ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
ПОСТАНОВА
14 липня 2026 року № 41
Про схвалення Концепції Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні
У сучасному світі, в умовах глобальної трансформації суспільних відносин та поширення політичних маніпуляцій і агресивних дій з боку антидемократичних режимів, іноземне втручання стало серйозним викликом для демократичних держав.
Військова агресія російської федерації (далі – рф) проти незалежних держав, насамперед проти України, супроводжується системними спробами держави-агресора втручатися у вибори і функціонування демократичних інституцій. Зловмисний вплив рф та її деяких геополітичних партнерів на перебіг демократичних виборів та демократичних практик участі громадян у процесі прийняття рішень на національному та місцевому рівнях установлено і визнано в стратегічних документах Європейського Союзу, Ради Європи, Урядів іноземних держав та міжнародних організацій.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, Парламентської асамблеї Ради Європи та інших міжнародних інституцій держава не може залишатися пасивною перед загрозами іноземного втручання у виборчі процеси.
Так, з урахуванням системності та різноманітності проявів зловмисного втручання у вибори, як вже зараз спостерігається у світі, державні органи у демократичних суспільствах зобов’язані вживати зусиль для захисту вільного волевиявлення громадян від іноземного втручання, тому критично важливим стає своєчасне знаходження ефективних форм й інструментів захисту виборчих процесів.
Україна навіть в умовах непроведення виборів внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф залишається основним об’єктом багаторівневих гібридних атак з боку держави-агресора. З початком виборчого процесу післявоєнних виборів в Україні ймовірно ще більшою буде активізація спроб зловмисних впливів, зокрема російських, на законний перебіг демократичного волевиявлення.
Тому з метою забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України, а також посилення стійкості виборчого процесу до зовнішніх загроз напрацьовано Концепцію Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні (далі – Концепція). Цей документ слід розглядати, зокрема, як частину загального процесу підготовки до майбутніх післявоєнних виборів, передумови до проведення яких виникнуть після завершення збройної агресії рф проти України та скасування або припинення правового режиму воєнного стану.
Під час розробки Концепції Центральна виборча комісія спиралась як на аналіз викликів для післявоєнних виборів, ідентифікованих у межах діяльності створених у Комісії з метою напрацювання можливих механізмів вирішення проблемних питань, пов’язаних з організацією післявоєнних виборів робочих груп, так і на стратегічні документи та практичні рішення з питань іноземного втручання Європейської Комісії, Європейського Парламенту, інших інституцій Європейського Союзу та Ради Європи. Також було проаналізовано та враховано досвід деяких демократичних країн у сфері протидії іноземному втручанню у вибори, зокрема Французької Республіки, Королівства Швеція, Республіки Молдова та Румунії.
Концепція спрямовується на забезпечення внеску Центральної виборчої комісії у межах її повноважень у всебічну реалізацію в Україні принципу "залучення всього суспільства" (whole-of-society approach) до протидії зовнішньому втручанню у виборчий процес, що передбачено стратегічними документами Ради Європи та Європейського Союзу.
Формування і впровадження заходів з протидії іноземному втручанню у вибори є невід’ємною частиною адаптації законодавства та практик України до підходів Європейського Союзу. Зокрема, звіт Європейського Союзу щодо розширення у 2024 році містить позицію про доцільність врахування Україною Рекомендацій Європейської Комісії 2023/2829 від 12 грудня 2023 року щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі та посилення європейського характеру та ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту, а схвалена Урядом України Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій (розпорядження від 14 травня 2025 року № 475-р) містить заходи з врахування цих рекомендацій під час реформування національного законодавства. Ці Рекомендації Європейської Комісії спрямовано, зокрема, на захист цілісності та стійкості виборчого процесу, у тому числі і від гібридних загроз.
Отже, у межах власних повноважень і з питань, які не потребують додаткового законодавчого регулювання, Центральна виборча комісія враховує у Концепції вказані Рекомендації Європейської Комісії і таким чином сприяє їх практичній реалізації. Разом з тим Комісія бере до уваги актуальні загальноєвропейські підходи до розбудови інфраструктури і стратегічної рамки протидії іноземному втручанню у виборчий процес та функціонування демократичних інституцій. Зокрема, використання досвіду Європейського Союзу з впровадження "спільного механізму виборчої стійкості", а також розробки та виконання таких стратегічних документів, як Європейський план дій для демократії (2020) та Пакет із захисту демократії (2023), ініціативи "Європейський щит демократії" (2025) тощо.
Зважаючи на положення документів та рекомендацій Європейського Союзу, інституцій Ради Європи, кращі практики, реалізовані демократичними державами, у Концепції закладається системний і багаторівневий підхід Комісії до протидії іноземному втручанню у вибори, який базуватиметься на поєднанні технологічних, комунікаційних, інституційних та міжнародних інструментів.
