СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30.03.2004 N 3-301ук04
(Витяг)
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2003 р. відмовлено приватному підприємству "Люція" у відновленні строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2003 р.
25 лютого 2004 р. Верховним Судом України порушено провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "Люція", в якій ставиться питання про скасування ухвали Вищого господарського суду України від 04.11.2003 р. та передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України. В обгрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм процесуального права, різне застосування Вищим господарським судом України одного і того ж положення закону в аналогічних справах, невідповідність оскаржуваної ухвали положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Не приймаючи касаційну скаргу приватного підприємства "Люція" до розгляду та повертаючи її з підстав відсутності поважних причин для відновлення строку на її подання, суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи.
Так, судом не надано оцінки твердженню приватного підприємства "Люція" про те, що, в порушення вимог статей 22, 64 ГПК України ( 1798-12 ), воно не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду, на його адресу не надходило жодних процесуальних документів у справі (у тому числі й рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2003 р.), а справу розглянуто судом за його відсутності.
Ця ситуація склалася у зв'язку з тим, що, як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказав хибну адресу підприємства у той час, як приватне підприємство "Люція" зареєстровано та знаходиться за іншою, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію приватного підприємства "Люція", виданого виконкомом Криворізької міської ради 10 січня 1995 року, та статутом приватного підприємства "Люція".
Внаслідок цього, рішення суду у справі було отримане підприємством лише 29 серпня 2003 р. на його письмове клопотання, коли вже закінчились усі процесуальні строки на оскарження рішення суду першої інстанції і в апеляційному, і в касаційному порядку.
Відхилення клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги судом касаційної інстанції за наведених обставин є наслідком порушення вимог матеріального та процесуального законодавства, зокрема, вимоги про всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Таким чином, оскаржувана ухвала Вищого господарського суду України не є законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до Вищого господарського суду України.