Депутатський запит - це вимога народного депутата України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до підконтрольних і підзвітних їй органів та посадових осіб, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції, якщо його попередні депутатські звернення до них не були задоволені. ( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 276/95-ВР від 07.07.95 )
1. Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:
Депутатський запит вноситься депутатом або головуючим на сесії Верховної Ради до Президента України, Голови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників органів, призначених Верховною Радою України, щодо фактів порушень або невиконання Конституції України ( 888-09 ), законів, постанов та інших актів, прийнятих вищими органами влади та управління України, а також з питань, що мають загальнодержавний характер або передбачених частиною дев'ятою статті 19 цього Закону, відповідно до Регламенту Верховної Ради України.
1) законопроекту;
Запит подається в письмовій формі Голові Верховної Ради України через Секретаріат Верховної Ради України. ( Частина третя статті 12 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95 )
2) проекту постанови;
Верховна Рада України приймає рішення про доцільність направлення депутатського запиту відповідному органу або посадовій особі, до яких його звернуто. Це рішення має бути підтримано не менше 1/5 частиною від фактичної кількості народних депутатів, повноваження яких визнані і не припинені у встановленому Законом порядку. Рішення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету Верховної Ради України має бути попередньо підтримане не менш як однією третиною від конституційного складу Верховної Ради України. ( Частина четверта статті 12 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 548/97-ВР від 25.09.97 )
3) іншої законодавчої пропозиції.
Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані дати офіційну письмову відповідь не пізніш як у 15-денний термін з дня його одержання або інший термін, встановлений Верховною Радою. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений термін, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити про це Голову Верховної Ради та народного депутата, який вніс запит, і запропонувати інший термін, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. ( Частина п'ята статті 12 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95 )
2. Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про регламент Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ).
Відповідь на депутатський запит надсилається Голові Верховної Ради та депутату, який його вніс, і оголошується на засіданні Верховної Ради головуючим або посадовою особою, до якої звернуто запит. ( Частина шоста статті 12 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95 )
Депутат має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на ньому наполягає не менше 1/5 частини від фактичної кількості народних депутатів, повноваження яких визнані і не припинені у встановленому Законом порядку. ( Частина сьома статті 12 в редакції Закону N 276/95-ВР від 07.07.95 )
При обговоренні відповіді на запит на засіданні повинні бути присутні посадові особи, до яких звернуто запит або уповноважені ними особи. ( Частина восьма статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 276/95-ВР від 07.07.95 )
За результатами розгляду депутатського запиту Верховна Рада приймає відповідну постанову.
Депутатський запит, відповідь на нього, постанова Верховної Ради, прийнята за результатами розгляду запиту, повинні бути роздані всім депутатам і опубліковані у "Відомостях Верховної Ради України" та газеті "Голос України".
( Офіційне тлумачення статті 12 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 4-рп/99 ( v004p710-99 ) від 19.05.99, N 4-рп/2000 ( v004p710-00 ) від 11.04.2000 )