РИНОК АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА РОБІТ
Аналіз та перспективи розвитку перевезень
Обсяги ринку авіаційних перевезень визначаються потребами населення та загальнодержавного і приватного господарського комплексу в цих послугах, купівельною спроможністю пасажирів і вантажовідправників.
Виходячи із зручного географічного положення України та численної української діаспори, на ринку перевезень до 2010 - 2015 років можна визначити такі важливі для перевізників України сегменти ринку та основні орієнтовні завдання щодо їх освоєння:
Північна Америка: в разі заміни літаків, що планується у найближчі два роки, можливо збільшити обсяг перевезень до 2000 року вдвічі, до 2005 року - втричі, до 2010 року - в чотири рази порівняно з 1995 роком і виконувати регулярні польоти з кількох міст України до 6 - 8 міст цього регіону на 200-місних далекомагістральних літаках.
Південна Америка: можливо розпочати до 2000 року польоти в одну з країн цього перспективного регіону (Бразилія, Аргентина, Перу, Чілі) і вийти на виконання регулярних перевезень. Польоти виконуватимуться на трансконтинентальних літаках з проміжними посадками в південних містах США.
Європа: передбачається інтенсивний розвиток перевезень, поступове охоплення ними майже всіх європейських країн, збільшення кількості рейсів, вихідних пунктів в Україні та країнах Європи.
Загальний обсяг перевезень порівняно з 1995 роком повинен збільшитись до 2000 року в півтора - два рази, до 2010 року - втричі. Планується широке використання різних типів повітряних суден (середньомагістральних, близькомагістральних, літаків місцевих ліній) місткістю від 30 до 150 пасажиромісць.
Африка: триватиме освоєння ринку країн Північної Африки, передбачається розпочати регулярні польоти до Центральної та Південної Африки. Обсяги перевезень повинні збільшитись в 1,5 раза до 2000 року і в 2,5 раза до 2010 року порівняно з 1995 роком. Використовуватимуться середньомагістральні літаки.
Близький Схід: ринок перевезень до цього регіону сформовано, нині він охоплює майже всі країни регіону. Головне завдання - переведення на регулярну основу численних чартерних польотів. Значного збільшення пасажирських перевезень не передбачається.
Азія: триватиме освоєння маршрутів до Китаю та Індії, повинні відкритися регулярні рейси до Таїланду та Індонезії. Планується відкрити нові маршрути до Японії, Кореї, Пакистану та деяких інших країн. Обсяг перевезень збільшиться в 1,7 раза до 2000 року і втричі - до 2010 року. На азіатських маршрутах до 2000 року передбачається використання літаків ІЛ-62М, ТУ-154М, із заміною їх на більш сучасні впродовж наступних двох - трьох років.
Австралія, Океанія: дуже віддалений регіон. Наявність численної діаспори в Австралії та Новій Зеландії може бути основою для відкриття регулярних польотів, але не раніше 2005 року.
Росія, Білорусія, Прибалтика, Середня Азія: очікується поступове відновлення ринку збільшення кількості польотів. Розвиток перевезень залежатиме від розвитку політичних і економічних взаємовідносин між державами. Потенційний ринок цих регіонів дуже великий і зараз його освоєно лише на 10 відсотків від рівня 1991 року. Більш швидкими темпами прогнозується зростання авіаперевезень до міст Тюменського регіону, Сибіру, Далекого Сходу, Середньої Азії.
Закавказзя: перевезення до Азербайджану, Вірменії, Грузії виконуються досить стабільно і охоплюють понад 7 пунктів закавказького регіону з 12 міст України. З переведенням більшості чартерних рейсів на регулярну основу та за кращої організації перевезень і їх продажу можна очікувати збільшення обсягів перевезень у 1,5 - 2 рази до 2000 року і в 2,5 - 3 рази до 2010 року.
Внутрішні перевезення: зусилля перевізників і підтримка державних органів спрямовуватимуться на розвиток внутрішніх українських перевезень. Необхідно значно підвищити якість обслуговування пасажирів на внутрішніх лініях, наблизивши стандарти сервісу до міжнародних. Внутрішні рейси будуть зручно стикуватись з міжнародними. Обсяги перевезень на внутрішньому ринку мають збільшитись до 2010 року втричі.
Світовий досвід авіаперевезень свідчить про високу інтенсивність розвитку вантажних перевезень, тому передбачається здійснювати заходи щодо значного збільшення вантажоперевезень українськими авіаперевізниками. При цьому буде враховано наявний потенціал в Україні значної кількості повітряних суден транспортно-вантажної авіації, а також можливості української авіапромисловості у створенні повітряних суден цього класу.
