1. Селянське (фермерське) господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, кооперативними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами.
2. Виробничо-економічні відносини селянського (фермерського) господарства з державними, кооперативними колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, організаціями,господарськими товариствами, окремими громадянами будуються на основі договорів. Розрахункові операції провадяться як готівкою, на безготівковій основі, так і на безготівковій основі.готівкою.
3. Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів селянського (фермерського) господарства, створює пільгові умови для кредитування, оподаткування, страхування, матеріально-технічного постачання на період трирічного становлення селянського (фермерського) господарства.
Втручання в господарську або іншу діяльність селянського (фермерського) господарства з боку державних чи інших органів, а також службових посадових осіб не допускається. Збитки, завдані заподіяні селянському (фермерському) господарству неправомірним втручанням в його діяльність, підлягають відшкодуванню за рахунок винних. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.
Це положення не обмежує передбаченого цим Законом права державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю селянських (фермерських) господарств.
4. Селянське (фермерське) господарство має право бути засновником або членом об'єднань, кооперативів, асоціацій, консорціумів, корпорацій, акціонерних товариств, інших об'єднань, кооперативів, спільних підприємств по виробництву, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції, що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несільськогосподарських підприємств і організацій, в тому числі з участю іноземних партнерів, брати участь у створенні або бути членом комерційних банків.
СТВОРЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА