1. Судді і народні засідателі мають владні повноваження, необхідні для здійснення правосуддя. Ці повноваження визначаються законодавством Союзу РСР і союзних республік.
2. Суддя також має право:
вимагати від службових осіб і громадян виконання своїх розпоряджень, пов'язаних із здійсненням покладених на нього законом обов'язків;
вносити подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону або причин і умов, які сприяли вчиненню правопорушень;
запитувати інформацію від державних і громадських органів, наукових установ та інформаційних центрів.
3. Державні органи, громадські організації і службові особи зобов'язані виконувати вимоги і розпорядження суддів, пов'язані із провадженням судової діяльності, своєчасно відповідати на їх подання і запити.
4. Суддя може вносити на обговорення конференції суддів, а також безпосередньо у Верховний Суд СРСР або Верховний Суд союзної республіки пропозиції про дачу керівних роз'яснень з питань застосування законодавства.
5. Народний засідатель, який має вищу юридичну освіту, може заміщати народного суддю районного (міського) народного суду в разі його тривалої відсутності.