Крім того, у Концепції приділяється увага післявиборчому аналізу, який є інструментом системного зворотного зв’язку, що передбачає комплексну оцінку ефективності запроваджених заходів протидії іноземному втручанню та формування практичних рекомендацій для наступних виборчих процесів.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 2, частиною другою статті 3, статтями 11–13, 16, 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", з метою забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України, а також посилення стійкості виборчого процесу до зовнішніх загроз, беручи до уваги акти і рекомендації інституцій Європейського Союзу та Ради Європи, Центральна виборча комісія постановляє:
1. Схвалити Концепцію Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні (додається).
2. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
Голова
Центральної виборчої комісії
О. ДІДЕНКО
Додаток
до постанови Центральної виборчої комісії
від 14 липня 2026 року № 41
КОНЦЕПЦІЯ
Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні
I. Загальні положення
Забезпечення вільних і чесних виборів – основа подальшого демократичного розвитку України та визначальна передумова формування довіри суспільства до державних інституцій, сформованих за результатами народного волевиявлення.
Створення умов для реалізації виборчих прав громадян, дотримання основних принципів і засад виборчого права, належне здійснення виборчих процедур і механізмів, а також точне й достовірне встановлення результатів виборів є одними із ключових обов’язків держави.
Водночас, зважаючи на широкомасштабну збройну агресію російської федерації (далі – рф) проти України, а також зафіксоване міжнародними інституціями зростання активності рф та її союзників щодо дестабілізації демократичних суспільств у різних формах, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси в різних державах, питання забезпечення належного захисту виборів від іноземного втручання набуває для України особливої актуальності.
Парламентська асамблея Ради Європи (далі – Асамблея) 27 січня 2026 року прийняла резолюцію № 2636 (2026) "Вибори у часи кризи", спрямовану на захист виборчих процесів у кризових умовах. У цьому документі Асамблея констатувала, що вибори дедалі рідше відбуваються в "нормальних" умовах. Поляризація, дезінформація, іноземне втручання, кібератаки, кліматичні загрози та війни формують нову реальність постійної вразливості виборчих процесів у Європі та світі. Таким чином, Асамблея наголосила на необхідності посилення стійкості виборчих процесів, зокрема і до ризиків іноземного втручання.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Бредшоу та інші проти Сполученого Королівства" (Bradshaw and Others v. the United Kingdom) від 22 липня 2025 року, зокрема:
визнав, що за наявності реального ризику втручання ворожої держави, яке може обмежити права виборців настільки, що буде порушено саму сутність права на вільне волевиявлення народу та ефективність виборчого процесу, стаття 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може вимагати від держави вживати позитивних заходів для захисту цілісності своїх виборчих процесів та здійснювати постійний перегляд таких заходів (§ 136);
зазначив, що кампанії впливу здатні становити значну загрозу демократії, зокрема, спотворюючи комунікаційну екосистему до такої міри, що виборці можуть бути серйозно обтяжені у своїх рішеннях оманливою, маніпулятивною та неправдивою інформацією, спрямованою на вплив на їхній голос, а тому наголошував, що держави не повинні залишатися пасивними, стикаючись з доказами того, що їхні демократичні процеси знаходяться під загрозою, їм має бути надана широка свобода розсуду у виборі засобів, які слід вжити для протидії таким загрозам (§147, 162);
звернув увагу, що будь-які дії, вжиті державами для протидії ризику іноземного втручання у вибори шляхом поширення дезінформації та проведення кампаній впливу, повинні бути збалансовані з правом на свободу вираження поглядів згідно зі статтею 10 зазначеної Конвенції […] тому будь-які такі заходи повинні бути ретельно виважені, щоб гарантувати, що вони не перешкоджають непропорційно праву осіб поширювати та отримувати інформацію, особливо в період, що передує виборам, та належним чином враховувати ризик зловживань з боку Договірних держав, які прагнуть втрутитися в результати власних виборів (§ 161).
Концепція Центральної виборчої комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори в Україні (далі – Концепція) закладає основні підходи Центральної виборчої комісії до протидії в межах її повноважень іноземному втручанню у вибори та засади проведення післявиборчого аналізу з метою оцінки ефективності запроваджених заходів у цій сфері та їх подальшого удосконалення.
Концепція ґрунтується на чотирьох ключових напрямах: забезпеченні кіберзахисту автоматизованих інформаційних, інформаційно-комунікаційних систем Комісії, у тому числі автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Державний реєстр виборців" (далі – виборча інформаційна інфраструктура); протидії дезінформації та іноземному інформаційному маніпулюванню і втручанню (FIMI); розбудові ефективної міжвідомчої взаємодії та залученні всього суспільства до спільних зусиль у цій сфері; посиленні міжнародної комунікації та обміні досвідом з питань протидії іноземному втручанню.
