумак чергування по роті прийняв".
{Частина четверта статті 311 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Потім новопризначений черговий роти повідомляє про всі зауваження і вказівки, зроблені на розводі черговим частини, а також про несправності чи нестачу, виявлені під час прийняття чергування.
{Текст статті 311 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
312. Черговий роти зобов’язаний:
у разі приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду) здійснити підйом особового складу, оповіщення військовослужбовців, які перебувають поза межами розташування роти; до прибуття в роту військовослужбовців офіцерського складу або головного сержанта роти виконувати вказівки чергового військової частини;
{Абзац другий частини першої статті 312 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
стежити за чітким виконанням розпорядку дня в роті, у визначений час проводити загальний підйом особового складу;
знати місце перебування роти та порядок її виклику, наявність людей у роті, кількість осіб, що перебувають у наряді, хворих, заарештованих, звільнених із розташування військової частини чи відряджених у складі команд, а також наявність і точне місце знаходження зброї;
постійно знати місце перебування командира роти, негайно доповідати йому про всі надзвичайні події в роті, самовільно відсутніх військовослужбовців строкової військової служби і про вжиті заходи щодо їх розшуку;
відчиняти кімнату для зберігання зброї з дозволу чергового військової частини, командира роти чи головного сержанта роти;
видавати зброю лише за наказом командира роти чи головного сержанта роти, вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту); приймаючи зброю, перевіряти її номери та комплектність; постійно мати при собі й нікому не передавати ключі від кімнати зберігання зброї;
у разі настання будь-яких надзвичайних подій у роті та порушень встановлених статутом правил відносин між військовослужбовцями негайно доповідати про це черговому військової частини або командирові роти, вживати заходів для наведення порядку;
{Абзац восьмий частини першої статті 312 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
стежити за наявністю, справним станом засобів пожежогасіння роти й охоронної сигналізації кімнати зберігання зброї, за виконанням вимог пожежної безпеки в роті (курити дозволяти лише у спеціально визначених місцях, сушити обмундирування - тільки в сушарнях, додержуватися правил опалення й користування ліхтарями);
за командою чергового військової частини зачиняти двері казарми на засуви, прибулих пропускати після попереднього встановлення їх особи;
у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду, вжити заходів для її гасіння та негайно доповісти черговому військової частини й командирові роти, а також вивести людей і винести зброю та майно з приміщень, яким загрожує небезпека;
своєчасно змінювати днювальних; за наказом головного сержанта роти відправляти підрозділи та інші команди на роботи, а також направляти хворих та тих, хто потребує догляду лікаря, до медичного пункту;
у призначений час шикувати осіб, яких звільняють із розташування військової частини, перевіряти їх наявність і доповідати про це головному сержанту роти, за його наказом представляти їх черговому військової частини;
виходячи з приміщення роти у справах служби, а також на час свого відпочинку передавати виконання своїх обов’язків одному з днювальних вільної зміни;
одержувати від головного сержанта роти після вечірньої повірки відомості про відсутніх, а за наявності самовільно відсутніх - відомості про їх військові звання, прізвища, імена та по батькові і прибувати до чергового військової частини з доповіддю. Наприклад: "Пане (пані) капітане, у першій роті вечірню повірку проведено, всі люди в наявності, за винятком двох осіб, які перебувають у відпустці, трьох осіб - у наряді. Черговий роти сержант Головко";
після ранкового огляду доповідати черговому військової частини про наявність особового складу роти, про надзвичайні події за ніч і подавати список тих, хто своєчасно не повернувся із звільнення, та самовільно відсутніх, а також тимчасово відсутніх з інших причин;
стежити за станом приміщень роти, за підтриманням у них встановленої температури повітря, додержанням порядку освітлення, опалення, провітрювання, наявністю води, а також за прибиранням ділянки території, закріпленої за ротою;
підтримувати порядок під час приймання їжі особовим складом; за вказівкою головного сержанта роти своєчасно подавати черговому їдальні заявки на забезпечення їжею осіб, які перебувають у наряді чи відсутні в інших службових справах;
з прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового військової частини, а також інспектуючих осіб чи осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду "Струнко", доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: "Пане (пані) майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко".
Іншим військовослужбовцям офіцерського складу роти черговий не доповідає, а лише відрекомендовується.
{Частина друга статті 312 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Із прибуттям до роти військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу інших підрозділів, військових частин черговий відрекомендовується їм і супроводжує до командира чи головного сержанта роти.
{Частина третя статті 312 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Якщо командира (начальника), який прибув, зустрічає командир роти і доповідає йому, присутній при цьому черговий роти не доповідає і не відрекомендовується.
{Текст статті 312 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Днювальний роти
313. Днювальний роти призначається із рядового складу. Він відповідає за зберігання зброї, шаф (ящиків) із боєприпасами, майна роти та особистих речей, які є під його охороною. Днювальний роти підпорядковується черговому роти.
314. Черговий днювальний роти несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати зберігання зброї.
Днювальний роти зобов’язаний:
не виходити з приміщення роти без дозволу чергового роти; постійно охороняти кімнату зберігання зброї та не допускати до неї нікого, крім чергового роти; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня;
не пропускати в приміщення сторонніх осіб, а також не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно та речі без дозволу чергового роти;
негайно доповідати черговому роти про всі надзвичайні події в роті, про порушення встановлених цим Статутом правил відносин між військовослужбовцями роти, помічені несправності й про порушення вимог пожежної безпеки, вживати заходів до їх усунення;
піднімати за командою чергового роти особовий склад під час загального підйому, а також уночі у разі тривоги, пожежі, стихійного лиха;
стежити за чистотою та порядком у приміщеннях і вимагати від військовослужбовців їх додержання;
не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими;
стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях чи місцях;
із прибуттям до роти прямих начальників від командира роти та вище та чергового військової частини подавати команду "Струнко"; із прибуттям до роти інших військовослужбовців офіцерського складу, головного сержанта роти або військовослужбовців не своєї роти викликати чергового, наприклад: "Черговий роти, на вихід".
{Абзац дев'ятий частини другої статті 314 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Черговому днювальному заборонено сидіти, знімати спорядження та перебувати у розстебнутому одязі.
Днювальний вільної зміни зобов’язаний підтримувати чистоту й порядок у приміщеннях роти і нікуди не виходити без дозволу чергового роти; подавати йому допомогу в наведенні порядку у разі порушення встановлених статутами правил відносин між військовослужбовцями роти; залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов’язки.
Черговий їдальні
315. Черговий їдальні призначається із військовослужбовців сержантського (старшинського) складу. Він відповідає за правильність одержання продуктів із складу, повноту закладання їх у казан, своєчасну роздачу їжі за встановленими нормами, а також за санітарно-гігієнічний стан їдальні й додержання в ній порядку. Черговий їдальні підпорядковується черговому військової частини, його помічникові та заступникові командира військової частини з тилу. Черговому підпорядковується добовий наряд, призначений для роботи в їдальні, та кухарі.
{Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
316. Новопризначений черговий їдальні у встановлений час прибуває на інструктаж до заступника командира військової частини з тилу, а за його відсутності - до начальника продовольчої служби.
Перед розводом новопризначений черговий їдальні перевіряє склад наряду, заповнює відомість добового наряду їдальні та відправляє його на медичний огляд. Після розводу він приймає за описом документи (додаток 7 до цього Статуту), кухонний інвентар і посуд, перевіряє справність технологічного обладнання, розподіляє роботу між особовим складом наряду в їдальні, інструктує його про заходи безпеки.
Про здавання й прийняття чергування попередній і новопризначений чергові їдальні доповідають заступникові командира частини з тилу і черговому частини.
317. Черговий їдальні зобов’язаний:
знати кількість людей, взятих на харчування, та меню-розкладку;
бути присутнім під час одержання інструктором-кухарем (старшим кухарем) продуктів із складу, контролювати їх вагу і якість, у разі потреби викликати чергового лікаря чи фельдшера через чергового частини;
стежити за обробкою продуктів, а також за тим, щоб обробку м’яса та риби, видачу готової їжі здійснювали тільки кухарі;
обов’язково бути присутнім під час закладання продуктів у казан і наглядати за тим, щоб усі передбачені розкладкою продукти були закладені за їх вагою;
бути присутнім під час поділу м’яса й риби на порції, перевіряти їх вагу, а також правильність записів інструктора-кухаря (старшого кухаря) в книзі контролю за якістю приготування їжі;
приймати за описом розміщене в їдальні обладнання, інвентар та посуд;
не допускати до роботи в їдальні робітників, які не пройшли медичного огляду, стежити, щоб під час роботи додержувалися правила гігієни;
розподіляти роботу між військовослужбовцями, призначеними для її виконання в їдальні;
підтримувати чистоту й порядок у їдальні, не допускати перебування в їдальні особового складу в головних уборах, польових утеплених куртках і спеціальному (робочому) одязі;
стежити за своєчасним накриванням і прибиранням столів, миттям посуду, не дозволяти винесення його з їдальні;
не допускати видачі їжі без дозволу лікаря (фельдшера) й чергового частини, стежити за своєчасною і правильною роздачею їжі й додержанням черговості у видачі їжі підрозділам;
вимагати від старшого зміни кухарів зберігання запасів продуктів у чистоті й порядку;
залишати запас їжі за заявками головних сержантів (старшин) рот або чергових рот, не допускаючи її зберігання понад визначений термін;
{Абзац чотирнадцятий статті 317 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
організовувати вчасне прибирання відходів після обробки продуктів і стежити за чистотою прилеглої до їдальні території;
не допускати до їдальні сторонніх осіб;
дбати про виконання вимог пожежної безпеки та заходів безпеки під час роботи технологічного обладнання;
про всі виявлені недоліки доповідати черговому частини або його помічникові, а також заступникові командира частини з тилу й начальникові продовольчої служби;
під час відвідання їдальні прямими начальниками від заступників командира військової частини й вище, а також черговим частини та його помічником відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Пане (пані) полковнику, черговий їдальні сержант Іванчук";
{Абзац дев’ятнадцятий статті 317 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
після закінчення робіт у нічний час супроводжувати добовий наряд, крім чергових кухарів, до підрозділу й доповідати черговому частини.
Черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту
318. Черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту відповідає за внутрішній порядок у медичному пункті, а за відсутності лікаря - за подання медичної допомоги. Він підпорядковується черговому частини, його помічникові й начальникові медичного пункту військової частини. Йому підпорядковуються днювальні медичного пункту.
Про здавання та прийняття чергування попередній і новопризначений чергові доповідають начальникові медичного пункту й черговому частини.
319. Черговий фельдшер (санітарний інструктор) медичного пункту зобов’язаний:
постійно перебувати в медичному пункті; виходячи в службових справах, залишати замість себе днювального медичного пункту та повідомляти його, куди й на який час він відлучається;
знати кількість хворих, які лікуються у медичному пункті, характер захворювання, призначене кожному хворому лікування й харчування, виконувати призначення лікаря;
за викликом чергового їдальні прибувати для визначення якості продуктів, що видаються в їдальню;
до початку амбулаторного прийому збирати медичні книжки військовослужбовців, записаних на прийом, міряти хворим температуру;
під час прибуття до медичного пункту військовослужбовців, які раптово захворіли, подавати їм першу медичну допомогу й доповідати начальникові медичного пункту;
за викликом чергового роти, батальйону або частини негайно прибувати до хворого для подання йому допомоги, а у разі потреби у терміновому лікарському втручанні негайно відправляти хворого до медичного пункту й доповідати лікареві або начальнику медичного пункту;
здійснювати медичний огляд військовослужбовців, які прибувають із відпустки, відрядження, призначених у добовий наряд, а також водіїв перед рейсом;
вимагати від днювальних медичного пункту здійснення старанного нагляду й догляду за хворими;
стежити за якістю їжі для хворих та її своєчасною роздачею, прибиранням приміщень медичного пункту, підтриманням належної температури в них та за своєчасним провітрюванням;
заступаючи на чергування, приймати під розписку отруйні та наркотичні лікарські препарати, ключі від шаф, де вони зберігаються;
після прийняття чергування подавати черговому частини відомості про кількість хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні у медичному пункті;
у разі виникнення пожежі негайно доповісти черговому частини, організувати евакуацію хворих і гасіння пожежі;
у разі відвідання медичного пункту прямими начальниками від начальника медичного пункту й вище, а також черговим частини та його помічником відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Пане (пані) майоре, черговий фельдшер сержант Кузьменко". Після відрекомендування черговий фельдшер доповідає прибулому про кількість хворих у медичному пункті та про їх самопочуття.
{Абзац чотирнадцятий статті 319 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Днювальний медичного пункту
320. Днювальний медичного пункту призначається із санітарів. Він підпорядковується черговому фельдшерові (санітарному інструкторові). Якщо в штаті медичного пункту немає посади санітара, днювальні медичного пункту призначаються з осіб рядового складу, які видужують.
Днювальний медичного пункту зобов’язаний:
за вказівкою чергового фельдшера (санітарного інструктора) й під його наглядом здійснювати санітарну обробку новоприбулих хворих;
приймати особисті речі хворих й готувати їх до дезінфекції;
обслуговувати хворих, роздавати їм їжу й воду;
стежити за додержанням у медичному пункті встановленого внутрішнього порядку.
Черговий штабу частини
321. Черговий штабу військової частини призначається із військовослужбовців сержантського (старшинського) складу штабу та служб військової частини. Черговий штабу військової частини підпорядковується черговому військової частини, його помічникові та начальникові штабу військової частини. Він відповідає за охорону службових кімнат та чистоту в приміщенні штабу, збереження майна штабу, сумлінне несення служби посильними і за своєчасне приймання кореспонденції та телефонограм.
{Частина перша статті 321 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1420-IV від 03.02.2004 , № 205-IX від 17.10.2019 }
Про здавання й прийняття чергування попередній і новопризначений чергові доповідають начальникові штабу військової частини й черговому частини.
322. Черговий штабу частини зобов’язаний:
приймати в позаслужбовий час кореспонденцію;
приймати й передавати службові телефонограми;
керувати посильними;
весь час перебувати в приміщенні штабу, підтримувати в ньому чистоту й порядок, допускати в приміщення штабу сторонніх осіб у встановленому командиром військової частини порядку;
у разі тривоги негайно оповіщати всіх офіцерів та військовослужбовців військової служби за контрактом у штабі та службах військової частини; в нічний час стежити за додержанням вимог світломаскування;
{Абзац шостий статті 322 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
приймати під охорону службові кімнати й зберігати ключі від них;
перевіряти наявність майна штабу військової частини, забороняти його винесення без дозволу начальника штабу військової частини;
{Статтю 322 доповнено абзацом згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
стежити за виконанням правил опалення, а після закінчення робочого дня проводити перевірку протипожежного стану приміщень штабу військової частини;
у разі виникнення пожежі викликати пожежну команду, вжити заходів для гасіння вогню та врятування документів і майна штабу, що підлягає евакуації в першу чергу; негайно доповісти про це черговому частини і начальникові штабу військової частини;
з прибуттям до штабу військової частини начальника штабу, інших заступників командира військової частини і старших над ними начальників, а також вищих офіцерів та офіцерів з іншої військової частини відрекомендовуватися їм. Наприклад: "Пане (пані) генерал-майоре, черговий штабу сержант Поліщук".
{Абзац одинадцятий статті 322 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
Пожежний наряд
323. Пожежний наряд призначається від пожежної команди військової частини у складі начальника наряду, водіїв (мотористів) та номерів бойової обслуги пожежних машин чи інших автомобілів (мотопомп), постових пожежних постів, обов’язки яких викладено в табелі бойової пожежної обслуги. Пожежний наряд підпорядковується черговому частини, його помічникові та начальникові пожежної команди.
