Згідно з частиною першою статті 11 Закону ( 1665-15 ) виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 Закону ( 1665-15 ), виборчих процедур, передбачених Законом ( 1665-15 ), відповідно до засад і принципів виборчого права, визначених у Законі ( 1665-15 ).
Зокрема, частина перша статті 6 Закону ( 1665-15 ) гарантує забезпечення умов для вільного формування громадянами України своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. При цьому частиною другою цієї статті заборонено застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця.
Відповідно до положень частин першої, одинадцятої статті 2 Закону ( 1665-15 ) виборцями є громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років і які мають право голосу. Враховуючи, що відповідно до частини третьої статті 77, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється виключно законом, обсяг виборчих прав громадян України є законодавчо визначеним. Зокрема, частина сьома статті 2 Закону ( 1665-15 ) передбачає, що громадяни України, які мають право голосу, можуть брати участь у роботі виборчих комісій як їх члени, а також у проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів народних депутатів України та інших заходах у порядку, визначеному цим та іншими законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 109 Закону ( 1665-15 ) суб'єкт звернення зі скаргою повинен надати Центральній виборчій комісії такі докази, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги.
Враховуючи положення частини четвертої статті 109 Закону ( 1665-15 ), яка встановлює, що виборча комісія бере до розгляду лише ті докази, які мають значення для розгляду скарги, а також частини сьомої зазначеної статті, відповідно до якої виборча комісія оцінює належність кожного доказу та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись законом, а також те, що ніякі докази не мають наперед встановленої сили, Центральна виборча комісія не вбачає, що скаржником надано докази, які підтверджують порушення саме його виборчих прав оскаржуваними діями Соціалістичної партії України та відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт".
Таким чином, Центральною виборчою комісією встановлено, що наведені у скарзі Бергельсона Ю.Б. обставини не можуть порушувати виборчі права або охоронювані законні інтереси щодо участі у виборчому процесі саме цього виборця. У зв'язку з цим Бергельсон Ю.Б. не може вважатися належним суб'єктом звернення зі скаргою.
Частиною дванадцятою статті 108 Закону ( 1665-15 ) передбачено що суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою або з порушенням строків оскарження, встановлених цією статтею.
Враховуючи викладене та відповідно до частини другої статті 19 частини першої статті 70, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ), частин першої, сьомої, одинадцятої статті 2, частин першої, другої статті 6, статей 8, 11, 12, пункту 5 частини першої статті 103, статей 104, 108, 109, 112, 113 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ), керуючись частиною другою статті 3, статтями 12, 13, 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ( 1932-15 ), Центральна виборча комісія постановляє:
1. Скаргу виборця Бергельсона Юрія Бориславовича на дії Соціалістичної партії України та відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" залишити без розгляду по суті.
2. Копії цієї постанови надіслати Бергельсону Ю.Б., а також Соціалістичній партії України та відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт"
Голова Центральної виборчої комісії Я.ДАВИДОВИЧ