Під іноземним втручанням у вибори в Концепції розуміється будь-який прямий або непрямий вплив з боку іноземних держав, їхніх органів, юридичних або фізичних осіб (безпосередньо або через посередників) на виборчий процес та вільне волевиявлення громадян України, функціонування її органів адміністрування виборчих процесів, виборчої інформаційної інфраструктури та на результати виборів з метою просування власних інтересів, наслідком чого є підрив довіри до демократичних інституцій в державі, створення загроз національній безпеці та суверенітету держави.
II. Аналіз поточного стану та основні форми іноземного втручання у вибори
Національний контекст та оцінка європейських інституцій
Широкомасштабна збройна агресія рф проти України, розпочата в лютому 2022 року, стала продовженням її збройної агресії, яка триває з 2014 року та призвела до тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини інших територій України. Такими діями рф грубо порушила Статут Організації Об’єднаних Націй (ООН), фундаментальні норми міжнародного права та низку міжнародних договорів.
Разом з тим Україна протягом тривалого часу залишається основною ціллю для втручання з боку рф, яке проявляється, зокрема, у формі поширення дезінформації, маніпулятивних матеріалів, нав’язування проросійських наративів, а також кібератак та інших гібридних методів впливу. Країна-агресор використовує ці інструменти не лише як зброю в рамках військової агресії проти України, але й як засіб атаки на демократію в ширшому контексті.
Тому вже понад десять років Україна протистоїть рф у різних взаємопов’язаних площинах: у сфері військового та силового протистояння, у сфері захисту інформаційного середовища та кіберпростору від системного впливу, спрямованого на підрив легітимності органів державної влади та інших державних інституцій.
Усе це призводить до формування багатовимірного середовища загроз, в якому, очевидно, післявоєнні виборчі процеси стануть одними з потенційних цілей для іноземного втручання. Постійні ракетні удари, політичний тиск, операції з дезінформації та намагання дестабілізувати суспільні настрої створюють комплекс факторів, що суттєво підвищать вразливість демократичних процесів у державі.
Додатковим чинником ризику може стати стрімкий розвиток цифрових технологій, зокрема інструментів штучного інтелекту. Попри те, що штучний інтелект відкриває нові можливості для організації та проведення виборів, його потенційно негативне використання для генерування маніпулятивного контенту та поширення дезінформації, у тому числі з використанням платформ спільного доступу до інформації, здатне сформувати новий тип загроз, за яких іноземне втручання у вибори здійснюватиметься значно швидше, масштабніше та менш помітно.
Зростаюча зловмисна діяльність держави-агресора, значна частина якої спрямовується проти України, ризики зовнішнього втручання рф у демократичні процеси та вибори в інших країнах відзначаються та рішуче засуджуються в низці документів європейських інституцій.
Зокрема, Європейський Парламент у резолюціях від 09 березня 2022 року та від 01 червня 2023 року про іноземне втручання в усі демократичні процеси в Європейському Союзі, включаючи дезінформацію (2020/2268(INI); 2022/2075(INI), серед іншого, зазначав:
росія поширює дезінформацію безпрецедентної підступності та масштабу як через традиційні медіа, так і через соціальні платформи, з метою ввести в оману власних громадян і міжнародну спільноту напередодні та під час своєї військової агресії проти України, яку вона розпочала 24 лютого 2022 року, що доводить, що навіть інформація може бути зброєю (2020/2268(INI);
росія протягом багатьох років проводила дезінформаційні кампанії, кібератаки, захоплення еліт та атаки, спрямовані на переписання історії, намагаючись підготувати підґрунтя для свого вторгнення в Україну, щоб підкріпити його (2020/2075(INI);
військова агресія росії проти України висвітлила зв’язок між спробами іноземного маніпулювання інформацією та загрозами для ЄС і його найближчих сусідів, країн Західних Балкан і Східного партнерства, а також для глобальної безпеки та стабільності (2022/2075(INI).
Враховуючи, зокрема, що дезінформація та маніпуляції інформацією заважають публічним дебатам щодо виборів та демократичних процесів і можуть ускладнювати громадянам робити усвідомлений вибір, а також те, що вільні та чесні вибори є наріжним каменем демократичних країн, а незалежні та прозорі виборчі процеси важливі для забезпечення довіри громадян до політичної системи, Європейський Парламент у резолюції від 01 червня 2023 року (2022/2075(INI) зазначив, що виборчі органи повинні робити більше для інформування громадськості про ризики втручання в національні виборчі процеси; наголошував на першочерговій важливості захисту безпеки, стійкості та надійності виборчої інфраструктури, включаючи, ІТ-системи, мережі та процедури виборчих комісій, бази даних реєстрації виборців.