Для запобігання демпінговим тарифам передбачається надання дозволів на вантажні міжнародні перевезення в порядку, що враховує вимоги Світової Організації Торгівлі (СОТ).
З виходом економіки України з кризового стану слід очікувати значне зростання попиту на авіаційні послуги в народному господарстві. Для задоволення цього попиту передбачається створення однієї чи кількох лізингових фірм, що забезпечуватимуть відновлення наявного парку суден авіації застосування в народному господарстві, підтримання його у справному стані і матимуть змогу на орендних засадах передавати їх експлуатантам для безпосереднього надання послуг в Україні та за її межами.
Конкуренція в ринкових умовах та її регулювання
В Україні зареєстровано понад 100 авіаційних компаній, з яких 6 виконують регулярні перевезення за розкладом, а інші - чартерні рейси. Крім того, регулярні перевезення здійснюють також 20 іноземних авіакомпаній.
Співвідношення між обсягами перевезень за розкладом з урахуванням кількості запропонованих крісел повітряних суден таке: 48 відсотків перевезень виконуються українськими авіакомпаніями, 52 - іноземними авіаперевізниками. .
Враховуючи те, що Україною підписані угоди про повітряне сполучення з більш як 50 країнами, можна передбачити збільшення кількості іноземних авіаперевізників на українському ринку авіаперевезень, зменшення загального числа вітчизняних авіакомпаній і водночас збільшення тих, що виконуватимуть регулярні перевезення.
В умовах жорсткої конкуренції з боку іноземних авіакомпаній, які мають найсучасніші літаки, багаторічний досвід і кращі фінансові можливості для здійснення експансії на українському ринку авіаперевезень, забезпечуватиметься державна підтримка вітчизняних перевізників, у тому числі ефективне регулювання їх доступу до ринку авіаперевезень та створення умов для підвищення їх конкурентоспроможності.
У найближчі п'ять років в Україні відбудуться докорінні зміни в оснащенні парку літаків та в системі управління галуззю, що дасть змогу підвищити конкурентоспроможність основних вітчизняних перевізників.
Передбачається запровадити національні стандарти вимог якості до авіаперевізників, що працюють на ринку України, і провести ревізію раніше виданих ліцензій на право виконання комерційних польотів на вже встановлених маршрутах.
На даному етапі розвитку для виконання соціальних та політичних цілей в Україні Кабінет Міністрів України з урахуванням пропозицій Міжвідомчої комісії з питань авіаційної політики, безпеки авіації та використання повітряного простору, створеної при Президентові України, визначатиме сильні авіакомпанії з наданням їм статусу Національного авіаперевізника.
Критерії визначення Національного авіаперевізника, умови його роботи встановлюватимуться відповідними нормативними документами.
З метою захисту внутрішнього ринку авіаперевезень будуть розроблені принципи визначення перевізників на внутрішні авіалінії та встановлені відповідні вимоги до авіакомпаній і аеропортів.
Усі види перевезень (регулярні та нерегулярні) матимуть чіткі визначення; будуть розроблені правила та інші нормативні акти ліцензування діяльності в цивільній авіації, якими передбачатиметься надання дозволів (ліцензій) суб'єктам підприємництва на недискримінаційній основі.
Передбачається розширення і розвиток продажу регулярних перевезень через міжнародні системи резервування, співвласниками яких мають бути вітчизняні авіаперевізники.
Тарифна політика авіакомпаній має базуватися на вимогах міжнародної організації авіаперевізників (ІАТА), з урахуванням ринкового попиту, необхідності покриття власних витрат тощо.
Із зростанням купівельної спроможності українських громадян зблизяться рівні тарифів для вітчизняних та іноземних пасажирів.
Кабінет Міністрів України проводитиме цілеспрямовану протекціоністську політику щодо захисту вітчизняних перевізників шляхом здійснення рішучих і обгрунтованих заходів, в основу яких мають бути покладені вимоги СОТ відносно торгівлі послугами.
У програмах розвитку аеропортів і аеровокзальних комплексів в Україні буде передбачено створення в головних центрах країни транзитних пунктів, зручних для стикування міжнародних і внутрішніх перевезень.
Державна політика щодо аеропортів, служб управління повітряним рухом, державних служб зв'язку, державних навчальних закладів і наукових установ та інших природних монополістів у цивільній авіації, нормативне регулювання їх діяльності забезпечуватиме рівні умови та можливості для всіх авіаперевізників.