Зазначеною статтею визначено, зокрема, що джерелами документованої інформації про особу є відомості про особу, зібрані державними органами влади в межах своїх повноважень. Інформація про особу охороняється Законом ( 2657-12 ).
Частиною другою статті 30 вказаного Закону ( 2657-12 ) встановлено, що конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Разом з тим, згідно з частиною одинадцятою зазначеної статті ( 2657-12 ) інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.
Особливості поширення інформації про осіб, які є кандидатами в народні депутати України, партії (блоки) - суб'єктів виборчого процесу під час такого процесу встановлені Законом України "Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ). Згідно з пунктом 3 розділу XIV Закону ( 1665-15 ) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом ( 1665-15 ) закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що йому не суперечить.
Згідно зі статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
Таким чином, міліція в межах своєї компетенції має право поширювати інформацію про особу без згоди її власника в разі, якщо ця інформація є суспільно значимою, але діяти при цьому має з урахуванням спеціальних обмежень, встановлених законодавством про вибори.
За таких обставин поширення суб'єктом оскарження інформації, що є предметом скарги, в такий спосіб, як прес-конференція, інтерв'ю або іншим шляхом, що дозволяє довести відповідну інформацію до відома широких кіл громадськості під час виборчого процесу, суперечить вимогам Закону ( 1665-15 ).
Відповідно до частини першої статті 66 Закону ( 1665-15 ), яка визначає форми і засоби передвиборної агітації, встановлено, що передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або проти певного суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законам України.
Частиною другою статті 66 Закону ( 1665-15 ) встановлено, у яких формах може проводитися передвиборна агітація, і цей перелік не є вичерпним. Пунктом 8 частини другої статті 66 Закону ( 1665-15 ) такими формами Закон, зокрема, визначає публічні оцінки діяльності партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу чи кандидатів у депутати, пунктом 9 встановлено, що передвиборна агітація може проводитися і в інших формах, що не суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законам України.
Наведені вище висловлювання Луценка Ю.В. містять ознаки передвиборної агітації у формі публічних оцінок діяльності партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу.
Також Луценко Ю.В. висловив припущення щодо можливості голосування "за" чи "проти" названих ним суб'єктів виборчого процесу на підставі викладеної ним інформації.
За таких обставин допущене суб'єктом оскарження 14 лютого 2006 року під час інтерв'ю в підсумковому випуску програми ТСН на телеканалі "1+1" висловлювання містить і ознаки передвиборної агітації як дії, спрямованої на спонукання виборців голосувати "за" чи "проти" відповідних суб'єктів.
Статтею 71 Закону ( 1665-15 ) встановлено обмеження щодо ведення передвиборної агітації на виборах народних депутатів України. Згідно з пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті ( 1665-15 ) одним з таких обмежень є заборона участі у передвиборній агітації органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, посадовим та службовим особам цих органів, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати.
Як зазначено вище, Луценко Ю.В. є посадовою особою правоохоронного органу, органу виконавчої влади і не є кандидатом у народні депутати України, а отже, не може здійснювати передвиборну агітацію і має дотримуватися відповідних обмежень, встановлених Законом ( 1665-15 ).
Враховуючи викладене, відповідно до частини п'ятої статті 3, пункту 6 частини другої статті 11, статті 12, пункту 1 частини другої статті 30, частин першої, п'ятої, восьмої, десятої статті 33, частини першої статті 66, пунктів 2, 3 частини першої статті 71, пункту 2 частини першої, частини другої статті 103, статей 104 106-109, частин першої, третьої, пунктів 4, 5 частини п'ятої, частини десятої статті 110 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ), керуючись частиною другою статті 3 статтями 11, 12, 13, 15, частиною першою статті 16, пунктом 19 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ( 1932-15 ), Центральна виборча комісія постановляє:
1. Скаргу Виборчого блоку політичних партій "Опозиційний блок НЕ ТАК!" від 18 лютого 2006 року на дії виконуючого обов'язки Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича задовольнити частково.
2. Визнати дії Луценка Юрія Віталійовича такими, що порушують вимоги пунктів 2, 3 частини першої статті 71 Закону України "Про вибори народних депутатів України" ( 1665-15 ).
3. Зобов'язати Луценка Ю.В. утримуватися від порушень чинного виборчого законодавства та порушень прав суб'єктів виборчого процесу.
4. У задоволенні решти вимог суб'єкта звернення зі скаргою відмовити.
5. Копії цієї постанови видати представнику Виборчого блоку політичних партій "Опозиційний блок НЕ ТАК!" у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу та надіслати Луценку Ю.В.
Голова Центральної виборчої комісії Я.ДАВИДОВИЧ