Асамблея у квітні 2025 року прийняла резолюцію № 2593 (2025) "Іноземне втручання: загроза демократичній безпеці в Європі", у якій визнала, що іноземне втручання в його численних формах є суттєвою і постійною загрозою демократичній безпеці та засудила навмисні та систематичні зусилля іноземних суб’єктів, спрямовані на підрив виборчих і демократичних процесів та інституцій.
Разом з тим Асамблея в цьому документі акцентувала на ескалації ворожого втручання з боку рф з початку її повномасштабної військової агресії проти України. Така ескалація підтверджується масштабними зусиллями щодо поширення дезінформації, таємного фінансування політичних кампаній та підкупу виборців на виборах та референдумі в Республіці Молдова у 2024 році, а також маніпуляціями цифровими технологіями та штучним інтелектом на виборах президента Румунії того самого року.
З огляду на загрозу демократичній безпеці, яку створює іноземне втручання, Асамблея закликає держави-члени Ради Європи, зокрема:
інтегрувати до систем національної безпеки напрям протидії іноземному втручанню;
захищати демократичні інституції, критичну інфраструктуру та виборчі інформаційні системи від кіберзагроз;
посилювати координацію між службами безпеки на національному та міжнародному рівнях для виявлення та протидії діяльності іноземних організацій, спрямованій на втручання;
розглянути питання оновлення законів та нормативних актів, щоб включити до них конкретні злочини, пов’язані з іноземним втручанням, що охоплюють приховану діяльність, спрямовану на маніпулятивний ефект, що здійснюється від імені іноземних суб’єктів (пункт 16 резолюції № 2593 (2025).
У Рекомендації Європейської Комісії № 2023/2829 від 12 грудня 2023 року щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі та посилення європейського характеру й ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту зазначено, що стабільність, безпека та процвітання в Європейському Союзі залежать від твердого дотримання демократичних цінностей та інститутів, водночас військова агресія рф проти України загострила виклики для них, зокрема через поляризацію, прихований вплив та інші форми іноземного втручання, такі як іноземне інформаційне маніпулювання і втручання (FIMI), включаючи дезінформацію.
Основні форми іноземного втручання у вибори
Є безліч форм втручання, через які іноземні держави, їх представники чи приватні суб’єкти можуть впливати на виборчі процеси інших держав, від дезінформаційних кампаній і кібератак до маніпуляцій з результатами виборів та фінансовим втручанням.
Враховуючи аналіз документів міжнародних інституцій щодо питань, пов’язаних із захистом від іноземного втручання, та з огляду на національний досвід можна виокремити такі основні форми іноземного втручання у вибори:
кібератаки на виборчу інформаційну інфраструктуру, електронні комунікаційні системи органів адміністрування виборчих процесів та інших державних органів, які взаємодіють з виборчими комісіями під час організації підготовки та проведення виборів. Ці атаки можуть спрямовуватися на порушення сталого та надійного функціонування відповідних систем, порушення цілісності, конфіденційності і доступності розміщеної в них інформації, несанкціонований доступу до неї, що може створювати передумови для підриву довіри до виборів та їх результатів;
поширення дезінформації та іноземні інформаційні маніпуляції і втручання (FIMI) , у тому числі із застосуванням технологій штучного інтелекту, що здійснюються, зокрема, шляхом поширення недостовірної або спотвореної інформації через медіа, платформи спільного доступу до інформації ("Фейсбук", "Інстаграм", "X", "Телеграм" та ін.), створення і поширення підробленого аудіовізуального контенту (дипфейк) та інших засобів інформаційного впливу з метою маніпулювання громадською думкою, просування іноземних інтересів, антидемократичних наративів і впливу на виборчі процеси та результати виборів;
фінансове втручання , що здійснюється шляхом підкупу виборців, прямого або опосередкованого фінансування політичних партій, кандидатів, виборчих кампаній, діяльності офіційних спостерігачів від громадських організацій, а також інших фізичних або юридичних осіб з метою впливу на виборчі процеси чи просування інтересів іноземної держави;
організація та фінансування псевдоспостереження з метою спотворення незалежної оцінки виборчого процесу, формування та оприлюднення неправдивих та упереджених звітів;
тиск на медіа та журналістів , що проявляється через спроби впливати на редакційну політику та незалежність медіа, зокрема, через їх фінансування, погрози або дискредитацію журналістів, що підриває принцип свободи слова та впливає на об’єктивність і неупередженість інформаційного висвітлення організації підготовки та проведення виборів.
Зазначені тактики часто комбінуються для досягнення більшого ефекту ворожого впливу. Разом з тим, як свідчить міжнародний досвід, вони виходять за межі території відповідної країни та активно спрямовуються на громадян, які перебувають за кордоном, зокрема на членів діаспори.