324. Пожежний наряд зобов’язаний:
стежити за виконанням правил пожежної безпеки в усіх підрозділах і на території військової частини;
нести пожежно-постову службу згідно з табелем постів;
стежити за справністю засобів пожежогасіння на об’єктах;
разом з начальниками сховищ, складів і черговим парку перевіряти перед закриттям об’єктів додержання вимог пожежної безпеки й вимикання електричної мережі, після цього передавати начальникові сховища (складу) пожежний жетон;
доповідати черговому частини в установлений табелем постів час про виконання вимог пожежної безпеки у військовій частині;
у разі виникнення пожежі брати участь у її гасінні.
Пожежний наряд, призначений від нештатної пожежної команди, виконує свої обов’язки у визначений командиром військової частини час.
Пожежний наряд забезпечується необхідними засобами пожежогасіння, а військовослужбовці, які несуть службу в складі бойових обслуг на пожежних автомобілях (мотопомпах), - одягом із спеціальної водонепроникної тканини, поясами і сталевими шоломами.
Черговий сигналіст-барабанщик
325. Черговий сигналіст-барабанщик призначається із осіб підготовленого рядового складу і підпорядковується черговому частини та його помічникові. Він повинен перебувати в приміщенні поблизу кімнати чергового частини й подавати сигнали за наказом чергового частини або його помічника.
Для подання сигналів можна використовувати технічні засоби.
326. Підйом військової частини за бойовою тривогою здійснюється командувачами, командирами (начальниками), яким Міністром оборони України надано це право. Підйом за бойовою тривогою проводиться з метою підготовки до виконання бойових завдань.
Під час підйому військової частини за бойовою тривогою здійснюються встановлені заходи з наступним виведенням у визначений район усього особового складу військової частини з належним йому озброєнням, боєприпасами, бойовою та іншою технікою, матеріальними засобами.
327. Підйом частини за бойовою тривогою здійснюється згідно з планом, що розробляється командиром військової частини і затверджується старшим командиром.
У плані передбачаються:
порядок і способи одержання розпоряджень (команд, сигналів) від вищого штабу й доведення їх до штабів і підрозділів;
порядок оповіщення та збору військовослужбовців, які проживають поза розташуванням військової частини;
заходи, які проводяться у військовій частині та її підрозділах щодо підвищення рівня бойової готовності, порядок і терміни їх виконання, сили й засоби, які повинні залучатися до їх виконання;
порядок нарощування чергових сил і засобів, посилення охорони;
морально-психологічні заходи;
організація несення комендантської служби під час виходу військової частини в райони зосередження і пункти збору;
заходи бойового, медичного, технічного й тилового забезпечення;
організація управління та зв’язку під час підйому військової частини за бойовою тривогою та пересування до визначеного району.
328. Для відпрацювання дій військ (сил) за бойовою тривогою, виходу військової частини й підрозділів для гасіння пожежі чи ліквідації стихійного лиха та вирішення інших завдань оголошується збір. Збір у всіх випадках скликається без оголошення тривоги.
Збір військової частини (підрозділу) оголошується черговим частини після одержання встановленого сигналу (команди, розпорядження) з вищого штабу, а також командиром військової частини або старшим командиром (начальником). Для збору в частині встановлюється єдиний постійно діючий сигнал.
329. Перевірка встановленого рівня бойової готовності військ (сил) з проведенням усіх заходів без обмежень може здійснюватися тільки Міністром оборони України та від його імені начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України.
{Частина перша статті 329 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1900-VI від 16.02.2010 }
Інші посадові особи, зокрема і під час інспектування військ, можуть здійснювати перевірку з обмеженнями, встановленими Міністром оборони України.
330. Після оголошення бойової тривоги, збору, а також під час перевірки бойової готовності командир військової частини (підрозділу) повинен уточнити завдання і порядок дій.
331. Для чергового частини (підрозділу) та інших осіб добового наряду розробляється інструкція до дій у разі оголошення бойової тривоги чи збору; в підрозділах, крім того, розробляється бойовий розрахунок.
Усі військовослужбовці повинні твердо знати й чітко виконувати свої функціональні обов’язки у разі оголошення бойової тривоги чи збору.
ЧАСТИНА 3
БОЙОВЕ ЧЕРГУВАННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ В ПАРКАХ, ПІД ЧАС РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК НА ПОЛІГОНАХ ТА ЇХ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
332. Бойове чергування - це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.
До складу чергових сил і засобів входять бойові обслуги, чергові зміни пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.
У Військово-Морських Силах Збройних Сил України бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності сил у мирний час.
{Частина третя статті 332 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
333. Бойове чергування організовується командиром військової частини, який відповідає за виконання завдань черговими силами і засобами.
Заступники командира військової частини, начальники родів військ і служб відповідають за бойову готовність, забезпечення та підготовку чергових сил і засобів у відповідній частині.
334. Склад чергових сил і засобів, ступені їх бойової готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і зміна його встановлюються наказом командира військової частини згідно з вимогами цього Статуту, наказами і директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України.
{Стаття 334 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1420-IV від 03.02.2004 , № 1414-VI від 02.06.2009 , № 1900-VI від 16.02.2010 }
335. На бойове чергування забороняється призначати осіб, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми відповідної підготовки в установленому обсязі, а також військовослужбовців, щодо яких проводиться розслідування за провини, і хворих.
За невикористані через несення бойового чергування вихідні, святкові та неробочі дні військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, надається відпочинок протягом тижня.
{Частина друга статті 335 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
336. Підготовка особового складу до несення бойового чергування проводиться на підставі плану, затвердженого командиром військової частини, в складі підрозділів, бойових обслуг, чергових змін перед кожним заступанням на бойове чергування. Вона проводиться під керівництвом командира військової частини чи під керівництвом осіб за його розпорядженням з урахуванням характеру та обсягу завдань, специфіки військової частини, підрозділу, часу та місця несення бойового чергування в класах підготовки до бойового чергування чи в спеціально підготовлених місцях із використанням навчальної (навчально-бойової) техніки, апаратури, тренажерів, макетів і навчальних посібників.
Озброєння, бойова та інша техніка готуються заздалегідь.
Усі заходи щодо підготовки чергових сил і засобів завершуються перевіркою їх готовності до несення бойового чергування. Результати перевірки вносяться до журналу обліку підготовки до бойового чергування. Наказ про заступання на бойове чергування віддає командир військової частини.
337. Порядок заступання на бойове чергування встановлюється наказами Міністра оборони України.
338. Про заступання на бойове чергування командир чергових сил і засобів (оперативний черговий, начальник зміни, обслуги, черговий командного пункту) доповідає своєму безпосередньому начальникові та черговому пункту управління вищого рівня.
Командири чергових сил і засобів повинні докладно знати обстановку, діяти сміливо й рішуче, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, забезпечувати виконання бойового завдання.
339. Під час бойового чергування під керівництвом командирів чергових сил і засобів та старших начальників здійснюються роздільні й комплексні тренування чергової зміни (частина з яких - контрольні).
Крім того, за розкладом, затвердженим начальником штабу військової частини, проводяться заняття з особовим складом чергових сил, вільних від несення бойового чергування.
340. Командирам чергових сил і засобів заборонено віддавати особовому складові накази, що відволікають його від виконання обов’язків несення бойового чергування.
Особовому складові чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено:
передавати будь-кому, хоча б тимчасово, без дозволу командира чергових сил і засобів виконання обов’язків несення бойового чергування;
відволікатися, братися за справи, не пов’язані з виконанням обов’язків несення бойового чергування;
самовільно залишати бойовий пост чи інше місце несення бойового чергування;
виконувати роботу, яка призводить до зниження бойової готовності озброєння, бойової та іншої техніки.
Звільнення особового складу з військової частини (підрозділу), від якої виділяються чергові сили і засоби (заняття, спортивні й культурно-масові заходи), проводиться із таким розрахунком, щоб забезпечити посилення чергових сил у визначені терміни.
341. Періодичність перевірки бойового чергування посадовими особами встановлюється наказом Міністра оборони України.
Перевірка несення бойового чергування проводиться командиром військової частини, його прямими начальниками чи особами за їх дорученням, для чого відпрацьовується план перевірки несення бойового чергування.
Після зміни з бойового чергування безпосередній начальник проводить аналіз несення служби особовим складом і сповіщає про його результати командира військової частини.
Загальні положення
342. Парком називається територія, обладнана для зберігання, обслуговування, ремонту і підготовки до бойового застосування озброєння, бойової та іншої техніки.
Парки можуть бути постійні та польові.
Постійні парки обладнуються у місцях постійного розташування частини і на полігонах (у таборах). При цьому озброєння, бойова та інша техніка розміщуються у закритих приміщеннях чи під навісами, а також на площадках з надійною огорожею. У парку обладнуються контрольно-технічний пункт із приміщенням для чергового парку, техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника контрольно-технічного пункту, класом безпеки руху, інструктажу наряду, водіїв і старших машин; пункти чищення й миття машин, а також кімнати для відпочинку наряду парку та водіїв чергових тягачів; пункт заправлення; майданчик (пункт) щоденного технічного обслуговування; майданчик перевірки перед рейсом технічного стану техніки техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту; майданчик для машин, що запізнилися з рейсу; пункт технічного обслуговування й ремонту; пункт збирання відпрацьованих мастил і спеціальних рідин; інші приміщення (місця) для обслуговування техніки й необхідні побутові приміщення; місця зберігання озброєння, бойової та іншої техніки.
Польові парки створюються у разі тимчасового розташування військової частини (підрозділу) в польових умовах для кожної роти (батальйону).
Облаштування та обладнання парків мають забезпечувати швидкий і зручний вихід машин.
343. Територія парку розмежовується на ділянки, які закріплюються за підрозділами. Межі ділянок позначаються покажчиками. Територія постійного парку обгороджується, озеленюється, освітлюється та оснащується технічними засобами охорони, обладнанням, які забезпечують додержання норм і правил охорони довкілля.
Усі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються.
За додержання внутрішнього порядку в парку, правильне утримання та зберігання озброєння, бойової та іншої техніки, спеціальних споруд, складів, за підтримання чистоти й виконання протипожежних і природоохоронних заходів відповідає заступник командира частини з озброєння, а там, де його за штатом не передбачено, - особа, призначена наказом командира військової частини.
За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають командири підрозділів.
Технічне обслуговування озброєння і техніки здійснюється після кожного повернення з рейсів, а також після встановленого нормативами пробігу (роботи) та зберігання. Крім того, здійснюється сезонне обслуговування озброєння й техніки. Озброєння, бойова та інша техніка, що пройшли обслуговування, ставляться на стоянку.
Огляд та обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а також дообладнання і впорядкування парків здійснюються у визначені командиром військової частини дні.
Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по частині.
344. До парку, а також до приміщень усередині парку й спеціальних споруд мають бути збудовані (прокладені) шляхи та точно визначені підходи, які повинні постійно підтримуватися у належному для руху стані.
На всіх шляхах, прокладених у парку, встановлюються дорожні покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші дорожні знаки.
345. Машини випускаються з парку згідно з нарядом, затвердженим на передодні командиром військової частини, у технічно справному стані, із закріпленими за ними водіями, які мають документ, що посвідчує особу, і посвідчення на право керувати машиною та які пройшли передрейсовий медичний огляд і допущені до рейсу, з оформленими дорожніми листками, підписаними заступником командира частини з озброєння (начальником технічної частини), і з відміткою техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника контрольно-технічного пункту про справний стан машин та відміткою чергового парку про дані спідометра й час випуску з парку.
Випуск машин, не передбачених нарядом, у виняткових випадках дозволяється командиром військової частини.
Контроль за технічним станом машин, які випускаються із парку та повертаються до парку, здійснюється техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту.
346. Якщо в рейс виходять дві чи більше машин, призначається начальник колони.
Під час перевезення особового складу, вибухонебезпечних вантажів (як у складі колони, так і одиночними машинами) на кожну машину призначається старший. В інших випадках старші машин призначаються за рішенням командира частини.
Начальник колони (старший машини) призначається з військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які знають правила дорожнього руху. Начальник колони відповідає за виконання поставленого завдання та правильне використання машини (машин), дисципліну особового складу, що перебуває в машині (машинах), за додержання ним вимог безпеки.
{Частина третя статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Начальникові колони (старшому машини) заборонено керувати машиною або змушувати водія передавати будь-кому управління, віддавати команди, які змушують водія (водіїв) порушувати правила дорожнього руху та перевищувати встановлену швидкість руху.
Щодо мети, порядку, терміну виконання завдання та додержання вимог безпеки руху начальників колон (старших машин) і водіїв інструктують посадові особи, які організовують перевезення, або їх прямі начальники.
Про додержання правил експлуатації машин, правил дорожнього руху й поведінки в рейсі водіїв машин, крім того, інструктують командири підрозділів. Водіям категорично заборонено передавати будь-кому управління машиною.
Підготовка машин до виходу проводиться під керівництвом командирів підрозділів або їх заступників з озброєння (начальників технічної частини, начальників автомобільної служби, техніків батальйонів, старших техніків рот).
347. У визначений для роботи й занять у парку час особовий склад допускається до парку лише в строю під командою старшого.
Військовослужбовці своєї військової частини, за винятком військовослужбовців строкової військової служби, допускаються до парку за посвідченням особи у визначений для роботи час. Військовослужбовці строкової військової служби, які прибувають до парку у службовій потребі поодинці, допускаються в парк за військовими квитками з дозволу заступника командира частини з озброєння, який повідомляє про це чергового парку.
Екіпажі (водії) машин, які прибули до парку для виведення машин, до пускаються до парку після перевірки їх дорожніх листків.
До машин та іншої техніки, що перебувають у парку, допускаються лише ті особи, за якими вони закріплені, з дозволу чергового парку та осіб, допущених до розпечатування сховищ і паркових приміщень.
Особи, які не належать до складу військової частини, допускаються до парку лише з дозволу командира військової частини за разовими перепустками, підписаними заступником командира військової частини з озброєння, в супроводі спеціально призначеного військовослужбовця.
Порядок допуску до машин та іншої техніки у разі тривоги встановлюється командиром військової частини у відповідних інструкціях.
348. Порядок зберігання й видачі ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку повинен забезпечувати своєчасний вихід машин з парку, а також виключати випадки самовільного використання їх особовим складом.
Ключі зберігаються:
від замків запалювання і люків машин: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового роти (батальйону, підрозділів забезпечення) в запечатаній скриньці разом із дорожніми листками на випадок тривоги;
від паркових приміщень і воріт парку: один комплект - у чергового парку, другий - у чергового частини в запечатаній скриньці.
349. Для підтримання внутрішнього порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні та механіки-водії (водії) чергових тягачів.
Днювальні виставляються черговим парку біля входів у парк, а на час виконання робіт - і на території парку.
350. Постійний і польовий парки цілодобово охороняються вартою з виставленням чатових. Якщо парк обладнано технічними засобами охорони, він може охоронятися вартою без виставлення чатових.
Як виняток, за рішенням командира військової частини, погодженим з начальником гарнізону, охорона парку може здійснюватися силами добового наряду по парку шляхом патрулювання.
{Статтю 350 доповнено частиною згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
Черговий парку
351. Черговий парку призначається з військовослужбовців офіцерського або сержантського (старшинського) складу. Він відповідає за внутрішній порядок у парку і несення служби нарядом по парку, збереження зданих під охорону наряду сховищ, майна, техніки на відкритих майданчиках. Черговий парку підпорядковується черговому військової частини, а щодо внутрішньої служби в парку - заступникові командира військової частини з озброєння (начальникові технічної частини). Йому підпорядковуються днювальні парку та механіки-водії (водії) чергових тягачів.
