Залежно від рівня органу, який приймає чи схвалює нормативні документи із стандартизації, вони поділяються на:
національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади з питань влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;
стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги.
Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.
Стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.
Стандарти повинні бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення.
Порядок розроблення, перегляду, внесення змін, прийняття та опублікування стандартів встановлюється Законом України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ).
( Стаття 11 в редакції Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005 )
( Статтю 12 виключено на підставі Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005 )
( Статтю 13 виключено на підставі Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005 )