Такі форми іноземного втручання у вибори корелюються з основними викликами для проведення післявоєнних виборів в Україні. До них належать як уже здійснювані рф інформаційні операції, кампанії з дезінформації та інші заходи, спрямовані на підрив довіри до держави та демократичних інститутів, так і потенційні загрози, пов’язані з кібератаками на виборчу інформаційну інфраструктуру, незаконним фінансуванням, підкупом виборців та іншими способами протиправного впливу в інтересах держави-агресора.
Як свідчить досвід інших країн, під час виборчого процесу атаки антидемократичних режимів масштабуються і несуть ще більшу загрозу, ніж у міжвиборчий період.
Сукупність зазначених факторів підтверджує нагальну потребу в системному та проактивному підході до захисту від іноземного втручання виборів, які будуть проведені після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
III. Мета Концепції та основні завдання, спрямовані на її досягнення
Метою Концепції є формування комплексного підходу до діяльності Центральної виборчої комісії в межах її повноважень щодо запобігання, виявлення та протидії іноземному втручанню у вибори в Україні.
До основних завдань Концепції, спрямованих на досягнення її мети, належать:
забезпечення спроможності Комісії до запобігання, виявлення, аналізу, реагування та відновлення після кіберінцидентів і кібератак, спрямованих на виборчу інформаційну інфраструктуру, під час виборів в Україні через побудову надійного її кіберзахисту;
протидія дезінформації та іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI) шляхом забезпечення прозорості та відкритості виборчих процедур;
налагодження співпраці та взаємодії між Комісією та іншими державними органами, громадськістю, а також медіа у сфері протидії іноземному втручанню у вибори;
посилення міжнародної комунікації та співпраці в питаннях захисту виборів від іноземного втручання, зокрема через здійснення спільних заходів, реалізацію кампаній та вивчення ефективних механізмів реагування на таке втручання;
визначення засад проведення післявиборчого аналізу з метою оцінки ефективності запроваджених заходів з протидії іноземному втручанню у вибори в Україні.
IV. Ключові напрями діяльності Комісії щодо протидії іноземному втручанню у вибори
1. Забезпечення кіберзахисту, протидія кіберзагрозам та кібератакам, спрямованим на виборчу інформаційну інфраструктуру
Сучасні вибори неможливі без надійної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, яка забезпечує збереження, обробку та передачу даних про виборчий процес. Належне функціонування такої інфраструктури є однією з передумов організаційної спроможності виборчих комісій, достовірності виборчих процедур та довіри суспільства до результатів виборів. Водночас використання сучасних інформаційних технологій в організації виборчого процесу створює нові вразливості та відкриває простір для потенційних кіберзагроз, включаючи кібератаки з боку іноземних держав.
Зростання кількості, масштабності та складності кіберінцидентів у світі підвищує ризики для сталого функціонування виборчої інформаційної інфраструктури. Такі інциденти можуть впливати на доступність електронних сервісів, цілісність і захищеність електронних інформаційних ресурсів, організаційну спроможність виборчих комісій та створювати значні ризики для стабільності виборчого процесу. Тому готовність і ефективність у сфері кібербезпеки є критично важливими для забезпечення прозорості, достовірності та безпеки виборів.
З метою забезпечення належного рівня захисту інформації та кіберзахисту виборчої інформаційної інфраструктури в Центральній виборчій комісії здійснюються комплексні організаційні та технічні заходи щодо її захисту. Зокрема, з використанням міжнародного досвіду розбудовуються системи управління доступом та інформаційною безпекою із застосуванням принципу "нульової довіри" (Zero Trust Architecture, ZTA) в роботі інформаційно-комунікаційних систем Комісії. Розгорнуто систему централізованого збору, аналізу та корелювання даних про події для виявлення загроз, аномалій та інцидентів безпеки в реальному часі (Security Information and Event Management, SIEM), впроваджено гіперконвергентну інфраструктуру тощо.
Розбудова стійкого кіберзахисту відповідних систем є пріоритетом, тому Комісія планує посилювати цей захист, зокрема, шляхом реалізації таких заходів:
створення операційного центру безпеки (Security Operations Center, SOC) Центральної виборчої комісії, який вирішуватиме питання з інформаційної та кібербезпеки на організаційному та технічному рівнях і забезпечуватиме належну ідентифікацію, аналіз, інформування, розслідування та подальше реагування;
створення сучасного центру обробки даних та розгортання віддалених резервних технологічних майданчиків, а також подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних систем Комісії загалом;
запровадження формалізованих процедур управління кіберінцидентами;
запровадження сучасної системи резервного копіювання та екстреного аварійного відновлення інформаційно-комунікаційних систем Комісії;
впровадження практик управління вразливостями, періодичного тестування на проникнення, аудиту конфігурацій, контролю оновлень програмного забезпечення та перевірки захищеності;
підвищення рівня зрілості системи управління кібербезпекою Комісії з урахуванням законодавства України у сфері захисту інформації та кіберзахисту, а також релевантних міжнародних стандартів і підходів, зокрема Національного інституту стандартів та технологій (NIST) (The Cybersecurity Framework (CSF) 2.0);
підвищення всебічної обізнаності членів Комісії та працівників її Секретаріату, членів виборчих комісій та осіб залучених до роботи у виборчих комісіях у сфері кіберзахисту, протидії кіберзлочинам;
впровадження системного, постійного навчання членів Комісії та працівників її Секретаріату з питань кіберзахисту, захисту інформації, безпечного користування інформаційно-комунікаційними системами Комісії та реагування на кіберзагрози;
включення до навчальних програм для членів виборчих комісій та осіб, залучених до роботи у виборчих комісіях, тем, пов’язаних із забезпеченням стійкості виборчого процесу, кібербезпеки; забезпечення організації такого навчання, у тому числі на базі Центру підготовки учасників виборчих процесів;
впровадження практик своєчасного інформування учасників виборчого процесу про кіберзагрози, можливі наслідки кібератак для виборчої інформаційної інфраструктури та загальні підходи до реагування в разі порушення функціонування відповідних сервісів.
2. Протидія дезінформації та іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI) на виборах
Післявоєнні вибори в Україні можуть стати об’єктом масштабних інформаційних атак, насамперед з боку держави-агресора, метою яких буде підрив довіри до виборчого процесу, дестабілізація політичної ситуації та спричинення суспільних розколів.
Дезінформація є однією з ключових технологій іноземного втручання, а приклади зловмисного впливу рф, засвідчені міжнародною спільнотою, демонструють, наскільки небезпечними можуть бути скоординовані кампанії фейків, маніпуляцій і дискредитації як щодо виборів і державних інституцій, так і деяких кандидатів, виборчих комісій чи міжнародних партнерів.
Третій звіт Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) про загрози іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI) (березень 2025 року) підтвердив, що вибори були головною ціллю іноземних інформаційних маніпуляцій і втручання (FIMI) у 2024 році, коли понад половина виборців світу прийшла на виборчі дільниці, зокрема, зафіксовано 42 спроби таких атак з боку рф під час виборів до Європейського Парламенту (червень 2024 року). Водночас, незважаючи на непроведення виборів в Україні через широкомасштабну збройну агресію рф проти України та введений у зв’язку з цим правовий режим воєнного стану, в указаному звіті зазначено, що, як і у 2023 році, Україна залишається головною мішенню іноземних інформаційних маніпуляцій і втручання (FIMI), на яку припадає майже половина зареєстрованих інцидентів.
Продовжуючи зазначені тенденції, четвертий звіт Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) про загрози іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням (FIMI), оприлюднений у березні 2026 року, засвідчив подальше посилення масштабів та технологічної складності інформаційних операцій. У звіті наголошено, що у 2025 році Україна залишалася головною мішенню російських інформаційних маніпуляцій та втручань, на яку припало 112 зафіксованих інцидентів – найбільше серед усіх держав світу. Протягом 2025 року всі рівні російської екосистеми іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань (FIMI) постійно мобілізувалися для націлювання на Україну та формування наративу для міжнародної аудиторії. Багато інцидентів, спрямованих проти України та Східної Європи, виявлено в месенджері "Телеграм" – одній з найпопулярніших платформ для обміну повідомленнями в цьому регіоні.
У вказаному звіті акцентовано на необхідності посилення збору та обміну даними, ефективнішого використання санкцій і правових механізмів, тіснішої взаємодії державних органів із цифровими платформами та приватним сектором, а також на зміцненні координації між державами-членами ЄС. Особливо наголошується, що підвищення суспільної стійкості та системне ускладнення діяльності для суб’єктів іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань (FIMI) мають зробити інформаційні маніпуляції менш ефективним інструментом впливу.
Це доводить, що боротьба з дезінформацією та іноземними інформаційними маніпуляціями і втручанням (FIMI) має бути беззаперечним пріоритетом держави.
Основний акцент Центральної виборчої комісії буде сфокусовано на просвітницькій діяльності та інформаційній грамотності, щоб виборці та інші учасники виборчих процесів були поінформовані про виборчі права, виборче законодавство, етапи проведення виборчого процесу та виборчі процедури, а також могли критично мислити та самостійно відрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій і фейків.
Оскільки інформаційні маніпуляції, дезінформація найчастіше мають на меті посіяти сумнів, дезорієнтувати виборців або спричинити політичні розколи, важливо, щоб громадяни розуміли механізми таких атак і могли критично оцінювати отриману інформацію.
З метою забезпечення запобігання поширенню дезінформації та маніпуляцій планується, зокрема:
завчасне інформування про способи розпізнавання дезінформації. Цей підхід може включати створення коротких навчальних відеороликів, інфографік, публікацій з поясненнями типових тактик дезінформації та механізмів її виявлення, опублікування переліку можливих фейкових наративів на основі досвіду минулих виборів, міжнародних практик та потенційних загроз із поясненням, чому ці фейки будуть поширені та як їх розпізнати, поширення принципів фактчекінгу та заклик до критичного мислення;
завчасне та систематичне інформування про основні канали комунікації Комісії, у тому числі офіційний вебсайт Комісії, сторінки в соціальних мережах, ютуб-канали, та важливість їх використання як джерела достовірної інформації;
інформування про виявлення шляхом моніторингу інформаційного простору, зокрема з використанням аналітичних інструментів, нових дезінформаційних наративів до їх масового поширення з метою мінімізації впливу на суспільну думку;
здійснення проактивної комунікації на випередження. Забезпечення своєчасного та широкого поширення актуальної інформації з метою заповнення інформаційного поля та запобігання вакууму, який заповнюється дезінформацією.
У межах такої діяльності також буде враховано релевантні положення Комунікаційної стратегії Центральної виборчої комісії на післявоєнних виборах в Україні, схваленої постановою Центральної виборчої комісії від 23 грудня 2025 року № 70, та плану заходів з її реалізації.
Крім того, у межах повноважень Комісії забезпечуватиметься моніторинг інформаційного середовища та взаємодія з уповноваженими державними органами, іншими заінтересованими суб’єктами з метою виявлення та реагування на прояви дезінформації, інформаційних маніпуляцій та інших форм іноземного втручання у виборчі процеси, зокрема в цифровому середовищі та на платформах спільного доступу до інформації.
Особливу увагу буде приділено співпраці з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та Центром протидії дезінформації щодо протидії поширенню на платформах спільного доступу до інформації та/або суб’єктами у сфері медіа недостовірної інформації (мізінформації), дезінформації, а також моніторингу інформаційних загроз та скоординованого реагування на них.
Комісія також у межах своїх повноважень працюватиме над налагодженням співпраці та взаємодії, зокрема, з власниками платформ спільного доступу до інформації задля запобігання використанню відповідних цифрових платформ для інформаційних або фінансових зловживань.
3. Налагодження співпраці та взаємодії між Комісією та іншими державними органами, громадськістю, а також медіа у сфері протидії іноземному втручанню у вибори
Налагодження ефективної співпраці та взаємодії між Центральною виборчою комісією, державними органами, громадськістю, а також медіа є одним із ключових елементів забезпечення формування стійкості держави до майбутніх проявів іноземного втручання у вибори. Така співпраця і взаємодія дадуть змогу своєчасно виявляти загрози іноземного втручання, забезпечувати оперативний обмін інформацією, координувати зусилля з питань протидії іноземному втручанню у вибори в Україні, а також загалом підвищувати загальну ефективність діяльності державних інституцій у цій сфері.
Загальноєвропейські підходи до протидії гібридним загрозам передбачають застосування принципу "залучення всього суспільства" (whole-of-society approach), який означає, що для досягнення певної мети активно залучаються всі складові суспільства, а не лише державні органи. Впровадження цього принципу в Україні сприятиме адаптації найкращих європейських практик у сфері протидії іноземному втручанню у вибори та дасть змогу посилити стійкість демократичних процесів.
Комісія в рамках реалізації такої діяльності може ініціювати створення спеціальних робочих груп за участю державних органів, установ, інститутів громадянського суспільства. До складу таких робочих груп можуть входити, зокрема, представники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної поліції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Центру протидії дезінформації, Центру стратегічних комунікацій, Національного координаційного центру кібербезпеки, Національної команди реагування на кіберінциденти, кібератаки, кіберзагрози (CERT-UA).
Діяльність цих робочих груп сприятиме, зокрема:
системній координації зусиль щодо виявлення, аналізу та реагування на загрози іноземного втручання у вибори;
документуванню протиправних дій, що створюватиме передумови для вжиття скоординованих заходів реагування;
виробленню пропозицій для Центральної виборчої комісії щодо організаційних, комунікаційних і технологічних заходів, спрямованих на підвищення стійкості виборчого процесу до інформаційних і кіберзагроз;
обміну інформацією та досвідом для підвищення ефективності впровадження заходів із захисту виборчого процесу від іноземного втручання.
Комісія також у межах своєї компетенції готова брати участь в інших проєктах, ініційованих державними органами, громадськими об’єднаннями та медіа, що мають на меті координацію зусиль щодо протидії різним формам іноземного втручання, створення ефективної системи комунікацій, оцінку та моніторинг зовнішніх загроз, підвищення рівня поінформованості громадян, а також забезпечення захисту демократичних процесів в Україні загалом.
4. Посилення міжнародної комунікації та співпраці
Посилення міжнародної комунікації, координації та співпраці – важлива передумова зміцнення стійкості виборчих процесів до різних форм і методів іноземного втручання, у тому числі координованих інформаційних маніпуляцій, дезінформаційних кампаній та інших гібридних загроз.
