Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки, п. 1

Чинна редакція від 29.12.2021

Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки → IV. Стратегічні цілі та показники їх досягнення

Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі

Податкова система

Мета - побудова сучасної справедливої податкової системи, що забезпечує рівність усіх платників податків перед законом та зменшення витрат і часу платників податків на податкове адміністрування.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилося невиконаним завдання щодо впровадження електронних податкових перевірок (e-аудит).

Необхідно забезпечити подальше удосконалення податкового законодавства та гармонізацію його із законодавством ЄС, а також завершення реформи податкової служби. Водночас за результатами оцінки за методологією Public Expenditure and Financial Accountability, проведеної у 2019 році, відсутність інтегрованої системи управління ризиками, пов’язаними з дотриманням податкової дисципліни, визначено слабкою стороною податкового адміністрування.

Для досягнення зазначеної мети необхідно здійснити заходи щодо завершення реформи ДПС та повноцінного перетворення її в сервісну службу шляхом стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни з урахуванням специфіки груп та категорій платників податків, у тому числі подальшого спрощення та діджиталізації податкового адміністрування, а також спрямувати зусилля на створення в ДПС ефективної комплексної системи управління ризиками для забезпечення ризик-орієнтованого підходу до платників податків.

Для підвищення рівня інституційної спроможності ДПС у частині виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДПС, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, слід впровадити апаратно-програмний комплекс для здійснення відповідного контролю, в тому числі проведення моніторингу Мінфіном, адміністрування ДПС зазначених баз даних та інформаційних ресурсів.

Для підвищення ефективності податкових перевірок необхідно запровадити електронний аудит спочатку великих платників податків, а далі всіх інших платників. Належна якість індивідуальних податкових консультацій та видання узагальнюючих податкових консультацій Мінфіном забезпечать єдиний підхід до застосування податкового законодавства, тоді як посилення комунікацій та активізація роботи з підвищення податкової грамотності матимуть позитивний вплив на платників податків.

З метою подальшого розширення податкової бази та захисту добросовісних платників податків від недобросовісних конкурентів необхідно вживати заходів для боротьби з агресивним податковим плануванням, зокрема шляхом покращення обміну інформацією у податкових цілях між компетентними органами України та іноземних держав, а також подальшого впровадження Плану дій BEPS для протидії виведенню прибутку з України.

Для вирішення зазначених питань забезпечується виконання плану заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 542, а також здійснюються заходи за такими напрямами:

підвищення ефективності податкового адміністрування та якості обслуговування платників податків;

розширення бази оподаткування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Індикатор

Базове значення

2021 рік

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

Частка судових справ з податкових спорів, вирішених судами на користь органів ДПС, у загальній кількості судових спорів, розглянутих судами різних інстанцій, відсотків