Посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Заробітна плата складається з окладу, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок, передбачених цим Законом.
Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і посад.
Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України ( 250-94-п ).
Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. ( Частина сьома статті 21 в редакції Закону N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2105-IV ( 2105-15 ) від 21.10.2004 )
Групи за оплатою праці працівників виконавчих апаратів обласних рад, виконавчих органів міських рад встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Частину дев'яту статті 21 виключено на підставі Закону N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003 )
Посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з причин, визначених статтею 78, пунктами 2, 3, 4 частини першої, частиною другою статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), пунктами 1, 2, 6 частини першої і пунктом 1 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-15 ), за наявності загального трудового страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії. У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії. ( Частина десята статті 21 в редакції Закону N 976-IV ( 976-15 ) від 19.06.2003, 19.06.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом Законами N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003, N 3108-IV ( 3108-15 ) від 02.10.2003 17.11.2005 )
У разі звільнення з роботи в органах місцевого самоврядування у зв'язку з виходом на пенсію посадовим особам місцевого самоврядування виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. ( Частина одинадцята статті 21 в редакції Закону N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003 )
Посадовим особам органів місцевого самоврядування, які в період перебування на службі в цих органах визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності пенсії по інвалідності призначаються в розмірах, передбачених законодавством України про державну службу, після припинення ними служби в органах місцевого самоврядування, за наявності стажу служби в органах місцевого самоврядування чи та/або державної служби не менше 10 років та загального трудового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" страхування" ( 1788-12 1058-15 ). У разі повернення зазначених осіб на службу в органи місцевого самоврядування чи на державну службу виплата пенсії відповідно до цього Закону зупиняється до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування чи на державній службі. У цей час вони мають право на одержання пенсії, призначеної на загальних підставах. ( Частина дванадцята статті 21 в редакції Закону N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 02.10.2003 17.11.2005 )
У разі смерті особи в період перебування на службі в органах місцевого самоврядування або в період одержання пенсії у порядку, передбаченому цим Законом, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), призначається пенсія у разі втрати годувальника в розмірі 70 відсотків заробітку годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї та 90 відсотків - на двох і більше членів сім'ї за наявності у годувальника стажу служби в органах місцевого самоврядування чи та/або державної служби не менше 10 років. До непрацездатних членів сім'ї належать особи, зазначені у статті 37 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" страхування" ( 1788-12 1058-15 ). ( Статтю 21 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 1215-IV ( 1215-15 ) від 02.10.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 02.10.2003 17.11.2005 )