СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
26.01.2005
(Витяг)
У лютому 2001 р. О. звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) "Промінь", фермерського господарства (далі - ФГ) "Еталон", колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Сарнівське" про стягнення боргу, мотивуючи позовні вимоги тим, що згідно з договором позики, укладеним між ним і Д., директором спільного українсько-російського підприємства (далі - СП) "Теком", 10 лютого 1999 р. передав Д. для потреб виробництва 9 тис.дол. США, які той зобов'язався повернути до 10 січня 2000 р. В обумовлений строк Д. борг не повернув через відсутність грошей, тому уступив йому, О., вимогу стягнення боргу з відповідачів, який вони мали перед СП "Теком". У добровільному порядку повертати борг відповідачі відмовились.
Христинівський районний суд Черкаської області рішенням від 16 серпня 2001 р., яке залишив без зміни Апеляційний суд цієї області ухвалою від 16 вересня 2002 р., позов задовольнив. У касаційних скаргах ФГ "Еталон" і сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Аграрник" просили скасувати зазначені рішення з підстав порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності факту невиконання зобов'язань СВК "Промінь", ФГ "Еталон" як правонаступника КСП "Дружба" та СТОВ "Аграрник" як правонаступника КСП "Сарнівське" перед СП "Теком", право вимагати виконання яких перейшло до О. у зв'язку з уступкою вимоги стягнення боргу йому директором СП "Теком" Д. Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 202-1 ЦПК ( 1502-06 ) при вирішенні справи суд повинен: встановити наявність обставин (фактів), якими були обґрунтовані вимоги і заперечення, та вивчити докази, котрими вони підтверджуються; визначитися щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовано ці правовідносини.
Згідно зі ст. 200 ЦК 1963 р. ( 1540-06 ) боржник вправі висувати проти вимог нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення про уступку вимоги.
Заперечуючи проти вимог позивача, представники СТОВ "Аграрник" та ФГ "Еталон" зазначили, що про уступку вимоги позивачу вони дізналися після пред'явлення позову. Протягом чотирьох років від СП "Теком" претензій до СТОВ "Аграрник" з приводу невиконання укладеного договору не надходило; станом на 1 січня 2002 р. за книгами бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість не рахувалась. 20 березня 2000 р. працівники Христинівської міжрайонної податкової міліції ДПА в Черкаській області вилучили в господарстві СТОВ "Аграрник" договір і накладні від 3 січня 1997 р. N 17 та 18, оскільки СП "Теком" не було зареєстроване як платник податків. При реорганізації КСП "Дружба" у ФГ "Еталон" у лютому-березні 2000 р. інвентаризаційна комісія не зазначила в списку кредиторів СП "Теком". Крім того, у матеріалах справи немає жодних доказів, які б свідчили про укладений договір схову між СП "Теком" і КСП "Дружба". На підтвердження своїх доводів СТОВ "Аграрник" послалося на довідки з податкової міліції.
Проте районний суд на заперечення боржників уваги не звернув і на порушення вимог статей 40, 62, 202-1 ЦПК ( 1501-06, 1502-06 ) поясненням представників та письмовим доказам оцінки не дав і в рішенні не зазначив, чому не прийняв їх до уваги; дійсних правовідносин, які склалися між сторонами, не з'ясував. Крім того, не обговорив питання щодо пропуску строку позовної давності. Апеляційна інстанція на ці порушення не звернула уваги.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги матеріального й процесуального права, ухвалені у справі судові рішення залишатись у силі не можуть. Тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ), касаційні скарги ФГ "Еталон" і СТОВ "Аграрник" задовольнила: рішення Христинівського районного суду від 16 серпня 2001 р. й ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 вересня 2002 р. скасувала і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.