Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.02.2003 р. N 550-IV ( 2181-14, 550-15 ), який набрав чинності 26 березня 2003 року (далі - Закон ) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Закон не може розширювати перелік податків і зборів, чи поширювати порядок погашення зобов'язань на платежі, які не входять до системи оподаткування. Закон, прийнятий виключно у відповідності до Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ). Відповідно за Законом, податковим боргом визначено податкове зобов'язання, яке в свою чергу складається із зобов'язання платника податків сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів або державних цільових фондів.
Таким чином, не можна вважати страхові внески податковим боргом (зобов'язанням), на які поширюється дія Закону ( 2181-14 ), згідно його преамбули, так як це суперечить вимогам передбачених ч.ч. З, 6, 8 ст. 1, ч. 4 ст. 2, ст.ст. 3,14 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ), Основи та інші нормативно-правові акти з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять будь-яких підстав (умов) списання страхових внесків, зокрема, за форс-мажорних обставин та згідно п. 9.7. Інструкції, яка затверджена наказом Мінпраці N 339 ( z0030-01 ) від 18.12.2000 р. визначено, що не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності.
З наведеного вбачається, що Черкаський районний центр зайнятості не є належними відповідачем у справі, поза як він не наділений правом списувати борг по внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Крім того, заборгованість по внесках до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виникла за період 2001-2002, в той час, як відповідно до довідки Торгівельно-промислової палати України, форс-мажорні обставини мали місце взимку 2002-2003 рр.
Судами на зазначені обставини не була звернута увага, що призвело до винесення незаконних рішення і постанови.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.06.04 та рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.04 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
При новому розгляді суду слід встановити, який державний орган є належним відповідачем по позову про списання заборгованості по страхових внесках, залучити у разі необхідності належного відповідача, з'ясувати всі обставини виникнення боргу та дії форс-мажорних обставин у їх сукупності та на підставі законодавства, що повинно застосовуватись до спірних правовідносин, прийняти рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Черкаського районного центру зайнятості задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2004 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2004 р. по справі N 03/846 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий-суддя О.С.Удовиченко
Судді Б.М.Грек, О.В.Яценко