{Стаття 351 в редакції Закону № 1420-IV від 03.02.2004 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
352. Новопризначений черговий парку в призначений час прибуває до заступника командира частини з озброєння (начальника технічної частини) на інструктаж.
Після розводу новопризначений черговий парку приймає від попереднього чергового документи та майно, разом здійснюють обхід території парку та всіх паркових приміщень, приймаючи й передаючи за описом запечатані приміщення, сховища, а також озброєння, бойову та іншу техніку, обладнання, що знаходиться на відкритих майданчиках і під навісами.
У книгу прийняття та здавання чергування записуються ті недоліки, які не можна усунути під час прийняття чергування.
Про здавання і прийняття чергування попередній та новопризначений чергові доповідають заступникові командира частини з озброєння і черговому частини.
353. Черговий парку зобов’язаний:
перебувати у виділеному для нього приміщенні; виходити в службових справах тільки з дозволу чергового частини, призначати замість себе днювального вільної зміни і повідомляти йому, куди і на який час виходить;
старанно перевіряти в усіх осіб, які прибувають до парку, перепустки й документи, які посвідчують особу, та робити відмітки на одноразових перепустках про час прибуття й вибуття з парку; після зміни здавати перепустки до технічної частини;
допускати до розпечатування паркових приміщень і сховищ осіб, які призначені наказом по частині, роблячи запис про це у відповідних книгах;
особисто давати дозвіл на вихід машин із парку й пересування їх у межах парку;
вести за встановленою формою журнал виходу й повернення машин;
стежити за своєчасним поверненням машин із рейсів до парку, а у разі їх затримки доповідати про це черговому частини;
контролювати вивезення (ввезення) майна з парку (до парку) відповідно до запису в дорожньому листку, а також не допускати на територію парку сторонніх осіб;
стежити за додержанням розпорядку дня в парку та знати, яку роботу виконує особовий склад, не дозволяти виконання робіт, не пов’язаних з обслуговуванням і ремонтом машин та іншої техніки чи обладнання парку;
постійно тримати на контролі наявність, випуск, а також кількість справної і несправної техніки та озброєння;
стежити за чистотою й порядком у приміщеннях і на території парку, а також за додержанням правил охорони довкілля;
стежити в холодну пору року за опаленням приміщень парку й водогрійки та за підтриманням установленої температури в приміщеннях узимку; в неопалюваних приміщеннях парку та в польових парках перевіряти, чи злито воду з систем охолодження двигунів, і наявність табличок "Воду злито", робити про це запис у журналі контролю за зливанням води; у разі різкого зниження температури контролювати, чи знято з машин акумуляторні батареї і чи є таблички "Акумуляторні батареї знято";
стежити за виконанням правил пожежної безпеки, наявністю і станом засобів пожежогасіння, а також пожежної сигналізації та готовністю чергових тягачів на випадок виникнення пожежі (додаток 19 до цього Статуту);
вживати заходів щодо своєчасного технічного обслуговування машин і техніки, які повертаються до парку;
здійснювати контроль за тим, щоб машини заправлялися пальним лише на пункті заправлення з додержанням установлених правил;
не дозволяти ставити на стоянку незаправлені машини;
стежити, щоб увечері після закінчення всіх робіт у парку було вимкнено освітлення, крім чергового освітлення та зовнішніх світлових приладів;
перевіряти наявність і справність замків, пломб і печаток на дверях приміщень (огороджених майданчиках), призначених для зберігання отруйних технічних рідин, збереження сховищ, майна, техніки на відкритих майданчиках, які здані йому під охорону;
{Абзац вісімнадцятий частини першої статті 353 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
з прибуттям до парку прямих начальників, від заступників командира частини й вище, а також чергового частини зустрічати їх і доповідати. Наприклад: "Пане (пані) майоре, за час мого чергування подій не трапилось (чи трапилось те-то). Черговий парку лейтенант Петренко".
Після доповіді черговий супроводжує командира (начальника) по території парку.
Якщо командира (начальника) зустрічає й доповідає йому командир військової частини чи його заступник з озброєння (начальник технічної частини), черговий парку не доповідає, а лише відрекомендовується.
354. Машини з парку черговий парку випускає в порядку, зазначеному в статті 345 цього Статуту.
Після повернення машин до парку та їх огляду техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту черговий парку проставляє в дорожньому листку і в журналі виходу й повернення машин час повернення, а після повного обслуговування і заправлення - направляє їх на місце стоянки, після чого дозволяє екіпажу (водієві) вибути з парку.
355. У разі виникнення пожежі в парку черговий негайно викликає пожежну команду, доповідає черговому частини і вживає заходів для гасіння вогню, виведення машин і врятування техніки та майна.
356. Після закінчення робіт у парку черговий перевіряє всі приміщення та територію парку щодо додержання порядку, правил пожежної безпеки та охорони довкілля, приймає від командирів підрозділів приміщення, сховища, озброєння і техніку, які зберігаються на відкритих майданчиках і під навісами, дає дозвіл на їх запечатування й додатково опечатує їх своєю печаткою. Після перевірки парку разом з особами пожежного наряду й одержання пожежного жетона від них черговий здає парк під охорону варти.
Днювальний парку
357. Днювальний парку призначається з рядового чи сержантського складу. Він відповідає за додержання встановленого порядку в парку і правильний випуск машин із парку та впуск їх до нього, збереження сховищ, техніки на відкритих майданчиках, майна парку, які здані йому під охорону. Днювальний парку підпорядковується черговому парку.
{Стаття 357 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1420-IV від 03.02.2004 }
358. Днювальний парку зобов’язаний:
впускати на територію парку військовослужбовців, а також випускати з парку і впускати в нього машини та іншу техніку лише з дозволу чергового парку;
стежити за чистотою й порядком у парку;
не дозволяти курити й розпалювати вогонь у приміщеннях і на території парку, за винятком спеціально обладнаних для цього місць;
стежити, щоб машини на місце стоянки ставилися лише з дозволу чергового парку;
у разі пожежі негайно доповідати черговому парку та вживати заходів для її гасіння;
про всі порушення порядку в парку негайно доповідати черговому парку.
359. Черговий днювальний виставляється біля входу до парку, днювальний вільної зміни під час роботи в парку перебуває на території парку і стежить за внутрішнім порядком і додержанням вимог пожежної безпеки. Днювальному заборонено залишати парк без дозволу чергового парку.
Механік-водій (водій) чергового тягача
360. Механік-водій (водій) чергового тягача призначається з механіків-водіїв (водіїв) підрозділів. Він відповідає за постійну готовність чергового тягача до негайної евакуації озброєння й техніки. Механік-водій (водій) підпорядковується черговому парку.
361. Механік-водій (водій) чергового тягача зобов’язаний:
постійно перебувати у приміщенні, призначеному для осіб добового наряду парку;
знати правила й порядок використання чергового тягача для евакуації озброєння, техніки та матеріальних засобів з паркових приміщень;
стежити за наявністю і справним станом засобів буксирування та евакуації озброєння і техніки, які знаходяться на черговому тягачі;
підтримувати встановлений температурний режим двигуна чергового тягача, що забезпечує його швидкий і безвідмовний запуск;
у разі виникнення пожежі в парку негайно привести черговий тягач у робочий стан і за вказівкою чергового парку розпочати евакуацію озброєння, техніки та інших матеріальних засобів.
Загальні положення
362. Порядок виходу військ на полігон (у табір) встановлюється планом бойової підготовки або наказом старшого командира (начальника).
363. Внутрішня служба у військовій частині та її підрозділах під час перебування на полігоні (в таборі) організовується згідно з вимогами частини 2, а також цього розділу Статуту.
Командир військової частини, встановлюючи розпорядок дня, порядок звільнення рядового і сержантського складу та інші правила внутрішнього порядку, повинен враховувати завдання підрозділів щодо підвищення польової виучки, особливості їх розташування, а також загальні правила, встановлені на полігоні (в таборі) старшим командиром (начальником).
364. Під час проведення на полігоні (в таборі) збору військових частин (підрозділів) різних з’єднань (військових частин) для керівництва внутрішньою службою наказом старшого командира (начальника) призначається начальник табірного збору, а у разі потреби - інші посадові особи.
Начальник табірного збору свої обов’язки виконує відповідно до обов’язків командира полку. Крім того, начальник табірного збору зобов’язаний:
організовувати доведення до всіх частин (підрозділів) табірного збору сигналів щодо приведення їх у вищі ступені бойової готовності, забезпечити у разі потреби їх своєчасне відбуття до пунктів дислокації;
організовувати бойову підготовку особового складу підрозділів і військових частин табірного збору;
підтримувати високу військову дисципліну серед особового складу табірного збору і внутрішній порядок;
здійснювати заходи щодо охорони довкілля й пожежної безпеки.
Начальник табірного збору є прямим начальником особового складу всіх військових частин (підрозділів) табірного збору і користується дисциплінарною владою на один ступінь вище своєї штатної посади.
365. У добовий наряд наказом начальника табірного збору призначається черговий табірного збору, який виконує обов’язки, встановлені для чергового частини.
366. Військова частина та її підрозділи розташовуються на полігоні в приміщеннях або наметних таборах. Якщо кілька військових частин або підрозділів різних з’єднань (військових частин) об’єднуються в один табір, територія й приміщення між ними розподіляються наказом старшого командира (начальника) або начальника табірного збору.
Штаби, медичні пункти, майстерні, склади, служби (об’єкти) тилу розташовують переважно в приміщеннях. Озброєння і військова техніка у польових парках розміщуються у сховищах і під навісами, а у разі їх відсутності закриваються чохлами або брезентом.
Межі полігону (табору), за які особовому складові виходити заборонено, оголошуються в наказі по частині.
Сторонні особи можуть відвідувати полігон (табір) згідно з правилами, встановленими командиром військової частини.
367. Порядок купання особового складу у відкритих водоймах встановлюється командиром військової частини (начальником табірного збору). Військовослужбовці строкової військової служби відправляються на купання строєм під командою старшого.
Для нагляду за порядком під час купання, запобігання нещасним випадкам на воді та подання медичної допомоги призначається черговий купальні, черговий команди плавців і черговий фельдшер (санітарний інструктор).
Під час купання командири підрозділів (старші команд) зобов’язані наглядати за тими, хто купається.
368. Територія полігону (табору) має утримуватися в чистоті, з додержанням вимог пожежної безпеки (додаток 19 до цього Статуту) та охорони довкілля. Сміття збирається і щоденно вивозиться у місця, погоджені з органами санітарного нагляду і віддалені від меж розташування військової частини не менше ніж на 3 км, з урахуванням напрямку вітру.
Дороги на території полігону (табору) утримуються у придатному для проїзду стані та обладнуються покажчиками. Для гусеничної техніки встановлюються окремі маршрути руху, погоджені з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Рух не зазначеними маршрутами заборонено.
Розташування військової частини табором (у наметах)
369. У разі розташування військової частини табором (у наметах) розбиття табору проводиться відповідно до вказівок, викладених у додатку 18 до цього Статуту.
Для несення внутрішньої служби у військовій частині призначається добовий наряд згідно з цим Статутом. Розвід добового наряду проводиться у визначений командиром військової частини час, попереду передньої лінійки, фронтом до поля, навпроти середини табору.
370. У роті призначаються три зміни днювальних: перша чергова зміна несе службу на передній лінійці біля постового грибка; друга - охороняє приміщення (намети), зброю; третя - відпочиває. Днювальні роти виконують обов’язки згідно із статтею 314 цього Статуту. Крім того, днювальні зобов’язані: подавати голосом команди військовослужбовцям, які перебувають у наметах, і днювальним рот, розташованих поруч; стежити, щоб природні потреби військовослужбовці задовольняли у визначеному для цього місці.
371. Для ранкового огляду та вечірньої повірки головні сержанти рот шикують військовослужбовців строкової військової служби на передніх або бокових лінійках. У разі негоди за розпорядженням чергового військової частини повірку дозволяється проводити в наметах.
{Стаття 371 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
372. Перевірка проводиться за командою чергового частини (табірного збору) "Розпочати перевірку".
Для перевірки чергові рот виходять на лінію і стають на правому фланзі своїх рот за крок перед днювальним, який несе службу біля свого постового грибка.
Головні сержанти рот шикують підрозділи на передніх або бокових лінійках і проводять вечірню повірку.
{Частина третя статті 372 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
У час, визначений розпорядком дня, черговий частини (табірного збору) подає команду "Струнко" й наказує грати "Зорю". Оркестр (сигналіст-барабанщик) грає "Зорю", після чого черговий частини (табірного збору) командує "Вільно. По наметах". Оркестр виконує марш.
У встановлений час подається сигнал "Відбій".
Після вечірньої повірки чергові рот прибувають з доповіддю до чергового частини (табірного збору).
У разі проведення загальної полкової (табірної) вечірньої повірки керуються положеннями статті 209 цього Статуту.
373. За сприятливої погоди вдень і в теплі ночі за розпорядженням чергового частини (табірного збору) днювальні піднімають поли наметів. За сухої погоди табірні лінійки, дороги і доріжки між наметами поливаються водою.
Виклик чергових на лінію
374. Чергові викликаються на лінію, коли до табору прибуває Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, його заступники, всі прямі начальники від командира військової частини і вище, а також особи, призначені для керівництва проведенням інспектування (перевірки).
375. Чергові викликаються на лінію за наказом чергового частини (табірного збору).
Чергові на лінію викликаються через днювальних на лінійці, які передають команду "Чергові, на лінію" або "Черговий першої роти, на лінію".
Після сигналу "Відбій" до сигналу "Підйом" команда для виклику чергових на лінію не подається.
376. Під час виклику чергових на лінію вони стають обличчям до поля:
чергові рот, крім лівофлангових, розміщуються на правих флангах за крок перед черговим днювальним, черговий лівофлангової роти батальйону - на лівому фланзі;
черговий частини (табірного збору) - навпроти прапорової сошки, за три кроки перед нею; його помічник - за крок позаду нього;
черговий сигналіст-барабанщик - за крок позаду помічника чергового частини (табірного збору), на лінії чергових рот.
377. Для зустрічі осіб, зазначених у статті 374 цього Статуту, черговий частини (табірного збору) виходить на той фланг військової частини, звідки очікується прибуття; з прибуттям зазначених осіб він доповідає і супроводжує прибулих.
Якщо прибулого командира (начальника) зустрічає і доповідає йому командир військової частини, черговий частини (табірного збору) лише відрекомендовується.
Загальні положення
378. Військові частини, підрозділи й команди великої чисельності для перевезення залізничним, морським і річковим транспортом формуються у військові ешелони.
Під час перевезення повітряним транспортом для кожного літального апарата комплектуються військові команди. Кожному військовому ешелону (команді) надається номер.
379. Особовий склад військового ешелону (команди) повинен знати й додержувати встановлених правил поведінки та заходів безпеки під час перевезення військ.
У кожному військовому ешелоні наказом командира військової частини (начальника) призначаються начальник військового ешелону та його заступники з бойового забезпечення, виховної роботи, постачання, начальник зв’язку та лікар (фельдшер) ешелону.
У військовій команді призначається начальник команди.
Старші вагонів (корабельних приміщень) з людьми призначаються командирами підрозділів, які перевозяться в них, або начальником військового ешелону, а днювальні салонів літальних апаратів - начальником військової команди.
Військове звання і прізвище начальника військового ешелону (команди), номер військового ешелону (команди) оголошуються всьому особовому складові.
