1. Спеціальний будинок-інтернат - соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, інвалідів I і II груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
2. До спеціального будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, інваліди I і II груп, що не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.
До спеціального будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, що мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.
3. Діяльність спеціальних будинків-інтернатів регулюється типовим положенням ( z1389-11 ), затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
{ Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }