Касаційні скарги Нацкомісії та ПАТ "НЕК "Укренерго" мотивовані, зокрема тим, що задоволення судом першої інстанції, за висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, позовної вимоги щодо визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття оспорюваної постанови Нацкомісії не відповідає вимогам частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно із якою нормативно - правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Окрім того, Нацкомісія та ПАТ "НЕК "Укренерго" у касаційних скаргах зазначають, що позивачем не надано доказів застосування до нього оспорюваної ним постанови та дійсного порушення його прав. Також відповідача наголошує на тому, що рішення суду Європейського Союзу та листи і повідомлення Секретаріату Енергетичного Співтовариства не є частиною національного законодавства України та Нацкомісія не була зобов'язана проводити консультації стосовно проекту оспорюваної постанови з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. До того ж Нацкомісія у касаційні скарзі вказує на те, що України не є учасницею ITC-механізму (Inter-Transmission System Operator Compensation) механізм компенсації якої діє у Європейській мережі системних операторів передачі електроенергії, відповідно ОСП (ПАТ "НЕК "Укренерго") на отримує компенсацію за витрати, понесені у зв'язку з міждержавними перетоками. Оскільки учасники енергетичного ринку, які здійснюють експорт електричної енергії фактично отримують послуги з передачі електричної енергії, користуються мережами ОСП з метою транспортування електричної енергії до енергосистеми країн, у які здійснюється експорт, вони мають оплачувати послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.