Центральна виборча комісія в межах повноважень та в партнерстві з іншими державними інституціями сприятиме застосуванню під час післявоєнних та інших виборів в Україні міжнародних механізмів протидії зовнішньому втручанню в демократичні процеси. Такий підхід є необхідним з огляду на транскордонний характер значної частини проявів втручання з боку недемократичних режимів, які залучають до цього велику кількість третіх юридичних і фізичних осіб.
У межах цього напряму Комісія розвиватиме взаємодію з органами адміністрування виборчих процесів іноземних держав, міжнародними організаціями та спеціалізованими мережами, мандат яких охоплює питання щодо забезпечення проведення вільних і чесних виборів, підвищення прозорості виборчих процесів та реагування на загрози, зокрема кібербезпеку, захист від дезінформації та іноземних інформаційних маніпуляцій і втручання (FIMI). У рамках співпраці планується здійснення спільних заходів, реалізація кампаній, проведення тренінгів тощо.
У цьому контексті важливо вивчати та сприяти впровадженню потенціалу міжнародних механізмів протидії іноземному втручанню, зокрема:
Європейської мережі співпраці з питань виборів (European Cooperation Network on Elections, ECNE) – мережа співробітництва, яка об’єднує органи адміністрування виборів країн-членів ЄС з метою обміну практичним досвідом з низки тем, що стосуються забезпечення вільних та чесних виборів, включаючи захист даних, кібербезпеку, прозорість та підвищення обізнаності; допомагає вирішувати потенційні ризики для виборчих процесів, знаходити рішення та сприяти побудові більш стійких виборчих та демократичних систем у всьому Європейському Союзі;
Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE) – міжнародна автономна мережева організація, яка просуває загальноурядовий та загальносуспільний підхід до протидії гібридним загрозам; ключовим завданням міжнародної організації є розбудова можливостей держав-учасниць щодо запобігання та протидії гібридним загрозам;
гібридних груп швидкого реагування (EU Hybrid Rapid Response Teams, HRRTs) – один із ключових інструментів підтримки держав-членів ЄС і країн-партнерів у протидії гібридним загрозам у межах Гібридного інструментарію ЄС (EU Hybrid Toolbox);
Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE) – одна з ключових структур НАТО у сфері кібероборони, що опікується питаннями кібербезпеки як на стратегічному, так і на практичному рівнях;
Механізму швидкого реагування Групи Семи (G7 Rapid Response Mechanism, RRM) – інструмент координації дій держав-членів Групи Семи з протидії загрозам демократії.
V. Проведення післявиборчого аналізу
Після завершення виборчого процесу відповідних виборів важливим завданням є оцінка ефективності процесу протидії спробам іноземного втручання, у тому числі ефективності запроваджених заходів з протидії іноземному втручанню у вибори в Україні.
Післявиборчий аналіз широко застосовується в інших демократичних державах і відповідно має стати сталою практикою в Україні.
Такий аналіз має здійснюватися на засадах комплексності, міжвідомчої взаємодії та об’єктивності, охоплювати всі етапи виборчого процесу, ґрунтуватися на офіційній інформації, а також бути орієнтованим на вироблення практичних рекомендацій з урахуванням динаміки сучасних загроз.
Окрему увагу під час такого аналізу доцільно приділяти оцінці ефективності організаційних, інформаційних та технологічних заходів, вжитих для запобігання, виявлення та реагування на спроби іноземного втручання.
Центральна виборча комісія під час проведення післявиборчого аналізу в межах своєї компетенції, зокрема, може:
забезпечувати організацію обговорень за участю державних органів і інституцій, політичних партій, інститутів громадянського суспільства, медіа, експертного середовища та міжнародних партнерів з метою аналізу проблемних питань протидії іноземному втручанню, що виникали під час виборів, та напрацювання спільних рекомендацій щодо їх вирішення;
здійснювати узагальнення та аналіз інформації про інциденти, що мали ознаки іноземного втручання під час організації підготовки та проведення виборів в Україні, зокрема кібератаки, порушення функціонування виборчої інформаційної інфраструктури, дезінформаційні кампанії та інші скоординовані дії, спрямовані на підрив довіри до виборчого процесу.
Проведення післявиборчого аналізу має важливе значення для реалізації післявиборчих заходів, оскільки дає змогу виявити наявні вразливості, посилити безпекові механізми, підвищити рівень підготовки до наступних виборів та загалом сприяє формуванню стійкої системи протидії іноземному втручанню у вибори в Україні.
VI. Фінансове забезпечення реалізації Концепції
Заходи щодо реалізації Концепції фінансуються за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для Комісії на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел, зокрема за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
Секретар
Центральної виборчої комісії
О. ГАТАУЛЛІНА