Начальник військового ешелону (команди) перед відправленням повинен одержати у військовій частині маршрутний листок, військові перевізні документи, відомість наряду варти, табель постів, інструкцію начальника варти, а також бланки чеків-вимог для одержання матеріальних засобів у ході перевезення.
Начальник військової команди перед відправленням повинен одержати у військовій частині документи згідно з вимогами статті 223 цього Статуту, а у військового коменданта на шляхах сполучення - інструктаж з правил техніки безпеки і пред’явити йому маршрутний листок на команду.
380. Для несення внутрішньої і вартової служб у військовому ешелоні призначаються:
черговий військового ешелону та його помічник;
чергові рот (відповідних їм підрозділів);
днювальні вагонів (корабельних приміщень, салонів літального апарата) з людьми;
варта;
черговий підрозділ;
черговий сигналіст.
381. Особовому складові військового ешелону (команди) заборонено:
втручатися в роботу посадових осіб органів військових сполучень і транспорту;
затримувати поїзд (корабель, літальний апарат) довше, ніж потрібно для стоянки;
здійснювати посадку та висадку (залишати свої місця на літальному апараті) до подання встановленої команди або сигналу, стрибати у вагони (на палубу корабля) або вистрибувати з них під час руху поїзда (корабля);
зупиняти поїзд стоп-краном, крім випадків виникнення загрози безпеці рухові поїзда або життю людей;
робити на вагонах (кораблях) написи, наклеювати й вивішувати плакати, гасла, прапорці;
повідомляти в листах і телеграмах найменування військової частини і згадувати про перевезення, а також вести про це розмови із сторонніми особами; залишати на місцях вантаження (розвантаження) та у вагонах (корабельних приміщеннях, літальних апаратах) листи, газети, папери тощо;
перебувати на дахах вагонів, платформах, гальмівних майданчиках, у кабінах і кузовах машин, баштах танків, а на електрифікованих ділянках залізниці, крім того, торкатися металевих опор і пристроїв заземлення контактної мережі, наближатися до контактного дроту ближче, ніж на 2 метри;
перебувати у службових приміщеннях, місцях роботи корабельної команди, рятувальних шлюпках; підніматися на мури шлюзів;
сидіти або стояти у дверях вагонів, на борту корабля, спиратися на дверні закладки вагонів;
застосовувати у вагонах (кораблях) не передбачені правилами види освітлення та опалення;
заправляти (дозаправляти) пальним техніку після завантаження;
ходити без потреби залізничними коліями (територією порту, аеропорту), засмічувати територію й розпалювати багаття в межах станцій (портів, аеропортів); самостійно користуватися транспортним майном;
викидати на стоянках і під час руху будь-які речі з вагонів (кораблів).
382. Заборонено перевозити військовим ешелоном сторонніх осіб, а також вантажі, не передбачені для перевезення. Проїзд військовим ешелоном посадових осіб транспорту, а також попутних військових команд дозволяється військовим комендантом на шляхах сполучення. Небезпечні вантажі перевозяться у суворій відповідності з вимогами встановлених на транспорті правил.
383. Військовослужбовець, який відстав від військового ешелону (команди), зобов’язаний прибути до військового коменданта на шляхах сполучення, а за його відсутності - до начальника станції (порту, аеропорту), доповісти (повідомити) про причину відставання, назвати номер військового ешелону (команди) й діяти за вказівкою військового коменданта або начальника станції (порту, аеропорту).
Начальник військового ешелону (команди)
384. Начальник військового ешелону (команди) відповідає: за постійну бойову готовність, своєчасне вантаження, перевантаження та розвантаження військового ешелону (команди) і правильність розміщення та кріплення озброєння й техніки;
за дисципліну, порядок і додержання особовим складом військового ешелону (команди) встановлених правил військових перевезень і заходів безпеки; за організацію всебічного забезпечення і додержання протипожежних заходів, збереження озброєння, техніки та інших матеріальних засобів, що перевозяться;
за збереження рухомого складу та його обладнання, за санітарно-гігієнічне обслуговування ешелону.
Начальник військового ешелону (команди) підпорядковується командирові військової частини або особі, яка формувала військовий ешелон (команду), і військовим комендантам на шляхах сполучення. Він є прямим начальником усього особового складу військового ешелону (команди).
385. Начальник військового ешелону (команди) зобов’язаний:
підтримувати постійну бойову готовність військового ешелону (команди) під час перевезення, вантаження, перевантаження та розвантаження;
здійснювати організовано та в установлений термін вантаження, перевантаження та розвантаження військового ешелону (команди), організовувати наведення порядку після завершення вантажно-розвантажувальних робіт;
стежити за прийманням старшими у вагонах (корабельних приміщеннях з людьми) знімного військового обладнання, здаванням його в місцях розвантаження і забезпечувати його збереження у дорозі;
організовувати проведення виховної роботи, брати особисту участь у здійсненні виховних заходів, спрямованих на якісне виконання завдань, підтримання високого морально-психологічного стану особового складу військового ешелону (команди), недопущення порушень військової дисципліни та правопорядку;
забезпечувати додержання особовим складом правил перевезення, заходів безпеки та порядку під час руху і на стоянках поїзда (корабля);
організовувати всебічне забезпечення військового ешелону, несення внутрішньої і вартової служб, вжиття протипожежних заходів у військовому ешелоні;
організовувати контроль за розміщенням техніки, станом її кріплення та надійністю огороджень для чатових і спостерігачів;
забезпечувати готовність військового ешелону (команди) до раптового розвантаження та руху маршем до призначеного району або в обхід зруйнованих транспортних об’єктів для подальшого вантаження;
забезпечувати своєчасне оформлення транспортних документів на військовий ешелон (команду);
установлювати час зміни добового наряду, а також визначати порядок харчування особового складу й затверджувати розкладку продуктів;
організовувати зв’язок в ешелоні та призначати начальників вантажно-розвантажувальних та інших команд;
перед початком вантаження військового ешелону (транспорту) проводити інструктаж особового складу щодо заходів безпеки та протипожежних правил і дій у разі пожежі, перевіряти виконання протипожежних заходів під час встановлення кухонь, печей (опалювально-вентиляційних контейнерів) та іншого пожежонебезпечного обладнання у вагонах (корабельних приміщеннях) з людьми;
доповідати на маршруті військовим комендантам на шляхах сполучення про стан військового ешелону (команди) і пред’являти їм маршрутний лист;
забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних правил в ешелоні;
повідомляти військовому комендантові на шляхах сполучення про військовослужбовців, які відстали, а там, де немає військових комендантів, - начальникові станції (порту, аеропорту), де вони відстали;
у разі порушення руху, спричиненого діями противника, а також катастроф, пожеж, снігових заметів, розмивів та в інших випадках подавати допомогу транспортним органам у відновленні порушеного руху;
розміщувати хворих (поранених) у вагоні (купе, каюті) - ізоляторі військового ешелону, а тих, які не можуть їхати далі, - направляти до найближчого військового або цивільного лікувального закладу; у разі смерті когось із складу військового ешелону (команди) відправити тіло померлого разом з речами, документами, листами та грішми до найближчого військового госпіталю чи лікарні; про всі випадки відправлення хворих (померлих) до військового або цивільного лікувального закладу доповідати (телеграфувати) командирові військової частини (начальникові), який формував військовий ешелон, а також рідним і близьким хворого (померлого);
складати разом з працівниками органів військового сполучення і транспорту акти про псування або втрату майна з вагонів, корабельних приміщень; здійснювати оцінку зіпсованого (загубленого) майна згідно з існуючими тарифами та їх оплату за безготівковим розрахунком.
Начальник військового ешелону (команди) має право на безкоштовне користування засобами зв’язку на транспорті (телеграф, телефон, радіо) для проведення переговорів з питань перевезення й матеріального забезпечення військового ешелону (команди).
386. Питання, що стосуються перевезення, начальник військового ешелону (команди) вирішує з військовим комендантом на шляхах сполучення, а там, де його немає, - з начальником станції (порту, аеропорту).
387. Під час руху в одному поїзді (кораблі, літальному апараті) кількох військових ешелонів (команд) начальник одного з військових ешелонів (команд) призначається старшим над іншими військовими ешелонами (командами) наказом командира військової частини або військовим комендантом, про що зазначається у маршрутних листах.
388. У разі відчеплення від військового ешелону вагонів через технічні неполадки начальник військового ешелону вимагає їх заміни. Коли немає можливості замінити вагони, особовий склад тимчасово розташовується в інших вагонах поїзда. У разі відчеплення вагонів з озброєнням і технікою для нагляду за ними залишаються екіпажі (водії, обслуга), а за іншим військовим майном - варта.
Особовий склад відчеплених вагонів і варта забезпечуються сухим пайком. Після перевантаження техніки або майна вживаються заходи щодо приєднання їх до військового ешелону на шляху руху або в пункті розвантаження своєї військової частини.
Заступник начальника військового ешелону з бойового забезпечення
389. Заступник начальника військового ешелону з бойового забезпечення відповідає за стан охорони та оборони військового ешелону. Він підпорядковується начальникові військового ешелону і є прямим начальником усього особового складу військового ешелону.
390. Заступник начальника військового ешелону з бойового забезпечення зобов’язаний:
розробляти й доповідати начальникові військового ешелону про заходи щодо охорони та оборони військового ешелону на час перевезення та забезпечувати їх виконання;
передбачати порядок використання сховищ для особового складу, озброєння і техніки в районах очікування, збору й на вантажно-розвантажувальних станціях (місцях);
організовувати радіаційну, хімічну та біологічну розвідку, а у разі потреби - часткову дезактивацію і дегазацію озброєння, техніки, вагонів або корабельних приміщень, де розміщений особовий склад;
стежити за забезпеченням особового складу військового ешелону засобами індивідуального захисту;
організовувати регулювання руху та маскування озброєння, техніки в районах вантаження і розвантаження;
організовувати й контролювати несення вартової служби у військовому ешелоні та бойового чергування засобів протиповітряної оборони;
організовувати патрульну службу, охорону та оборону ешелону на станціях (у місцях) вантаження (розвантаження), у районах очікування;
забезпечувати виконання протипожежних заходів;
передбачати вжиття заходів бойового забезпечення під час проведення маршу.
Заступник начальника військового ешелону з виховної роботи
391. Заступник начальника військового ешелону з виховної роботи відповідає за морально-психологічний стан особового складу та військову дисципліну. Він підпорядковується начальникові ешелону і є прямим начальником усього особового складу військового ешелону.
392. Заступник начальника військового ешелону з виховної роботи зобов’язаний:
проводити виховну роботу серед особового складу в дусі високої пильності, збереження в таємниці відомостей про перевезення, недопущення втрат документації, озброєння, бойової та іншої техніки і транспортного майна;
здійснювати заходи морально-психологічного забезпечення особового складу під час перевезення у військовому ешелоні, спрямовані на підтримання високої бойової готовності й військової дисципліни, додержання правил поведінки та вимог безпеки;
організовувати оперативне інформування, національно-патріотичну підготовку особового складу, забезпечення його періодичними виданнями, культурологічним майном;
брати участь у комплектуванні та підготовці добового наряду військового ешелону, враховуючи психологічну сумісність військовослужбовців;
мобілізовувати особовий склад військового ешелону на роботи, пов’язані з відновленням руху на шляхах сполучення у разі його порушення діями противника або внаслідок стихійного лиха;
піклуватися про матеріально-побутове забезпечення особового складу ешелону;
своєчасно доповідати начальникові військового ешелону про морально-психологічний стан особового складу.
Заступник начальника військового ешелону з постачання
393. Заступник начальника військового ешелону з постачання відповідає за своєчасне і повне матеріальне забезпечення військового ешелону службами тилу, за організацію водопостачання та харчування в дорозі. Він підпорядковується начальникові військового ешелону і є прямим начальником безпосередньо підпорядкованого йому особового складу.
394. Заступник начальника військового ешелону з постачання зобов’язаний:
одержувати у штабі військової частини всі документи, призначені для отримання й ведення обліку продовольчого та речового майна під час перевезення;
забезпечувати в пункті відправлення одержання та перевезення в ешелоні належного за нормами продовольства, а також поповнення запасів у дорозі; забезпечувати якісне харчування і доведення належної норми пайка до кожного військовослужбовця;
забезпечувати кухні й вагони паливом, водою, інвентарем, посудом і засобами пожежогасіння;
складати разом із лікарем ешелону розкладку продуктів для приготування гарячої їжі в кухнях ешелону і подавати розкладку продуктів на затвердження начальникові ешелону;
забезпечувати сухим пайком особовий склад відчеплених вагонів із технікою і майном;
організовувати правильне використання обладнання вагонів з людьми, а також протипожежний захист ешелону;
стежити за справністю засобів пожежогасіння та опалювальних пристроїв у вагонах (корабельних приміщеннях) з людьми.
Командир роти
395. Командир роти підпорядковується своїм прямим начальникам і начальникові військового ешелону (команди).
Крім виконання своїх прямих обов’язків, викладених у статтях 111-112 цього Статуту, командир роти зобов’язаний:
готувати особовий склад, озброєння, техніку та інше майно роти до перевезення і згідно з планом вантаження розподіляти їх за рухомим складом (корабельними приміщеннями);
проводити інструктаж особового складу щодо правил перевезення та вимог безпеки, оголошувати номер військового ешелону (команди), військове звання і прізвище начальника військового ешелону (команди);
виділяти особовий склад для добового наряду і для вантажно-розвантажувальних або інших робіт за вказівкою начальника ешелону та призначати опалювачів;
особисто керувати вантаженням, перевантаженням і розвантаженням підрозділу, забезпечувати правильне розміщення, кріплення і маскування озброєння, техніки та іншого військового майна, контролювати їх стан у дорозі;
організовувати заняття з особовим складом підрозділу;
стежити за додержанням особовим складом військової дисципліни і встановлених правил перевезення, а також за збереженням обладнання вагонів (корабельних приміщень).
Старший вагона (корабельного приміщення) з людьми
396. Старший вагона (корабельного приміщення) з людьми підпорядковується командирові свого підрозділу і черговому військового ешелону. Він є прямим начальником особового складу, розміщеного у вагоні (корабельному приміщенні) з людьми.
Старший вагона (корабельного приміщення) з людьми зобов’язаний:
мати список особового складу, відомості про кількість озброєння та іншого військового майна, розміщеного у вагоні (корабельному приміщенні) з людьми, і перед відправленням перевіряти їх наявність;
перевіряти і приймати перед вантаженням обладнання вагона (корабельного приміщення) з людьми, а після розвантаження - здавати його у повній цілості;
керувати посадкою, розміщенням і висадкою особового складу;
призначати днювальних вагона (корабельного приміщення) з людьми, стежити за несенням ними служби, а також виділяти військовослужбовців для одержання їжі, води, палива і на різні роботи;
стежити за додержанням особовим складом дисципліни, внутрішнього порядку, правил носіння військової форми одягу та заходів безпеки;
не допускати виходу особового складу, виносу зброї, боєприпасів та іншого майна із вагонів (корабельних приміщень) з людьми без дозволу начальника ешелону або до подання команди (сигналу);
не допускати без дозволу проїзду у вагоні (корабельному приміщенні) з людьми сторонніх осіб, а також перевезення вантажів, що не належать військовому ешелонові;
стежити за підтриманням встановленої температури у вагонах (корабельних приміщеннях) з людьми і додержанням вимог пожежної безпеки; у разі виникнення пожежі вживати всіх заходів для її гасіння та подавати сигнал для зупинки поїзда, на кораблі - одночасно з гасінням вогню доповідати про це черговому військового ешелону;
під час підготовки до висадки екіпірувати особовий склад, припинити опалення й загасити вогонь;
доповідати командирові підрозділу та черговому військового ешелону про хворих, військовослужбовців, які відстали, а також про пошкодження або втрату зброї, іншого військового майна, обладнання вагона (корабельного приміщення) з людьми та про інші надзвичайні події.
