Ст. 10. Загальні положення

Редакція від 17.11.1992 до 06.08.2001

Розділ II. ПРАВА НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ → Глава 1. Права народного депутата України у Верховній Раді України

Депутат як член Верховної Ради України користується правом ухвального голосу в усіх питаннях, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат набуває права ухвального голосу у Верховній Раді з моменту визнання його повноважень Верховною Радою.

Кожний депутат у Верховній Раді України та її органах, членом яких він є, має один голос.

Депутат, який не є членом якого-небудь органу Верховної Ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Народний депутат має право:

обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України;

пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами;

законодавчої ініціативи у Верховній Раді України;

ставити питання про визнання законопроекту терміновим та про винесення його на народне обговорення або референдум;

вносити проекти постанов, інших актів, поправки до них;

вносити пропозиції та поправки до проектів законів та інших законодавчих актів, а також пропозиції щодо порядку голосування;

висловлювати думку щодо персонального складу органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України;

звертатися із запитами, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні, вимагати відповіді на запит;

виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, давати довідки;

ставити питання про недовіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено Верховною Радою України;

порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства;

передавати головуючому на засіданні Верховної Ради України текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою, для включення до протоколу і стенографічного звіту засідання;

одержувати по одному примірнику офіційних видань Верховної Ради України, текстів виступів, що не підлягають опублікуванню, інформаційних матеріалів Верховної Ради та її органів, інформаційні і довідкові матеріали, які офіційно розповсюджуються урядовими та іншими державними органами і органами об'єднань громадян, а також знайомитися з матеріалами архівів, текстами своїх виступів у стенограмах і протоколах засідань Верховної Ради України та її органів до опублікування;

оголошувати на засіданнях Верховної Ради та її органів, за попередньою згодою головуючого, тексти звернень, заяв, резолюцій, петицій громадян чи їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення, безплатно користуватись засобами зв'язку, розмножувальною технікою у Верховній Раді України.

Депутат має право вносити у Верховну Раду та її органи пропозиції з будь-яких питань, що входять до відання Верховної Ради та її органів, крім випадків, коли право внесення пропозиції закріплено Конституцією України ( 888-09 ) за певним органом чи посадовою особою.

Поправки, пропозиції та зауваження, внесені депутатами на сесії Верховної Ради, розглядаються і враховуються при опрацюванні і прийнятті законопроектів чи рішень Верховної Ради. У разі їх відхилення депутату за його зверненням надається мотивована відповідь відповідною постійною комісією.

Порядок реалізації зазначених прав встановлюється цим Законом, Регламентом Верховної Ради України ( 129а/94-ВР, 129б/94-ВР ), Законом про постійні комісії Верховної Ради України, іншими законодавчими актами Верховної Ради України.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.