Звільнити від сплати податку підприємства автотранспорту загального користування по транспортних засобах, що здійснюють перевезення пасажирів.
У зв'язку з цим внести до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1988 року "Про оподаткування власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( v8641400-88 ) (Відомості Верховної Ради СРСР, 1988 р., N 12, ст. 186) такі зміни:
у статті 3 замінити слова "доход союзного бюджету" на "доход місцевих бюджетів";
підпункт "а" статті 6 викласти в такій редакції:
"а) підприємства автотранспорту загального користування по
транспортних засобах, що здійснюють перевезення пасажирів".
( Дію статті 8 припинено з 1 квітня 1991 року на території Української РСР в частині, що стосується обмеження зростання фонду оплати праці підприємств згідно з Постановою ВР УРСР N 1229-XII ( 1229-12 ) від 21.06.91 ) Стаття 8. Припинити на 1991 рік дію розділу VI (за винятком статті 26) Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань та організацій" ( v1560400-90 ), а також пункту 5 Постанови Верховної Ради СРСР "Про порядок введення в дію Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань та організацій" ( v1561400-90 ).
Надати право Урядові СРСР уточнювати зазначений порядок визначення розміру коштів, що направляються на споживання, для окремих галузей народного господарства і промисловості при зміні об'єктивних умов господарювання: конверсія військового виробництва, зміна гірничогеологічних та природно-кліматичних умов, графіків енергоспоживання і поставок продукції трубопровідним транспортом, введення й освоєння нових підприємств (об'єктів), здійснення переходу будівельних організацій та підприємств з об'єктів промислового будівництва на об'єкти соціальної сфери й агропромислового комплексу, а також для підприємств, що застосовують працю інвалідів та осіб з обмеженою працездатністю, при здійсненні централізованих заходів щодо підвищення рівня життя народу і заходів, пов'язаних з поданням допомоги сім'ям загиблих і осіб, які дістали каліцтво або професійне захворювання на виробництві; при виплатах, пов'язаних із соціальним захистом трудящих.
З метою пов'язання величини коштів, що направляються на споживання, з обсягами продукції встановити, що в 1991 році для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності ці кошти визначаються у співвідношенні один до одного в міру зростання (зниження) обсягу товарної продукції (робіт, послуг) до попереднього року в порівнянних цінах.
Надати право Урядові СРСР уточнювати показники і порядок визначення величини коштів, що направляються на споживання, для окремих галузей.
Установам банків при видачі в 1991 році коштів, що направляються на споживання, здійснювати контроль за додержанням підприємствами та організаціями порядку, встановленого даною статтею цього Закону.