1. Статус Засновника сучасної держави Україна - народного депутата (далі - Засновник) надається депутату Верховної Ради Української РСР (далі - народний депутат), який на пленарному засіданні Верховної Ради Української РСР 16 липня 1990 року проголосував за ухвалення Декларації про державний суверенітет України та/або 24 серпня 1991 року - за ухвалення Акта проголошення незалежності України чи Постанови Верховної Ради Української РСР "Про проголошення незалежності України" і відповідає вимогам, встановленим частиною другою цієї статті.
2. Статус Засновника не може бути надано народному депутату, який вчинив дії, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі.
3. Статус Засновника зберігається за народним депутатом довічно, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.
4. Статус Засновника може бути надано посмертно.
5. Народного депутата може бути позбавлено статусу Засновника у разі:
1) його засудження за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також передбачене статтями 258-258 - 5, 260, 261 Кримінального кодексу України;
2) вчинення ним дій, передбачених частиною другою цієї статті.