Черговий військового ешелону
397. Черговий військового ешелону призначається з офіцерів і підпорядковується начальникові військового ешелону та командирові військової частини, яку перевозять. Йому підпорядковується добовий наряд і старші вагонів (корабельних приміщень) з людьми.
398. Черговий військового ешелону виконує обов’язки, передбачені у статтях 295-300 цього Статуту.
Крім того, він зобов’язаний:
стежити за здаванням командирами підрозділів техніки та іншого військового майна під охорону варти;
перевіряти наявність особового складу, несення служби добовим нарядом, готовність чергового підрозділу; стежити за додержанням особовим складом правил пожежної безпеки;
стежити за порядком і дисципліною у військовому ешелоні, додержанням правил перевезень, збереженням військового й транспортного майна;
оголошувати за вказівками начальника військового ешелону командирам підрозділів, старшим вагонів (корабельних приміщень) з людьми зупинки, на яких особовому складові дозволяється виходити;
забезпечувати в дорозі організоване одержання та роздавання гарячої їжі, води, палива та засобів освітлення;
не допускати до військового ешелону сторонніх осіб, крім працівників транспорту, які обслуговують поїзд (корабель).
Черговий роти
399. Черговий роти підпорядковується черговому військового ешелону та його помічникові, а в порядку внутрішньої служби в роті - командирові та головному сержантові роти. Йому підпорядковуються днювальні вагонів (корабельних приміщень) з людьми, в яких перевозиться особовий склад роти.
{Стаття 399 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
400. Черговий роти виконує обов’язки, передбачені у статтях 310-312 цього Статуту. Крім того, за вказівкою командира роти та з дозволу чергового військового ешелону черговий роти повинен перевіряти на зупинках стан кріплення і маскування озброєння, техніки та іншого військового майна, усувати неполадки та доповідати про це командирові роти й черговому військового ешелону.
Днювальні вагона (корабельного приміщення) з людьми, салону літального апарата
401. Днювальні вагона (корабельного приміщення) з людьми, салону літального апарата підпорядковуються черговому роти, старшому вагона, а там, де їх немає, - начальникові військової команди.
402. Днювальний вагона (корабельного приміщення) з людьми, салону літального апарата виконує обов’язки, передбачені у статтях 313-314 цього Статуту.
Крім того, він зобов’язаний:
перед посадкою у вагон або висадкою з нього особового складу ставити драбину (висувну драбину) і закріплювати на місце дверну закладку;
перевіряти наявність людей після посадки й доповідати старшому вагона (корабельного приміщення) з людьми або начальникові військової команди;
не дозволяти особовому складові виходити із вагона (корабельного приміщення) з людьми, салону літального апарата до подання встановленої команди або сигналу та одягненому не за формою;
стежити за опаленням і додержанням правил пожежної безпеки, а також за наявністю води в бачках і відрах; перед висадкою припиняти опалення і гасити в печах вогонь;
прибирати у вагоні (корабельному приміщенні) з людьми, в салоні літального апарата;
стежити за збереженням обладнання та інвентарю;
стежити за сигналами та командами начальника військового ешелону (команди) й чергового військового ешелону;
не дозволяти висуватися із вагона, спиратися на дверну закладку, сидіти чи стояти у дверях вагона; стежити, щоб у вагоні відчинялися лише ті двері, які визначив начальник військового ешелону;
не допускати викидання з вагона (корабельного приміщення) з людьми сміття, залишків їжі у не визначених для цього місцях.
Додаток 1
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 67)
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок складання Військової присяги
1. Кожен громадянин України, який поступає на військову службу, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народові та скріплює її власноручним підписом.
2. Військова присяга покладає на військовослужбовця всю повноту відповідальності за виконання ним військового обов’язку.
3. Військову присягу складають:
військовослужбовці, які прибули до військової частини для проходження військової служби і раніше не складали Військової присяги, - після проходження ними програми підготовки, вивчення основних положень військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов’язків, виконання вправи стрільби із стрілецької зброї, але не пізніше ніж через місяць від дня прибуття до військової частини;
курсанти військових навчальних закладів, військових відділень, кафедр та факультетів цивільних навчальних закладів, які раніше не складали Військової присяги, - в той самий термін;
приписані до військової частини військовозобов’язані, які раніше не складали Військової присяги, - не пізніше ніж протягом п’яти днів після прибуття до військової частини для проходження навчальних зборів.
4. День складання Військової присяги є святковим для військової частини.
5. Час і місце складання Військової присяги встановлюються окремим наказом командира військової частини й оголошуються всьому особовому складові.
6. На складання Військової присяги за рішенням командира військової частини можуть запрошуватися близькі родичі військовослужбовців, які складають Військову присягу, а також інші гості.
7. Для складання Військової присяги військовослужбовці прибувають у парадному одязі. У воєнний час військова форма одягу встановлюється командиром військової частини.
{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
8. У призначений час військова частина під Бойовим Прапором і з оркестром шикується в лінію ротних (взводних) колон. Військовослужбовці, які складають присягу, стоять у перших рядах. Ритуал складання Військової присяги розпочинається виступом командира військової частини про значення Військової присяги для сумлінного, самовідданого служіння Україні. За ним до військовослужбовців, які складають Військову присягу, звертаються представники вищого командування, ветерани Збройних Сил України, близькі родичі, військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) та рядового складу військової частини.
{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після цього командир військової частини дає розпорядження командирам підрозділів приступити до складання військовослужбовцями Військової присяги.
{Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Командири підрозділів за алфавітним списком викликають військовослужбовців, які перед строєм проголошують текст Військової присяги, розписуються в цьому списку напроти свого прізвища. Після складання Військової присяги списки з особистими підписами осіб, які склали Військову присягу, командири підрозділів урочисто вручають командирові військової частини.
Командир військової частини поздоровляє військовослужбовців із складанням Військової присяги, а всю військову частину - з поповненням її особового складу. Після цього оркестр виконує Державний Гімн України.
Після виконання Державного Гімну України військова частина проходить урочистим маршем у порядку, визначеному у Стройовому статуті Збройних Сил України.
9. За несприятливих погодних умов складання Військової присяги проводиться у приміщенні.
10. Для військовослужбовців, які не змогли скласти Військову присягу у визначений термін, призначається інший день і час.
11. Загальні списки осіб, які склали Військову присягу, зберігаються у штабі військової частини пронумерованими, прошнурованими та скріпленими сургучевою печаткою в окремій папці. Після закінчення встановленого терміну списки здаються на зберігання до архіву.
У військовому квитку (особистому посвідченні) військовослужбовця начальник штабу військової частини робить відмітку "Військову присягу склав (день, місяць, рік)".
12. За виконання вимог цього Положення, забезпечення збереження загальних списків та облік військовослужбовців, які склали Військову присягу, відповідає командир військової частини.
Додаток 2
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 69)
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок вручення бойових прапорів військовим частинам Збройних Сил України, їх зберігання та утримання
Загальна частина
1. Бойовий Прапор вручається бригадам, полкам, окремим батальйонам, дивізіонам, авіаескадрильям, військовим навчальним закладам і навчальним військовим частинам (далі - військовим частинам).
{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Військовим частинам тилового, технічного та медичного забезпечення, охорони і обслуговування, навчально-тренувальним, дисциплінарним, інженерно-технічним та іншим подібним військовим частинам Бойовий Прапор не вручається.
{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Рішення про вручення військовій частині Бойового Прапора приймається Президентом України за поданням Міністра оборони України. До подання додається Грамота Президента України про вручення військовій частині Бойового Прапора. Виготовлення Бойового Прапора організовується після підписання Грамоти Президентом України.
{Пункт 1 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
2. В окремих випадках, коли у військовій частині за умовами дислокації, оперативного призначення або з інших причин не може бути забезпечено належне зберігання і тримання Бойового Прапора, рішенням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України Бойовий Прапор такій військовій частині може не замовлятися і не вручатися.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1900-VI від 16.02.2010 }
Порядок вручення Бойового Прапора військовій частині
3. Бойовий Прапор вручається військовій частині після її сформування від імені Президента України представником Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командування виду Збройних Сил України або оперативного командування Збройних Сил України за дорученням Міністра оборони України.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Під час вручення Бойового Прапора військовій частині видається Грамота Президента України.
Вручення Бойового Прапора військовій частині проводиться в урочистій обстановці.
4. Для вручення Бойового Прапора військова частина шикується зі зброєю так, як цього вимагає Стройовий статут Збройних Сил України для стройового огляду.
Під час вручення Бойового Прапора в бойових умовах порядок шикування військової частини встановлюється з урахуванням бойової обстановки.
5. Для винесення Бойового Прапора до місця шикування за розпорядженням начальника, який прибув для вручення Бойового Прапора, командир військової частини призначає прапороносця і двох асистентів з військовослужбовців офіцерського або сержантського (старшинського) складу, переважно нагороджених державними нагородами України, відомчими заохочувальними відзнаками, та відмінників бойової підготовки і прапороносний взвод.
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
6. У визначений час прапороносець виносить Бойовий Прапор у чохлі та прямує за три кроки позаду начальника, який вручає Бойовий Прапор, до місця шикування військової частини. При цьому прапороносець тримає Бойовий Прапор на лівому плечі у положенні, визначеному Стройовим статутом Збройних Сил України; справа і зліва від прапороносця крокують асистенти.
Після того як особа, що прибула для вручення Бойового Прапора, наблизиться на 40-50 кроків до строю, командир військової частини подає команду: "Полк, на Прапор СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, на СЕРЕДИНУ)". Якщо полк озброєний карабінами, то командир подає команду: "Полк, на Прапор СТРУНКО. Для зустрічі справа (зліва, з фронту) зброєю - ЧЕСТЬ".
Оркестр виконує "Зустрічний марш".
7. Командир військової частини, подавши команду, прикладає руку до головного убору, підходить до особи, яка прибула для вручення Бойового Прапора, зупиняється перед нею за два-три кроки і доповідає: "Пане (пані) генерал-майоре. Перша механізована бригада з нагоди вручення Бойового Прапора вишикуваний. Командир бригади полковник Марі".
У момент зупинки командира полку для доповіді особі, яка прибула вручати Бойовий Прапор, оркестр припиняє грати. Прапороносець ставить Бойовий Прапор до правої ноги вертикально, притримуючи його біля ноги опущеною правою рукою згідно з вимогами Стройового статуту Збройних Сил України.
{Пункт 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
8. Особа, яка прибула для вручення Бойового Прапора, прийнявши доповідь, стає перед серединою строю, вітається з особовим складом військової частини і підходить до прапороносця. Прапороносець з підходом особи, яка вручає Бойовий Прапор, нахиляє і тримає його горизонтально обома руками. Особа, яка вручає Бойовий Прапор, знімає чохол і розгортає Бойовий Прапор. Потім прапороносець, поставивши Бойовий Прапор вертикально, підтримуючи його правою рукою, стає обличчям до строю.
Особа, яка вручає Бойовий Прапор, зачитує Грамоту Президента України, після чого вручає Бойовий Прапор і Грамоту командирові військової частини. Оркестр виконує Державний Гімн України.
9. Командир військової частини, прийнявши Бойовий Прапор і Грамоту Президента України, після закінчення виконання оркестром Державного Гімну України передає Бойовий Прапор прапороносцеві та подає команду: "Прапороносець, за мною кроком - Руш". Прапороносець за командою "кроком" бере Бойовий Прапор на ліве плече.
Командир військової частини і через три кроки за ним прапороносець з Бойовим Прапором та асистенти прямують до лівого флангу строю, після чого проходять уздовж фронту (за 10-15 кроків від строю) до правого флангу строю. Вийшовши на правий фланг, командир військової частини наказує прапороносцеві з асистентами стати на місце, визначене ним у строю. Оркестр з початком руху і до зупинки прапороносця у строю виконує "Зустрічний марш". Особовий склад військової частини вітає Бойовий Прапор тривалим "Слава".
Після того як прапороносець стане на місце, командир військової частини подає оркестру знак для припинення гри, виходить на середину строю і зупиняється поруч з особою, яка вручала Бойовий Прапор, а потім за її вказівкою подає команду "Вільно", а якщо полк тримав карабіни у положенні "зброєю - ЧЕСТЬ", попередньо подає команду: "Полк, до но-ГИ".
10. Особа, яка вручила Бойовий Прапор, вітає особовий склад військової частини з одержанням Бойового Прапора словами "Слава Україні". Особовий склад військової частини на привітання відповідає: "Героям слава". Після цього командир військової частини виступає зі словом у відповідь.
{Пункт 10 в редакції Закону № 2587-VIII від 04.10.2018 }
11. На завершення вручення Бойового Прапора підрозділи військової частини проходять урочистим маршем перед особою, яка вручила Бойовий Прапор, знову шикуються. Бойовий Прапор відноситься до місця його зберігання.
12. Після вручення Бойового Прапора по військовій частині видається наказ, згідно з яким встановлюється місце для зберігання Бойового Прапора і призначаються прапороносець, асистенти та прапороносний взвод.
13. Місце Бойового Прапора в строю, порядок його винесення і віднесення встановлюються Стройовим статутом Збройних Сил України, а порядок охорони - Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Порядок зберігання та тримання Бойового Прапора
14. Бойовий Прапор військової частини повинен знаходитися:
у разі розміщення військової частини в казармах та розташування її у населених пунктах - у приміщенні штабу військової частини;
у військових частинах, які здійснюють бойове чергування, - на командному пункті військової частини;
у разі розташування військової частини табором (у наметах) - на лінії першого ряду наметів у центрі розташування військової частини, під спеціальним навісом;
на навчаннях - на місці, визначеному командиром військової частини.
15. {Абзац перший пункту 15 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Дозволяється спільне зберігання бойових прапорів кількох військових частин з’єднання, дислокованих в одному військовому містечку.
16. Бойовий Прапор завжди перебуває під охороною, а під час винесення його до військової частини - під охороною прапороносного взводу.
{Пункт 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
17. Бойовий Прапор на посту зберігається у згорнутому вигляді й у чохлі, опечатаному гербовою сургучевою печаткою військової частини; він має бути встановлений вертикально у підпору прапора.
У разі розміщення військової частини у казармах дозволяється зберігати Бойовий Прапор у розгорнутому вигляді в запечатаній заскленій шафі.
На посту поряд з Бойовим Прапором може перебувати під охороною скринька для грошей.
18. У разі перевезення військової частини транспортом для Бойового Прапора виділяється окремий автомобіль, вагон, купе, каюта, літак (салон). Разом із Бойовим Прапором переїжджають прапороносець, асистенти і варта, а також можуть перевозитися скринька для грошей та сейф із секретними документами.
19. За правильне зберігання Бойового Прапора безпосередньо відповідає начальник штабу військової частини, який зобов’язаний:
систематично перевіряти особисто або через свого заступника (помічника) несення служби чатовими на посту біля Бойового Прапора;
проводити не рідше ніж один раз на місяць огляд Бойового Прапора;
вести журнал огляду Бойового Прапора, зазначаючи в ньому час огляду, недоліки, виявлені під час огляду, і заходи, вжиті для їх усунення, про що доповідає командирові військової частини.
20. Огляд Бойового Прапора проводиться начальником штабу в присутності прапороносця, асистентів і начальника варти. Начальник штабу наказує розгорнути Бойовий Прапор для огляду і перевіряє кількість і стан державних нагород, стан полотнища, справність чохла, древка, наконечника. Окремо перевіряється стан тасьми з китицями, орденських стрічок, кількість і стан орденів.
{Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Після закінчення огляду начальник штабу наказує згорнути Бойовий Прапор. Прапороносець опускає Бойовий Прапор горизонтально, стежачи за тим, щоб його полотнище не торкалося землі (підлоги), асистент бере полотнище за ріжки і рівномірно натягує його. Прапороносець та інший асистент, повільно обертаючи древко, згортають полотнище лицьовим боком усередину, стежачи при цьому, щоб не було складок.
На згорнуте полотнище Бойового Прапора асистенти надівають чохол, начальник штабу запечатує його гербовою сургучевою печаткою і після цього здає Бойовий Прапор під охорону варти.
21. Під час винесення Бойового Прапора до військової частини і здавання його під охорону варти розгортання і згортання полотнища проводиться прапороносцем та асистентами під безпосереднім наглядом начальника штабу або його помічника (заступника), як це визначено в пункті 20 цього Положення.
22. Просушування полотнища Бойового Прапора проводиться поза приміщенням у затінку або у приміщенні. Під час просушування Бойовий Прапор охороняється прапороносцем та асистентами.
Здавання, заміна і ремонт Бойового Прапора
23. У разі розформування військової частини Бойовий Прапор і Грамота Президента України відправляються з короткою історичною довідкою таємним порядком, фельдзв’язком через штаби видів Збройних Сил України, військових округів, оперативних командувань на зберігання до Національного військово-історичного музею України, а Бойовий Прапор військової частини, яка брала участь у Другій світовій війні, передається на зберігання до Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років".
{Абзац перший пункту 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 517-VIII від 16.06.2015 }
Копії супровідних документів подаються до Генерального штабу Збройних Сил України.
{Абзац другий пункту 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Бойові прапори розформованих частин із державними нагородами, грамотами Президента України та історичними довідками за погодженням із Міністерством оборони України в разі забезпечення їх зберігання та тримання можуть бути передані також на зберігання до музею (кімнати) Бойової Слави військових частин або місцевих музеїв для відкритої експозиції.
{Пункт 23 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
24. Бойові прапори, які зазнали значних пошкоджень або від часу постаріли і ремонт та реставрацію яких провести неможливо, підлягають заміні.
Для прийняття рішення про заміну Бойового Прапора або проведення його ремонту Бойовий Прапор оглядається спеціально призначеною комісією штабу вищого рівня за участю начальника штабу військової частини. В акті огляду зазначаються всі дефекти, які є на Бойовому Прапорові, причини їх виникнення, а також висновок комісії про заміну Бойового Прапора або проведення його ремонту. Акт огляду Бойового Прапора затверджується першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, якому надається право приймати рішення про проведення ремонту або заміну Бойового Прапора.
{Абзац другий пункту 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Порядок заміни Бойового Прапора визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.
{Абзац третій пункту 24 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
{Абзац четвертий пункту 24 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
25. Старий Бойовий Прапор після вручення нового Бойового Прапора разом з короткою історичною довідкою передається на зберігання згідно з порядком, установленим пунктом 23 цього Положення.
{Пункт 25 в редакції Закону № 517-VIII від 16.06.2015 }
26. Проводити ремонт полотнища Бойового Прапора силами і засобами військової частини забороняється. Дозволяється лише в разі нагальної потреби ремонтувати древко, верхівку та підток.
Якщо виникає потреба в ремонті полотнища Бойового Прапора, тасьми з китицями, орденських стрічок, командир військової частини порушує в порядку підпорядкованості клопотання з цього приводу. Після одержання дозволу на ремонт полотнище Бойового Прапора, тасьма з китицями, орденські стрічки в установленому порядку передаються до Тилу Збройних Сил України.
Здавання полотнища Бойового Прапора, тасьми з китицями та орденських стрічок на ремонт оформлюється актом.
{Пункт 26 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
Порядок передачі бойових прапорів і почесних назв під час переформування військових частин
27. Бойовий Прапор зберігається за військовою частиною на весь час її існування незалежно від зміни назви і номера частини.
У разі реорганізації військової частини відомості про зміну назви або номера частини заносяться до Грамоти Президента України командиром військової частини і засвідчуються гербовою печаткою.
28. Для збереження традицій військових частин і пам’яті про їх заслуги бойові прапори та почесні найменування і державні нагороди частин можуть передаватися іншим військовим частинам. При цьому передавання Бойового Прапора і почесних найменувань і державних нагород здійснюється лише за наявності прямої спадкоємності у разі переформування однієї або кількох частин у нову частину (частини).
Під час переформування однієї військової частини в іншу Бойовий Прапор, Грамота Президента України до нього і почесне найменування і державні нагороди частини повністю зберігаються за новою військовою частиною.
Під час переформування двох і більше військових частин в одну за новою частиною зберігаються Бойовий Прапор, Грамота Президента України до нього, а також почесне найменування і державні нагороди однієї з переформованих частин. Бойові прапори і грамоти Президента України до них інших частин здаються у встановленому порядку.
{Пункт 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
29. Питання про передавання новій військовій частині Бойового Прапора та почесного найменування і державних нагород розглядається Генеральним штабом Збройних Сил України одночасно з питанням про переформування військової частини.
{Пункт 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
{Пункт 30 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
{Додаток 3 виключено на підставі Закону № 680-IX від 04.06.2020 }
Додаток 4
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 67)
ПОРЯДОК
розподілу поповнення, яке прибуло до військової частини
1. Поповнення, яке прибуло до військової частини з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і військових частин з підготовки молодших спеціалістів, розподіляється за підрозділами після вивчення ділових якостей кожного військовослужбовця (з урахуванням стану здоров’я, характеристики і висновку про придатність до спеціальності).
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1357-IX від 30.03.2021 }
2. У призначений час військова частина з оркестром шикується у пішому строю.
Новоприбуле поповнення разом із головними сержантами підрозділів шикується за 20-40 метрів перед строєм військової частини в дві шеренги фронтом до строю.
{Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Шикування і зустріч командира військової частини проводяться у порядку, передбаченому Стройовим статутом Збройних Сил України.
3. Після відповіді на вітання командир військової частини стисло розповідає про бойовий шлях частини, її героїв і нагороди, про успіхи в бойовій підготовці підрозділів і той почесний та відповідальний обов’язок, який покладається на військовослужбовців. Потім слово надається одному-двом військовослужбовцям, термін служби яких закінчився, й одному-двом новоприбулим військовослужбовцям.
4. Начальник штабу військової частини оголошує наказ про зарахування новоприбулого поповнення до складу підрозділів.
Командир військової частини вітає особовий склад із новим поповненням, і оркестр виконує Державний Гімн України.
5. За командою командира військової частини: "Поповненню стати до строю своїх підрозділів" головні сержанти підрозділів з поповненням стають до строю.
{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
6. Розподіл поповнення завершується проходженням військової частини урочистим маршем.
Додаток 5
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 67)
ПОРЯДОК
вручення особовому складові озброєння, бойової та іншої техніки
1. Врученню особовому складові озброєння, бойової та іншої техніки передують заняття з вивчення зразків озброєння і техніки, їх бойових (технічних) можливостей та значення в сучасному бою.
Командири підрозділів перевіряють справність озброєння, бойової та іншої техніки, що підлягають врученню, і про готовність до вручення доповідають у порядку підпорядкованості.
Командир військової частини видає наказ про закріплення озброєння, бойової та іншої техніки за членами екіпажів (обслуг), водіями (механіками-водіями) та іншими особами і встановлює час та порядок урочистого вручення озброєння, бойової та іншої техніки особовому складові. Номер наказу й прізвища осіб, за якими закріплюються озброєння, бойова та інша техніка, заносяться до формулярів (паспортів). Назва стрілецької зброї, її серія, номер і дата вручення заносяться у документи, які посвідчують особу, а також у відомості закріплення зброї за особовим складом.
2. У призначений час військова частина шикується у пішому строю зі зброєю під Бойовим Прапором та з оркестром.
Стрілецька зброя, що підлягає врученню, виноситься до місця шикування й розкладається на столах за 10 м перед строєм. Інше озброєння і техніка вручаються на місцях їх зберігання.
3. Командир військової частини нагадує військовослужбовцям вимоги Військової присяги та статутів Збройних Сил України щодо майстерного володіння дорученим озброєнням, бойовою та іншою технікою, утримання техніки у постійній готовності до застосування для захисту Українського народу.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Оголошується наказ про закріплення озброєння і техніки.
Після оголошення наказу командир військової частини подає команду "Вільно" й віддає розпорядження командирам підрозділів вручити стрілецьку зброю.
Командири рот та інших підрозділів викликають із строю військовослужбовців і вручають їм стрілецьку зброю під особистий підпис у відомості закріплення зброї.
4. Після вручення стрілецької зброї командири підрозділів за командою командира військової частини розводять особовий склад до місць зберігання озброєння, бойової та іншої техніки.
Особовий склад для прийняття озброєння, бойової та іншої техніки шикується поекіпажно (по обслугах) і за командою командира підрозділу перевіряє їх стан і комплектність.
Під час прийняття озброєння і техніки, що перебуває на тривалому зберіганні, зокрема з герметизацією корпусів (об’єктів), допускається їх часткова розконсервація і розгерметизація.
Командири підрозділів вислуховують доповіді командирів екіпажів (обслуг), водіїв (механіків-водіїв) або інших осіб, за якими закріплюються озброєння, бойова та інша техніка, і вручають їм формуляри (паспорти). Військовослужбовці ставлять підписи у формулярах (паспортах) машин і з цього часу відповідають за закріплене озброєння, бойову та іншу техніку.
Після закріплення техніки можуть бути практично показані її бойові (технічні) можливості з демонстрацією майстерного володіння нею.
Роботи з консервації та відновлення герметизації озброєння, бойової та іншої техніки після їх вручення повинні бути виконані не пізніше ніж протягом двох днів.
5. Після вручення озброєння, бойової та іншої техніки командири підрозділів шикують особовий склад у визначеному командиром військової частини місці.
Командир військової частини вітає особовий склад із врученням озброєння, бойової та іншої техніки.
6. Вручення озброєння, бойової та іншої техніки закінчується проходженням військової частини урочистим маршем.
Додаток 6
до Статуту внутрішньої служби
(статті 48 і 65)
ПОРЯДОК
проведення опитування військовослужбовців
1. Місце, час, порядок шикування й проведення опитування, форма одягу військовослужбовців встановлюються командиром військової частини (підрозділу) або особою, призначеною для керівництва проведенням інспектування (перевірки), за один-два дні до початку опитування.
Особи, що проводять опитування, повинні попередньо ознайомитися із записами у книзі пропозицій, заяв і скарг військової частини та прийнятими за ними рішеннями.
2. Зустріч начальника, який проводить опитування, здійснюється відповідно до вимог Стройового статуту Збройних Сил України.
3. Опитування кожної категорії військовослужбовців (рядовий склад, сержантський і старшинський склад, офіцерський склад) проводиться окремо. Опитування офіцерів проводиться за посадами - окремо командирів взводів, рот, батальйонів та осіб, прирівняних до них. Заступники командирів (від роти і вище) опитуються окремо від своїх командирів, а офіцери управління військової частини - окремо від військовослужбовців офіцерського складу підрозділів.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Опитування рядового складу проводиться поротно.
4. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу за командою командира військової частини виходять на визначені для них дистанції перед строєм своїх підрозділів і за наступною командою змикаються до середини строю військової частини.
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Опитування може проводитися також у приміщенні.
5. Під час опитування командир військової частини (підрозділу) або той, хто проводить опитування, запитує окремо кожну категорію військовослужбовців, чи є в когось з них заяви або скарги.
Військовослужбовець, який має заяву або скаргу, з наближенням того, хто запитує, називає свою посаду, військове звання і прізвище, виходить із строю й усно викладає заяву (скаргу) або подає її письмово.
6. Усі заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить командир військової частини, реєструються в книзі пропозицій, заяв і скарг військової частини.
Заяви (скарги), подані під час опитування, яке проводить керівник інспектування (перевірки), до книги пропозицій, заяв і скарг не заносяться.
Додаток 7
до Статуту внутрішньої служби
(статті 296, 304 і 316)
ОБЛАДНАННЯ
приміщень (місць) для несення служби добовим нарядом
1. Приміщення (місця) для несення служби черговим військової частини, черговим парку, черговим контрольно-пропускного пункту, черговим їдальні, черговим штабу, черговим (днювальним) роти розташовуються та обладнуються таким чином, щоб забезпечити зручність для виконання службових обов’язків особами добового наряду. У приміщеннях (місцях) для несення служби повинні бути:
технічні засоби приймання сигналів та оповіщення підрозділів;
засоби зв’язку (телефон, селектор);
годинник;
аварійне освітлення;
стенд з документацією добового наряду.
Крім того, в приміщеннях (місцях) для несення служби повинні бути:
а) у чергового військової частини:
пульт керування з робочими місцями чергового військової частини і його помічника, обладнаний пристроями для приймання сигналів та оповіщення підрозділів, управління й контролю за їх виходом у пункти збору, а також за прибуттям у разі приведення військової частини в бойову готовність (переведення на функціонування в умовах особливого періоду) військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, управління військової частини, контролю за замиканням кімнат для зберігання зброї в підрозділах;
{Абзац другий підпункту "а" пункту 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
сейф (металева шафа) для зберігання документів;
металеві шафи (ящики) для зберігання пістолетів, патронів до них та дозиметрів військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу військової частини;
{Абзац четвертий підпункту "а" пункту 1 в редакції Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
прилади радіаційної та хімічної розвідки;
аварійне живлення системи оповіщення;
комплект ключів від воріт і приміщень парку, а також других екземплярів ключів від кімнат для зберігання зброї в підрозділах;
зовнішній термометр;
б) у чергового парку:
стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;
пристрій, що містить інформацію про місце перебування й технічний стан машин;
шафа (ящик) із комплектом ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;
зовнішній термометр;
в) у чергового контрольно-пропускного пункту:
стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;
зовнішній термометр;
г) у чергового штабу:
стіл із шухлядами, які замикаються, стільці;
шафа (сейф) для зберігання вхідної кореспонденції та ключів від приміщень штабу.
2. Для відпочинку чергового військової частини, його помічника, чергових парку, контрольно-пропускного пункту та їдальні, а у разі потреби - для інших осіб наряду військової частини обладнуються окремі приміщення чи місця в кімнатах чергових.
У цих приміщеннях (місцях) повинні бути:
стіл і стільці;
напівм’яка кушетка;
графин для води, склянки;
аптечка;
приладдя для догляду за одягом і чищення взуття;
шафа або вішалка для верхнього одягу;
електроплита, кип’ятильник або чайник для підігріву води.
3. У добового наряду повинна бути така документація:
інструкції чергового та його помічника (днювального), у тому числі на випадок тривоги, збору й пожежної безпеки; за наявності технічних засобів охорони - інструкція на випадок їх несанкціонованого спрацювання;
розпорядок дня;
список номерів телефонів пожежної команди й чергового військової частини;
опис документів і майна;
книга прийняття та здавання чергування;
комплект статутів Збройних Сил України.
