1. Народний депутат не має права:
1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;
{Пункт 1 частини першої статті 3 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 14-рп/2002 від 04.07.2002 }
2) мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;
3) обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
4) займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;
5) залучатись як експерт органами у кримінальному провадженні, а також займатися адвокатською діяльністю;
{Пункт 5 частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 245-VII від 16.05.2013 }
6) входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
2. Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.
3. Народний депутат, призначений (обраний) на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, і повноваження якого не припинено в установленому законом порядку, допускається до виконання обов'язків за такою посадою не раніше дня подання ним до Верховної Ради України заяви про складення повноважень народного депутата України.
{Статтю 3 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2784-IV від 08.07.2005 }
Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.
Народні депутати України не наділені владними управлінськими функціями і не є суб'єктами владних повноважень у частині реалізації управлінських повноважень; тому спори щодо таких дій народного депутата не мають адміністративного характеру.
Правовідносини: спори між юридичною особою та народним депутатом щодо втручання у господарську діяльність; визначення суб'єктного складу спору.
Обсяг повноважень та правовий статус народних депутатів України визначаються Конституцією України та законами України № 2790-XII та від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України».
Системний аналіз зазначених законів свідчить про те, що народні депутати України не наділені владними управлінськими функціями, а тому не можуть бути відповідачами як суб'єкт владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.
Відповідно до статті 1 Закону № 2790-XII народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України.
Народний депутат не має права мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі (частини …
Велика Палата ВС, постанова від 20.03.2019 у справі № 826/8777/18 · текст рішення
Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.