В п. 8.1 названої статті ( 168/97-ВР ) зазначено, що платник податку має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку, тобто розрахунку експортного відшкодування. А в п. 8.6 вищезазначеної статті передбачено, що експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Оскільки в абзаці 5 п. 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) зазначено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, то судова колегія вважає, що експортне відшкодування, не сплачене платнику податку в установлений строк, також є бюджетною заборгованістю і до відносин щодо нарахування відсотків при її несвоєчасній сплаті повинні застосовуватись загальні положення Закону України "Про податок на додану вартість", тобто правила абзацу 5 п. 7.7.3 статті 7 вищевказаного Закону, де прямо зазначено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, на яку і нараховуються відсотки.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів Вищого Господарського суду України, ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.04 у справі N 15/352 залишити без змін.