Ст. 9. Реєстрація селянського (фермерського) господарства

Про селянське (фермерське) господарство · порівняння редакції від 1991-12-20 з редакцією від 1993-07-23

Абзаців змінено: 0, вилучено: 4, додано: 5, без змін: 0.

1. З селянських (фермерських) господарств плата за землю справляється щорічно у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості і місцеположення земельної ділянки виходячи з кадастрової оцінки земель. Розмір орендної плати встановлюється за погодженням сторін у договорі на оренду.

1. Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Порядок і ставки земельного оподаткування та граничні розміри орендної плати за землю визначаються Верховною Радою України.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

2. Селянські (фермерські) господарства, які створюються вперше, звільняються від плати за землю протягом трьох років з часу надання земельної ділянки. На них поширюються й інші пільги, встановлені Законом.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кримська АРСР, обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народних депутатів за клопотанням районних і міських Рад народних депутатів можуть встановлювати пільги щодо справляння плати за землю: часткове або повне звільнення на певний строк; відстрочка сплати; зниження ставки земельного податку.

2. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

3. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Закреслене — текст редакції від 1991-12-20, підкреслене — текст редакції від 1993-07-23. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1991-12-20 або 1993-07-23.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.