1. Селянське (фермерське) господарство придбає необхідні йому матеріально-технічні ресурси в системі державних постачальницьких організацій, виділені цільовим призначенням для селянських (фермерських) господарств за рахунок ресурсів, передбачених для сільського господарства, а також у будь-яких інших державних і кооперативних підприємств і організацій, на біржах, у населення тощо і на умовах, встановлених для сільськогосподарських підприємств.
1. Селянське (фермерське) господарство діє в умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів.
2. Селянські (фермерські) господарства можуть брати технічні засоби в довгострокову оренду і напрокат.
2. Селянське (фермерське) господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку у встановленому порядку та реалізацію, за власним розсудом підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних. Воно може разом з сільськогосподарським виробництвом займатися будь-яким іншим видом діяльності, не забороненим законодавством України.
3. Ремонт і технічне обслуговування належних селянському (фермерському) господарству тракторів, іншої сільськогосподарської техніки та устаткування, вантажних автомобілів, агрохімічне, зоотехнічне і ветеринарне обслуговування здійснюються агросервісними та іншими підприємствами і організаціями за цінами, розцінками, тарифами, встановленими для колгоспів і радгоспів, а також колгоспами, іншими кооперативами, радгоспами і громадянами за цінами згідно з домовленістю.
3. Селянське (фермерське) господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими підприємствами, установами і організаціями, з окремими громадянами, самостійно вибирати партнерів, у тому числі іноземних, для укладання договорів.
Спори, що виникають під час виконання договорів, вирішуються судом або арбітражним судом.