1. Рішення про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства приймається районною, міською Радою народних депутатів, а у разі його банкрутства - арбітражним судом. ( Абзац перший частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2683-XII ( 2683-12 ) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 48, ст.653 )
Спори про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства вирішуються судом.
2. Вилучення або примусовий викуп у селянського (фермерського) господарства землі у встановленому порядку для державних і громадських потреб провадиться за його згодою після виділення йому районною, міською Радою народних депутатів рівноцінної ділянки, будівництва на новому місці підприємствами, установами і організаціями, для яких відводиться земельна ділянка, жилих, виробничих та інших будівель замість вилучених і відшкодування в повному обсязі збитків, включаючи упущену вигоду. Спори з цих питань вирішуються судом.
3. Майно селянського (фермерського) господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній власності членів селянського (фермерського) господарства або розподіляється між ними за домовленістю. У разі відсутності згоди спір вирішується судом.
4. У разі припинення діяльності селянського (фермерського) господарства до закінчення строку надання господарству податкових пільг господарство сплачує до місцевого бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену в повному розмірі, встановленому для селянського (фермерського) господарства, крім випадків, передбачених пунктами "ж", "з", "и" статті 29.
КАДРОВЕ І НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕЛЯНСЬКИХ (ФЕРМЕРСЬКИХ) ГОСПОДАРСТВ