{Абзац сьомий пункту 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Крім того, обов’язково знаходяться:
а) у чергового військової частини:
пакети з інструкціями на випадок оголошення бойової тривоги й пакет з паролем для варти;
схема або карта розміщення об’єктів навчально-матеріальної бази для ведення обліку підрозділів, що перебувають за межами військового містечка;
зведений розклад занять підрозділів частини на тиждень;
план проведення ранкової фізичної зарядки та варіанти форми одягу;
схема території, яка закріплена за підрозділами військової частини для прибирання;
витяг з плану пожежної безпеки військової частини;
книга видачі зброї та боєприпасів;
журнал радіаційного й хімічного спостереження;
зразки разових посвідчень на право перевірки варти;
таблиця позивних телефонних станцій і посадових осіб;
{Абзац дванадцятий підпункту "а" пункту 3 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019 }
відомість обліку особового складу за підрозділами військової частини;
робочий зошит;
б) у чергового парку:
схема парку;
план виведення з парку озброєння, бойової та іншої техніки у разі оголошення тривоги;
розпорядок роботи парку;
схема території парку, яка закріплена за підрозділами військової частини для прибирання;
зразки перепусток до парку, дорожніх листків і пломб (зліпків з печаток);
книга обліку розпечатування паркових приміщень, бойової та іншої техніки, видачі ключів від замків запалювання та люків бойових машин, приміщень і воріт парку;
журнал реєстрації виходу та повернення в парк машин;
журнал контролю зливання води із систем охолодження двигунів машин;
робочий зошит;
в) у чергового контрольно-пропускного пункту:
список осіб, які мають право дозволяти вхід на територію військової частини та вивезення (винесення) майна;
зразки відпускного квитка, посвідчення про відрядження, записки про звільнення, перепустки, дорожнього листка;
зразки військової форми одягу;
книга обліку видачі одноразових перепусток;
бланки одноразових перепусток;
книга запису відвідувачів;
{Абзац сьомий підпункту "в" пункту 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
г) у чергового штабу частини:
список військовослужбовців управління військової частини, які проживають за межами військової частини, із зазначенням їх адрес, телефонів і способів виклику;
розпорядок роботи штабу;
книга обліку вхідної кореспонденції, вхідних і вихідних телефонограм;
д) у чергового їдальні:
графік черговості вживання їжі підрозділами, добовим нарядом і заарештованими;
норми виходу готової їжі та відходів після оброблення продуктів;
таблиця тривалості варіння продуктів;
норми видачі хліба, масла й цукру;
книга обліку контролю за якістю приготування їжі;
відомість добового наряду їдальні;
інструкція з техніки безпеки під час роботи на технологічному обладнанні;
е) у чергового (днювального) роти:
перелік типових команд і сигналів, які повинен подавати черговий (днювальний);
список військовослужбовців роти, які проживають поза казармою, із зазначенням їх адрес, телефонів, способів їх виклику та прізвищ посильних;
зразки форми одягу для ранкової фізичної зарядки;
схема території, яка закріплена за ротою для прибирання;
книги видачі зброї та боєприпасів, запису хворих, звільнених;
комплект ключів від замків запалювання, люків бойових машин та дорожні листки на випадок тривоги - в опечатаній скриньці.
{Текст додатка 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Додаток 8
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 280)
ЛИСТОК НАРЯДІВ
{Додаток 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1952-VIII від 16.03.2017 , № 205-IX від 17.10.2019 }
Додаток 9
до Статуту внутрішньої служби
(статті 299 і 311)
Зразок
КНИГА
прийняття та здавання чергування
у військовій частині _______________________________ (роті)
Число та місяць
Запис про прийняття та здавання чергування, про кількість прийнятої зброї і ящиків із боєприпасами та про виявлені недоліки в несенні служби під час чергування
Рішення командира
Примітки:
1. У книзі прийняття та здавання чергування по роті зазначається лише те, що підлягає прийняттю та здаванню, а про виявлені недоліки доповідається усно.
2. На першій сторінці книги наводиться зразок запису.
Додаток 10
до Статуту внутрішньої служби
(статті 298 і 312)
Зразок
КНИГА
видачі зброї та боєприпасів ______________________ роти
№
п/п
Видано
Повернено
дата
найменування зброї (боєприпасів)
кількість
військове звання, прізвище особи, якій видано зброю (боєприпаси)
підпис про одержання зброї (боєприпасів)
дата
кількість
підпис про прийняття зброї (боєприпасів)
Примітки:
1. Зброя особовому складові видається черговим роти за наказом командира роти чи головного сержанта роти.
2. Зброя та боєприпаси військовослужбовцям видаються лише під особистий підпис. Боєприпаси для варти видаються за дозволом командира роти головним сержантом роти, він же приймає ці боєприпаси і розписується в книзі.
3. З метою прискорення видачі зброї та боєприпасів на випадок тривоги в кінці книги наперед робиться запис, який у разі потреби уточнюється. Підпис про одержання зброї та боєприпасів ставиться під час їх отримання.
{Додаток 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Додаток 11
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 112)
Зразок
КНИГА
огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів
_________________ роти
№
п/п
Дата
Посада, військове звання та прізвище того, хто перевіряє
Номер озброєння, техніки, що перевірялися
Результати огляду (перевірки),основні недоліки та зауваження
Вказівки особи, яка перевіряла, і термін їх виконання
Відмітка про усунення недоліків, дата й підпис командира підрозділу
Зразок заповнення
11.
15.02.98
Начальник бронетанкової служби полку майор Сергієнко М.М.
Т-72-2 од. № 238 і 239
№ 239 - густина електроліту нижче норми
Перевірити стан АКБ, зазначені недоліки виправити до... (військове звання, підпис, прізвище)
Недоліки усунені. Командир роти (військове звання, підпис, прізвище)
Примітки:
1. Книга зберігається у командира роти.
2. Запис про результати огляду (перевірки) робиться командиром (начальником), починаючи від командира роти й вище.
Додаток 12
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 219)
ЗАПИСКА ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ
Додаток 13
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 219)
КНИГА ОБЛІКУ ЗВІЛЬНЕНИХ
Додаток 14
до Статуту внутрішньої служби
(статті 206 і 256)
КНИГА
запису хворих
{Додаток 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Додаток 15
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 230)
КНИГА
запису відвідувачів
Додаток 16
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 161)
ПЕРЕЛІК
написів на дверях приміщень, біля входів до будинків та опис їх оформлення
{Додаток 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Додаток 17
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 272)
ОПИС
нагрудних знаків (нарукавних пов’язок) для чергових
1. Нагрудний знак
Нагрудний знак виготовляється у вигляді металевого прямокутника, який покривається емаллю синього кольору і за периметром береться в рамку, фарбою золотистого кольору виконується напис "Черговий частини" (черговий батальйону, КПП, їдальні, парку, штабу, фельдшер, сигналіст-барабанщик, оперативний черговий, помічник оперативного чергового, черговий зв’язку, черговий військового ешелону тощо). Розмір знака: ширина - 7 см і висота - 3,5 см. Написи виконуються без нахилу, прямими літерами. Висота літер - 0,7 см. На зворотному боці знака повинна бути шпилька для кріплення до одягу.
Нагрудний знак закріплюється посередині клапана лівої кишені так, щоб верхній його край був на рівні верхнього шва клапана.
2. Нарукавна пов’язка
Нарукавна пов’язка застосовується в польових умовах і виготовляється з напівжорсткої тканини синього кольору, завдовжки 30-40 см і завширшки 10 см. Краї пов’язки підгинаються і до них пришивається тасьма (резинка) для закріплення пов’язки на рукаві. На пов’язку наноситься жовтою фарбою чи нашивається з жовтої тканини відповідний напис.
Додаток 18
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 369)
ПРАВИЛА
розбивки табору
1. Місце розбивки табору визначається старшим начальником за погодженням із місцевими й регіональними органами влади. Це місце, по можливості, повинно бути поблизу навчальних об’єктів (полів).
2. Під час визначення фронту табору необхідно враховувати напрямок вітрів.
Перетинання фронту табору проїзними дорогами загального користування не допускається. Відстань від флангів табору до проїзних доріг повинна становити не менше ніж 50 м.
3. Табір розбивається на прямокутні квартали повздовжніми та поперечними лініями, які є водночас і шляхами сполучення.
4. У глибину табір розділяється на смуги трьома паралельними до фронту табору лініями - передньою, середньою та задньою. Відстань між лініями в глибину визначається системою розміщення наметів, необхідних споруд та обладнання. Ширина передньої лінії має бути не менше ніж 10 м, середньої та задньої ліній - не менше ніж 5 м. Між рядами наметів у глибину табору обладнуються доріжки завширшки до 3 м.
Для руху техніки вздовж розташування табору в його тилу обладнуються дороги окремо для колісних і для гусеничних машин.
5. Перпендикулярно до фронту табір розділяється поперечними лініями, які прокладаються між батальйонами та окремими підрозділами військової частини. За ділянкою табору між поперечними лініями від передньої лінії до доріг для техніки закріплюється назва того батальйону (підрозділу), який розміщений у першій смузі ділянки. Ширина поперечної лінії - не менше ніж 3 м.
6. У першій смузі (між передньою та середньою лініями) в наметах розміщуються підрозділи згідно з порядком їх номерів.
У другій смузі (між середньою і задньою лініями) розміщуються штаб військової частини, медичний пункт і їдальня, погрібці для води та умивальники.
У третій смузі (між задньою лінією та дорогою для техніки) розміщуються туалети, склади, майстерні та інші господарські споруди.
Склади боєприпасів та вибухових речовин розміщуються за межами табору.
7. Наметні гнізда розташовуються по фронту роти трьома або двома гніздами. Розмір гнізда - 5 х 5 м. Відстань по фронту між основами бортів суміжних гнізд - 2,5 м, а в глибину - 5 м.
Віддалення наметних гнізд від найближчої межі лінійки - не менше ніж 1,5 м.
Справа від входу до намету на табличці зазначається його номер і військове звання, прізвище та ініціали старшого. Розмір таблички за шириною - 20 см і за висотою - 15 см.
Написи на табличці виконуються прямим шрифтом на жовтому фоні чорною фарбою. Таблички розміщуються на висоті 50 см від землі.
Військовослужбовці сержантського (старшинського) складу взводів розміщуються у своїх підрозділах. Головний сержант бригади, головні сержанти батальйонів та рот, разом із сержантами із матеріального забезпечення (старшинами) рот, розміщуються в окремих наметах. Документація роти зберігається в наметі головного сержанта роти.
{Абзац п'ятий пункту 7 в редакції Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
Військовослужбовці офіцерського складу, а також військовослужбовці-жінки розміщуються в окремих наметах, з розрахунку один намет на три особи, або в приміщеннях. У батальйоні виділяється намет для штабу батальйону.
{Абзац шостий пункту 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
8. Намети для інформаційних центрів встановлюються на лінії задніх рядів наметів рот; поруч із ними влаштовуються майданчики - класи для загальних зборів роти.
{Пункт 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }
9. У центрі розташування військової частини (між підрозділами) на лінії першого ряду наметів встановлюється підпора прапора. За підпорою прапора на лінії другого ряду наметів установлюється намет для чергового частини та його помічника. Намети для варти встановлюються у другій смузі.
10. У першій смузі за наметами рот розміщуються приміщення (намети) для зберігання зброї, поблизу яких обладнуються місця для чищення зброї, а за ними - погрібці для води та умивальники.
11. Постові грибки для днювальних встановлюються на передній лінії по одному на правому й лівому флангах кожного батальйону.
12. Парки обладнуються між задньою лінією та дорогою для техніки, на флангах або перед фронтом табору. Ділянки для парків визначаються командиром з’єднання або військової частини.
13. Гімнастичні містечка та майданчики для спортивних ігор влаштовуються, як правило, неподалік від передньої лінії.
14. Клуб військової частини розташовується на ділянці місцевості, яка дозволяє вигідно обладнати відкриту сцену з місцями для глядачів та клубними павільйонами.
15. Залежно від місцевих умов під час розбивки табору допускаються такі відхилення:
а) фронт табору може бути розбитий не за прямою лінією, а згідно з умовами місцевості;
б) інтервали між підрозділами можуть бути збільшені або зменшені;
в) парки можуть бути розміщені за межами табору.
16. Територія табору обладнується блискавкозахисними пристроями, а також пристроями, які забезпечують додержання правил охорони довкілля.
17. Для опалення наметів на кожну ніч призначаються окремі опалювачі, які повинні пройти інструктаж з вимог пожежної безпеки і беззаперечно додержуватися їх.
Ліжка та нари встановлюються так, щоб ширина проходів між ними і вільного місця навколо печей була не меншою 1 м.
18. Для електричного освітлення наметів використовується провід з подвійною гумовою ізоляцією. У разі гасового освітлення ліхтарі підвішуються на дроті до основного стояка на відстані не ближче 70 см від полотна намету.
19. Місце стоянки техніки обладнується не ближче ніж за 50 м від наметів. Місця для куріння та розпалення вогнищ обладнуються не ближче ніж за 15 м від наметів та дерев.
Навколо стоянки техніки повинна бути протипожежна смуга завширшки 2 м.
20. Похідні кухні встановлюються на відстані 10 м від хвойних дерев, 25 м - від наметів. Майданчики для кухонь у радіусі 5 м очищаються від моху, чагарнику та іншого рослинного покриву. Попіл з кухонь виноситься в ями, заливається водою і засипається піском.
Додаток 19
до Статуту внутрішньої служби
(статті 187, 353 і 368)
ВИМОГИ
пожежної безпеки
Загальні протипожежні заходи у військових частинах і підрозділах
1. З метою запобігання пожежі територію військової частини слід постійно очищати від сміття та сухої трави.
Усі сховища, навіси, майданчики з боєприпасами, цехи основного й допоміжного виробництва, лабораторії, лінії високої напруги, електростанції й трансформаторні підстанції, димарі котелень, водонапірні башти, склади пального, мастильних матеріалів та інших матеріальних засобів повинні обладнуватися блискавкозахисними пристроями та іншими інженерними системами, що забезпечують їх пожежо- та вибухобезпечність.
Під’їзд до джерел пожежного водозабезпечення, будівель та усі проїзди на території повинні бути завжди вільними для руху пожежних машин.
2. З метою пожежної безпеки заборонено:
розпалювати вогонь ближче ніж за 40 м від будівель, майданчиків з майном і машинами, а також курити й застосовувати приладдя з відкритим вогнем у парках, сховищах, ангарах та подібних до них приміщеннях;
користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню запалювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу печей та самі печі без нагляду; сушити одяг на печах, димарях, проти пічних отворів; топити печі у години відпочинку (сну) особового складу. У разі опалення печами димарі очищаються від сажі не рідше ніж один раз на два місяці;
відігрівати замерзлі водогінні та інші труби в будинках відкритим вогнем (факелами, паяльними лампами). Це можна робити лише з використанням пари, гарячої води та іншими безпечними засобами;
розміщувати в підвальних приміщеннях і під сходами будинків майстерні, котельні, парильні та склади, де обробляються чи зберігаються вогненебезпечні рідини та матеріали;
перекривати доступ до засобів пожежогасіння, електрощитів та електрорубильників; зберігати на горищах, сходах і в коридорах матеріали й майно, робити перегородки, розміщувати підсобні майстерні й лабораторії, а також використовувати ці приміщення як житло;
використовувати не за призначенням засоби пожежогасіння;
перекривати запасні виходи з приміщень;
користуватися несправною електромережею та обладнанням; застосовувати побутові електрообігрівальні прилади без вогнетривких підставок, а також замінювати в розподільних щитках перегорілі запобіжники дротом та іншими предметами;
обгортати електролампи папером і тканиною, заклеювати чи закривати електричний провід шпалерами, плакатами, застосовувати для освітлювальної електромережі телефонні проводи;
облицьовувати стіни приміщень тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю;
здавати під охорону приміщення (сховища), стан протипожежної безпеки яких не перевірено.
3. Дезінфекція й сушіння обмундирування здійснюється в обладнаних типових дезінфекційних камерах (сушарнях) під постійним наглядом. Перед завантаженням у камери одягу вивертаються кишені.
Під час дезінфекції й сушіння обмундирування заборонено:
збільшувати всередині камери температуру понад установлені норми;
перевантажувати камери й сушарні;
завантажувати в камери одяг, просочений мастилами і запалювальними рідинами;
укладати обмундирування на запобіжні сітки камер.
