ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 2/246-2806
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В. Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача Ю. Щепанюк
відповідача І. Уставицький
розглянув касаційну скаргу Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, СПД А.Косюка
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
у справі N 2/246-2826
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності Ю.Щепанюка
до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Управління обліку та контролю, суб'єкта підприємницької діяльності А.Косюка
про скасування п. 3.1 рішення Тернопільської міськради N 152 від 26.02.2003 в частині передачі в оренду нежитлових приміщень у м. Тернополі по вул. Сагайдачного, 1,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.01.2004 рішення Тернопільської міськради N 152 від 26.02.2003 в частині надання в оренду нежитлового приміщення по вул. Сагайдачного у м. Тернополі визнано недійсним, окрім цього визнано недійсним договір оренди, укладений з підприємцем А.Косюка, орендаря виселено із спірного приміщення.
Рішення суду мотивовано порушенням ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), якою передбачено, що орендар, який належним чином виконував свої обов'язки має право на продовження договору оренди на новий термін.
Рішенням господарського суду Тернопільської області N 4281 05.02.2003 договір оренди з попереднім орендарем переукладено на новий термін з 02.06.2003, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради про надання нежитлових приміщень іншому (наступному) орендарю визнано з вищезазначених підстав недійсним.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2004 (судді В.Онишкевич, З.Зданкевич, М.Слука ) рішення суду залишено без зміни з тих же підстав та мотивів.
Суб'єкт підприємницької діяльності А.Косюк просить судові рішення по цій справі скасувати, провадження припинити, так як ПП Ю.Щепанюк не наполягав на виготовленні інвентарної справи, відсутній предмет спору.
Управління обліку та використання комунального майна просить припинити провадження у справі, судові рішення скасувати, так як на сходові марші договір оренди з першим орендарем не укладено, площа 6,6 кв. м слугувала запасним виходом для всіх користувачів нежитлового приміщення.
Підприємець Ю.Щепанюк просить судові рішення залишити без зміни, як такі, що не порушують норми чинного законодавства.
Вищий господарський суд України розглянув касаційні скарги та не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Не вбачається підстав для задоволення клопотання щодо технічної фіксації процесу в зв'язку з відсутністю відповідних технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) встановлено, що орендар, який належним чином виконував свої обов'язки має переважне право на продовження договору оренди.
Касаційна інстанція відповідно до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) враховує преюдиційні факти, встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області щодо продовження договору оренди з першим орендарем, яке набуло чинності.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України не має права переоцінювати докази у справі, встановлювати інші обставини справи, в тому числі щодо призначення площі, яка слугувала запасним виходом, стосовно східців, виготовленні інвентарної справи.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі N 2/246-2806 від 06.04.2004 та рішення суду по цій справі залишити без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.