Ст. 8. Добір кандидатів у судді

Редакція від 15.12.1992 до 01.02.1994

Глава II. ОБРАННЯ СУДДІВ

1. Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами складання кваліфікаційного екзамену.

2. При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та інших обставин.

3. Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, передбаченим статтею 7 цього Закону, має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді.

4. Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються кваліфікаційними комісіями суддів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Якщо особа, яка претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену, повторне його складання допускається не раніш як через рік. Результати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії, можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екзамен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекомендацію на посаду судді.

6. Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад.

7. Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікаційною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

8. Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів Конституційного та арбітражних судів, за його заявою повинен бути рекомендований на цю ж посаду на черговий строк за відсутності обставин, передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, які є підставами для звільнення судді з посади.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.