Ст. 14. Права народного депутата України в органах Верховної Ради України

Редакція від 31.01.2009 до 08.06.2013

Розділ II. ПРАВА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ → Глава 1. Права народного депутата України у Верховній Раді України

1. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути обраний членом одного комітету Верховної Ради України і бути одночасно членом однієї тимчасової слідчої та однієї тимчасової спеціальної комісій. При цьому Верховна Рада України забезпечує пропорційне обрання народних депутатів до складу відповідних комітетів.

{ Частина перша статті 14 в редакції Закону N 895-VI ( 895-17 ) від 15.01.2009 }

{ Частину другу статті 14 виключено на підставі Закону N 895-VI ( 895-17 ) від 15.01.2009 }

3. Порядок здійснення повноважень народних депутатів в органах Верховної Ради України визначається Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим та іншими законами України.

4. Народний депутат, який є членом комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, має право:

1) вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.

Кожна внесена народним депутатом пропозиція на його вимогу має бути проголосована на засіданні відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України;

2) народний депутат має право отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій допомогу, необхідну для роботи у складі тимчасових спеціальних чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України;

3) викласти свою окрему думку як додаток до рішення комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.