Аналогічне за змістом визначення поняття економічної конкуренції (конкуренції) наведено в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ).
Відповідно до преамбули Закону ( 2210-14 ) він визначає правові засади захисту господарюючих суб'єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної конкуренції.
Недобросовісною конкуренцією згідно з частиною першою статті 1 Закону ( 2210-14 ) є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Однак з установлених попередніми судовими інстанціями обставин жодним чином не вбачається наявності у спірних правовідносинах взагалі будь-якої економічної конкуренції в розумінні наведених приписів Господарського кодексу України ( 436-15 ), Закону України "Про захист економічної конкуренції" ( 2210-14 ) чи Закону ( 236/96-ВР ), в тому числі й недобросовісної. Відтак у попередніх судових інстанцій не було правових підстав для кваліфікації дій міської ради як правопорушення, передбаченого статтею 8 Закону. Отже, ця норма неправильно застосована ними у розгляді справи, що, в свою чергу, потягло й неправильне застосування судом першої інстанції статті 90 ГПК України ( 1798-12 ). Неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права згідно з частиною першою статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Окрему ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.04.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.08.2005 зі справи N 09/292 скасувати.
Суддя В.Селіваненко
Суддя В.Джунь
Суддя Б.Львов