1. Військовослужбовцям створюються необхідні санітарно-гігієнічні та побутові умови з урахуванням специфіки служби та екологічної обстановки. Вони забезпечуються безплатною кваліфікованою медичною допомогою у військово-медичних закладах. При відсутності за місцем служби військово-медичних закладів, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України за рахунок Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби національної безпеки України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань. ( Абзац перший пункту 1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року )
Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога надається відповідно до законодавства України.
2. Медична допомога членам сімей військовослужбовців надається на загальних підставах. У разі неможливості надання допомоги у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров'я України медична допомога їм надається у відповідних військово-медичних закладах.
3. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - інваліди з дитинства (незалежно від їх віку). ( Абзац перший пункту 3 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року, в редакції Закону N 1768-IV ( 1768-15 ) від 15.06.2004 )
Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, та учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються в першу чергу.
Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.
4. Військовослужбовці строкової служби, курсанти військових навчальних закладів, військовослужбовці-жінки при наявності медичних показань забезпечуються безплатним санаторно-курортним лікуванням.
5. Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавчими актами України з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).