4. У штабах, казармах, клубах, вартових і виробничих приміщеннях курити дозволяється лише у спеціально відведених, пожежобезпечних та обладнаних витяжною вентиляцією місцях.
Для розігрівання сургучу застосовуються електросургучеварки з електролампою потужністю не більше ніж 200 Вт. Щоденно після закінчення роботи сміття, що може горіти, й папір із приміщень прибираються.
На випадок пожежі розробляється та вивішується план евакуації (у багатоповерхових будинках - на кожному поверсі). У плані евакуації зазначаються схема поверху, евакуаційні шляхи і виходи, правила поведінки, а також порядок і послідовність дій добового наряду у разі виникнення пожежі.
5. Коридори, проходи, основні й запасні виходи, сходи завжди повинні бути вільними й не захаращеними. Двері виходів із штабів, казарм, майстерень, клубів та інших приміщень повинні відчинятися назовні. Забивати запасні виходи й облицьовувати стіни та стелі сходових кліток і коридорів матеріалами, що можуть горіти, забороняється. Запасні евакуаційні виходи позначаються відповідними знаками, ключі від них зберігаються у чергового штабу (підрозділу).
6. Засоби пожежогасіння, водоймища, пожежні гідранти й крани повинні бути справними, а їх місце позначається стандартними табличками.
Кількість засобів пожежогасіння в будівлях і на об’єктах встановлюється спеціальними нормами. На території складів, парків, в ангарах і виробничих приміщеннях засоби пожежогасіння зберігаються на щитах.
7. Біля телефонних апаратів повинні бути написи із зазначенням номера телефону найближчої пожежної команди, а на території військової частини мають бути засоби звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.
8. Щоденно в установлений командиром частини час усі майстерні, сховища, склади, парки, ангари та інші виробничі приміщення перевіряються начальниками майстерень, сховищ, складів, цехів, черговим парку й особами пожежного наряду частини; усі помічені недоліки усуваються до закриття приміщень (сховищ), а електричні мережі відключаються за допомогою зовнішніх рубильників.
Підтвердженням виконання вимог пожежної безпеки в таких випадках вважається пожежний жетон, який вручається пожежним нарядом особі, що закриває об’єкт. Начальники сховищ, складів і черговий парку під час здавання об’єкта під охорону передають жетони начальникові варти. У встановлений командиром частини час начальник пожежного наряду одержує пожежні жетони від начальника варти.
9. Додаткові протипожежні заходи у військових частинах проводяться згідно зі спеціальними положеннями, посібниками, порадниками й інструкціями та правилами пожежної безпеки.
10. Зварювальні та інші роботи з вогнем проводяться з дозволу командира і за узгодженням з пожежною службою частини. У разі необхідності виставляється пожежний пост. Приступати до проведення вогненебезпечних робіт дозволяється тільки після виконання всіх вимог пожежної безпеки (наявність засобів пожежогасіння, прибирання робочого місця від легкозаймистих матеріалів, захист конструкцій тощо). Після проведення вогненебезпечних робіт робоче місце слід ретельно оглянути і вжити заходів до усунення порушень, які можуть спричинити пожежу.
Особливі протипожежні вимоги в парках та ангарах
11. Машини (літальні апарати) необхідно ставити так, щоб між ними залишалися проходи завширшки не менше 1 м для забезпечення їх швидкого виведення на випадок пожежі.
12. Для запобігання виникненню пожеж у парках та ангарах категорично заборонено:
заправляти пальним машини (літальні апарати), що знаходяться на стоянках, і залишати машини (літальні апарати) з паливними баками та паливопроводами, що протікають;
зберігати в місцях стоянок машин (літальних апаратів) пальне та мастильні матеріали (крім тих, що містяться в баках) та порожню тару;
промивати й чистити гасом, бензином та іншими пальними рідинами чохли, капоти та одяг;
зберігати в машинах (літальних апаратах) сторонні предмети, особливо промаслені ганчірки, чохли й спеціальний одяг;
застосовувати пожежонебезпечні підігрівачі, а також відкритий вогонь та легкозаймисті матеріали, що можуть горіти, під час обслуговування машин на стоянках;
виконувати зварювальні роботи в приміщеннях для стоянки машин;
заправляти пальне в незаземлені літальні апарати;
допускати на аеродром техніку без засобів пожежогасіння;
тримати літальні апарати без шасі;
захаращувати ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів), улаштовувати в цих приміщеннях комори, майстерні й використовувати їх як житло;
зачиняти ворота в приміщеннях для зберігання машин (літальних апаратів) на внутрішні засуви.
13. Для забезпечення негайного виведення зі стоянки машин (літальних апаратів) у разі пожежі щоденно виділяються чергові тягачі з спеціальними тросами та наряд військовослужбовців.
На пунктах заправлення пальним
14. З метою запобігання пожежам на пунктах заправлення пальним категорично заборонено:
рух машин зі швидкістю понад 10 км/год;
проведення заправлення машин на відстані ближче ніж 2 м від заправної колонки з невимкненим двигуном, а також за наявності людей у кузові;
виконання регулювальних та ремонтних робіт, подавання звукових та світлових сигналів;
куріння, використання відкритого вогню, а також ліхтарів та світильників у вибухонебезпечному виконанні;
наливання пального в резервуар вільним струменем;
зливання пального із цистерн, експлуатацію резервуарів, заправних колонок і трубопроводів без їх заземлення;
експлуатацію пункту заправлення, не обладнаного блискавкозахисними пристроями;
запуск двигуна машини до усунення з його поверхні розлитого пального;
зберігання на пункті заправлення промасленого ганчір’я.
У майстернях
15. Приміщення, де виконуються роботи із застосуванням легкозаймистих рідин (гасу, бензину, ацетону, нітролаку тощо) та заряджання акумуляторних батарей, обладнуються спеціальною вентиляцією. Електродвигуни, ліхтарі, світильники й електророзподільні пристрої використовуються тільки у вибухозахищеному виконанні. Зарядні агрегати та генератори газозварювальних апаратів установлюються в окремих приміщеннях. Установлювати печі в цих приміщеннях забороняється.
16. Легкозаймисті рідини повинні зберігатися в металевому, добре закупореному посуді та в кількості, що не перевищує одноденної потреби, а після закінчення робіт виносяться в спеціально обладнане складське приміщення.
Розхідні баки виробничих печей та агрегатів місткістю 1 куб. м, які працюють на рідкому паливі, встановлюються в окремих ізольованих приміщеннях, а місткістю до 1 куб. м - на вогнетривких стінах на відстані не менше ніж 5 м від агрегатів.
17. Для обтиральних матеріалів і промасленого ганчір’я в усіх виробничих приміщеннях установлюються металеві ящики з кришками, які обов’язково випорожнюються після закінчення робіт.
Промаслений спеціальний одяг повинен зберігатися поза виробничими приміщеннями (цехами) у спеціальних шафах у розгорнутому вигляді.
Залишати в кишенях спеціального одягу промаслені обтиральні матеріали забороняється.
18. Опалення печей закінчується за 2 години до закриття майстерень. Після закінчення робіт усі виробничі відходи та сміття, що зібралися за день, мають бути винесені з приміщень майстерень.
У складах (сховищах)
19. Допуск на технічну територію складів (сховищ) із сірниками та іншими запалювальними пристроями заборонено.
Трава на території складів (сховищ) своєчасно викошується й прибирається. Сушіння трави на території складів (сховищ) та її випалювання не допускається.
20. У складах (сховищах) дозволяється тримати лише ті види майна, для яких вони призначені.
Забороняється захаращувати у складах (сховищах) проходи й виходи, зачиняти двері на внутрішні засуви, а також оббивати стелажі й затемнювати вікна папером, картоном, плівкою із полімерних матеріалів, тканинами, не обробленими вогнезахисною сумішшю.
21. Укладання майна в штабелі здійснюється так, щоб залишалися вільними проходи й виходи. Забороняється складати майно впритул до печей, радіаторів опалення, електромережі й ламп, а також проводити у сховищах роботи, не пов’язані з перенесенням та складанням майна.
22. Поблизу складів (сховищ) забороняється складати будівельні матеріали, запаси палива чи будь-якого майна, а також порожню тару й упаковку та зберігати в загальних сховищах легкозаймисті рідини.
23. Топки та затулкові отвори печей установлюються поза складами (сховищами), а димарі обладнуються іскровловлювачами. За дві години до закриття складів опалення печей повністю закінчується, всі печі оглядаються і зачиняються.
24. У разі коли встановлюється електроосвітлення, всі склади (сховища) обладнуються зовнішніми рубильниками, які так само, як і групові щитки із запобіжниками, повинні бути в металевих ящиках. У складах (сховищах) встановлюються світильники закритого типу (із скляними ковпаками), які розміщуються вздовж основних та оглядових проходів. Установлення електророзеток і влаштування службових приміщень у складах (сховищах) забороняється.
25. У сховищах боєприпасів і вибухових речовин, у місцях, де ведуться роботи з такими речовинами, шибки у вікнах мають бути матовими або зафарбованими білою фарбою.
Боєприпаси і вибухові речовини не можна залишати навіть на короткий час у місцях, куди проникає сонячне проміння.
26. Вхід до вогненебезпечних (вибухонебезпечних) сховищ із вогнепальною й холодною зброєю, запалювальними та освітлювальними пристроями, крім акумуляторних ліхтарів, а також у взутті, не визначеному відповідними інструкціями, забороняється.
27. У складах (сховищах) із легкозаймистими рідинами допускається встановлення лише світильників у вибухозахищеному виконанні.
28. Розлите на території складу (сховища) пальне негайно засипається піском, який потім виноситься за межі території.
29. Відкупорювати металеву тару зубилом чи молотком, які можуть дати іскру, забороняється. Для відгвинчування пробок слід використовувати лише спеціальні ключі.
30. Після закінчення роботи електромережа у сховищах, крім технічних засобів охорони, вимикається зовнішнім рубильником, який потім обов’язково опечатується.
Заходи пожежної безпеки у разі встановлення пічного опалення
31. У разі встановлення металевих печей на ніжках дерев’яна підлога під піччю повинна бути вкрита теплоізоляційним (таким, що не горить) матеріалом завтовшки не менше ніж 12 см, а зверху - покрівельним залізом, на яке кладеться один ряд цегли на глиняному розчині.
Ізольована площа підлоги повинна виступати за периметр перед топкою на 70 см, з боків - не менше ніж 25 см.
32. У разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев’яній підлозі має бути зроблена основа з чотирьох рядів цегли на глиняному розчині.
33. На дерев’яній підлозі перед топковим отвором слід прибити металевий лист розміром 70 х 50 см. Відстань від топкового отвору до протилежної стіни повинна бути не менше ніж 1 м 25 см, а від печі до обладнання - не менше ніж 70 см.
34. Для влаштування металевих димових труб необхідно:
деталі труб щільно з’єднувати між собою у напрямку руху диму та на глибину діаметра труби;
металеву трубу вставляти в цегляну кладку не менше ніж на 10 см;
у разі прокладання труби через вікно - вставляти в нього лист покрівельного заліза завтовшки не менше ніж 3 діаметри труби, кінець якої повинен бути виведений зовні на відстань не менше ніж 70 см та закінчуватися направленим угору патрубком заввишки не менше ніж 50 см з іскрогасником;
у разі прокладання труб через стіни та перегородки з легкозаймистого матеріалу - влаштувати цегляні перегородки завтовшки 38 см для незахищених конструкцій та 25 см для конструкцій, захищених від загорання;
виводити труби від стін, перегородок та конструкцій покрівлі на відстань не менше ніж 70 см, їх загальна довжина не повинна перевищувати 10 м;
у разі виведення труб через вікна одноповерхових будівель, верхніх поверхів багатоповерхових будівель не допускати, щоб вони піднімалися вище карниза на 1 м, стежити, щоб закінчувалися іскрогасниками.
35. Забороняється вводити труби у вентиляційні канали.
Додаток 20
до Статуту внутрішньої служби
(стаття 207)
ПОРЯДОК
зарахування військовослужбовців Збройних Сил України до списків особового складу військових частин навічно
Загальні питання
1. Зарахування військовослужбовців Збройних Сил України (далі - військовослужбовці) до списків особового складу військових частин, штабів, організацій, установ та вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України (далі - військові частини) навічно є ритуалом вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (померли від отриманих ран), проявили мужність та героїзм під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
2. Метою зарахування військовослужбовців до списків військових частин навічно є формування почуття патріотизму, вірності Військовій присязі, готовності до збройного захисту України.
3. Військовослужбовці можуть бути зараховані навічно лише до однієї з військових частин, де вони проходили військову службу (виконували бойові завдання), або її правонаступника.
4. Зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно здійснюється наказом Міністерства оборони України на підставі поданого клопотання.
5. Клопотання щодо зарахування військовослужбовців до списків особового складу військових частин навічно подається командирами військових частин за підпорядкованістю.
6. Рішення командира військової частини щодо подання клопотання про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно приймається на підставі рішення загальних зборів особового складу військової частини.
Книга пам’яті військової частини
7. Книга пам’яті військової частини (далі - Книга пам’яті) ведеться з метою увіковічення пам’яті військовослужбовців, полеглих за свободу і незалежність України, та виховання особового складу на їх героїчних прикладах.
8. До Книги пам’яті включаються відомості про військовослужбовців, які загинули під час виконання військового обов’язку із захисту територіальної цілісності та незалежності України.
На сторінці, де розміщена фотокартка військовослужбовця, зазначаються військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, посада, дата народження та дата смерті, а на її зворотній стороні - короткий опис героїчного вчинку (вчинків), інформація про нагороди та відзнаки.
9. Рішення про занесення військовослужбовців до Книги пам’яті приймається на загальних зборах особового складу військової частини.
10. Книга пам’яті реєструється в нетаємному діловодстві. Відповідальність за її збереження та ведення покладається на осіб, визначених наказом командира військової частини.
11. Записи в Книзі пам’яті робляться під керівництвом заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення, акуратно, каліграфічним почерком, чорнилом або пастою чорного кольору.
12. Книга пам’яті зберігається в музеї або кімнаті історії, бойової слави військової частини чи в іншому відповідно обладнаному місці за рішенням командира військової частини під склом з урахуванням можливості ознайомлення з нею особового складу військової частини.
13. Під час проведення урочистих заходів, присвячених Дню Збройних Сил України, Дню військової частини, Дню захисника України, складанню Військової присяги, визначеною посадовою особою оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, включених до Книги пам’яті.
14. У разі розформування військової частини Книга пам’яті передається правонаступнику або до Національного військово-історичного музею України.
Вшанування військовослужбовців, зарахованих до списків особового складу військових частин навічно
15. На підставі наказу Міністерства оборони України про зарахування військовослужбовця до списків особового складу військової частини навічно відповідно до рішення командира військової частини вносяться зміни до списку вечірньої повірки підрозділу військової частини, у складі якого проходив військову службу (виконував бойові завдання) військовослужбовець.
16. Прізвище, ім’я, по батькові, посада та військове звання військовослужбовця, якого навічно зараховано до списків особового складу військової частини, зазначаються у Книзі пам’яті та історичному формулярі військової частини.
17. Під час проведення вечірньої повірки оголошуються військові звання та прізвища військовослужбовців, зарахованих до списків особового складу військової частини навічно.
18. У розташуванні підрозділу, до списків особового складу якого навічно зараховано військовослужбовця, розміщуються його фотографія, інформація про його життєвий шлях, героїчний вчинок, нагороди та відзнаки.
{Статут доповнено додатком 20 згідно із Законом № 205-IX від 17.10.2019 }