Ст. 4. Підстави для відселення та право на самостійне переселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи · порівняння редакції від 1991-02-28 з редакцією від 1991-12-19

Абзаців змінено: 0, вилучено: 4, додано: 8, без змін: 0.

Особам у разі можливого одержання додаткової дози понад 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік, що визначається Міністерством охорони здоров'я Української РСР, надається право на відселення з компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Підставами для відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією.

Етапи відселення регулюються Концепцією проживання населення на території Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню.

Право на відселення із зони посиленого радіоекологічного контролю мають також вагітні жінки, сім'ї з дітьми до 18 років та особи за медичними показаннями, що визначається Міністерством охорони здоров'я Української РСР.

Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.

Порядок відселення визначається Радою Міністрів Української РСР.

Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення.

Право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також сім'ї, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, та особи, які за медичними показниками, що визначаються Міністерством охорони здоров'я України, проживати у цих зонах не можуть.

Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Закреслене — текст редакції від 1991-02-28, підкреслене — текст редакції від 1991-12-19. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1991-02-28 або 1991-12-19.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.