ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2006 Справа N 15/274
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20.04.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - М.Остапенка,
суддів: Є.Борденюк, В.Харченка
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Рівнегаз"
на постанову 01.12.2005 року Львівського апеляційного господарського суду
у справі N 15/274
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Трест "Укрсібнафтогазбуд"
до ВАТ "Рівнегаз"
про спонукання до виконання умов договору комісії
В судове засідання з'явились представники сторін:
відповідача:
- Соловйов К.К. (дов. від 11.01.06),
- Богачов В.В. (дов. від 16.01.06),
- Корсун Т.Г. (дов. від 10.01.06),
- Янкевич Л.Д. (дов. від 10.01.06)
Заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк, пояснення представників відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Трест "Укрсібнафтогазбуд" просить господарський суд спонукати ВАТ "Рівнегаз" виконати умови договору комісії N 1-03-97 від 03.11.1997 та подати йому звіт про реалізовані ВАТ "Рівнегаз" обсяги природного газу переданий йому у листопаді-грудні 1997 року в обсязі 50 млн. куб. м. на виконання умов договору комісії. ВАТ "Рівнегаз" позов не визнав на тій підставі, що рішенням господарського суду Рівненської області від 15.11.2002 у справі N 30/323, яке в установленому порядку набрало законної сили, встановлено, що оскільки позивач - ТОВ "Трест "Укрсібнафітогазбуд" не надав суду належних доказів отримання відповідачем - ВАТ "Рівнегаз" природного газу, останній у відповідності до ст. 404 ЦК УРСР ( 1540-06 ) звільнений від обов'язку подавати комітентові звіт і передавати йому все одержане по виконанню доручення.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.10.2005 (В.Коломис) позовні вимоги задоволені шляхом зобов'язання ВАТ "Рівнегаз" виконати умови договору комісії N 01-03-97 від листопада 1997 року та подати позивачу звіт про реалізовані обсяги природного газу на виконання умов договору комісії.
Рішення суду мотивоване тим, що 03.11.1997 трестом "Укрсібнафтогазбудкомплект" (комітент), правонаступником якого згідно з Статутом є позивач, та ВАТ "Рівнегаз" (комісіонер) укладений договір комісії за N 1-03-97, відповідно до умов якого позивач зобов'язався подати природний газ в обсязі 50 млн. куб. м. (листопад - 20 млн. куб. м.; грудень - 30 млн. куб. м.) через газові мережі АТ "Укргазпром" та ГРС області для потреб комунально-побутових споживачів, бюджетних організацій та населення, а відповідач в свою чергу зобов'язався за дорученням позивача та за його вказівками здійснити в інтересах останнього від свого імені одну або декілька угод з продажу природного газу. Відповідно до п. 2.13 договору відповідач зобов'язувався вести облік і контроль обсягів газу, що реалізуються за цим договором. Відповідно до ст. 10-22 ЦК України ( 435-15 ) (ст. 404 ЦК УРСР ( 1540-06 ) після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Посилання відповідача на звільнення його від обов'язку за рішенням господарського суду у справі N 30/323 подати комітентові звіт і передати йому все одержане по виконаному дорученні, оскільки комітентом не надано доказів про передачу природного газу комісіонеру, визнане судом помилковим з огляду на те, що оригінали акту прийому-передачі природного газу за листопад 1997 року та акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.06.1998, підписаними сторонами, і які є доказами передачі відповідачу позивачем природного газу, були оглянуті безпосередньо у судовому засіданні при огляду справи N 14/141.
Відступлення позивачем права вимоги за договором комісії, оформленим відповідно до угоди від 02.08.2005, за якою права первісного кредитора перейшли до нового - підприємство "Армакс" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", не впливає на вирішення заявленого 31.07.2005 первісним кредитором позову про захист його порушеного права як комітента щодо спонукання комісіонера подати звіт. Позовні вимоги визнані судом обґрунтованими, як такі, що базуються на положеннях ст.ст. 173, 193 ГК України ( 436-15 ), ст.ст. 509, 525, 526, 530, 1022 ЦК України ( 435-15 ).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2005 (колегія суддів: Л.Давид, Г.Кордюк, С.Мурська) рішення у справі залишено без зміни з тих же мотивів.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Рівнегаз" посилається на неправильне застосування судами при ухваленні оскаржуваних рішень норм права та порушення процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору комісії, відповідач (комісіонер) зобов'язався в інтересах позивача (комітента) укласти від свого імені угоди з продажу природного газу, отриманого від комітента. Винагорода комісіонера визначена п. 4.3 договору. Оплата за реалізований комісіонером природний газ перераховується на рахунок комітента по мірі надходження грошових коштів комісіонеру за реалізований (проданий) природний газ (п. 4.4 договору). Тобто, умовами договору передбачене право комітента (кредитора) на оплату переданого для реалізації природного газу.
Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України ( 435-15 ).
Положеннями ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Примусове виконання обов'язку, як спосіб захисту цивільного права, передбачене лише в натурі. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
Отже, позовна вимога про зобов'язання комісіонера надати звіт комітенту про виконану роботу, не може бути способом захисту цивільного права кредитора (комітента). Судові рішення про задоволення позову не ґрунтуються на актах цивільного законодавства. У позові слід відмовити.
Крім того, помилковим є висновок суду, викладений в оскаржуваному рішенні про те, що акти приймання-передачі природного газу та акт звірки взаєморозрахунків, як докази виконання комітентом зобов'язань за договором, оцінені судом у справі N 14/141. Провадження у справі за позовом Дочірнього підприємства - трест "Укрсібнафтогазбудкомплект" до ВАТ "Рівнегаз" про стягнення боргу за договором комісії, ухвалою від 30.04.2004 у справі N 14/141 господарського суду Рівненської області припинене на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).
Відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Припинення провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не передбачає здійснення судом оцінки доказів, що встановлюють наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Рівнегаз" задовольнити.
Рішення від 05.10.2005 господарського суду Рівненської області, постанову від 01.12.2005 Львівського апеляційного господарського суду у справі N 1274 скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк В.Харченко