1. Особа, яка оформлює проспект, подає до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку проспект та всі необхідні документи для його затвердження.
1. Деривативні контракти та правочини щодо фінансових інструментів, що укладаються на організованому ринку капіталу, вважаються укладеними з моменту фіксації оператором організованого ринку капіталу факту укладення контракту (вчинення правочину) відповідно до правил функціонування такого організованого ринку капіталу.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку після надходження проспекту і всіх необхідних документів для його затвердження затверджує проспект або відмовляє в затвердженні проспекту протягом:
Зазначений контракт (правочин) не може бути розірваний, крім випадків, передбачених таким контрактом (правочином) або законом.
20 робочих днів;
2. Максимальні строки виконання договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених на організованих ринках капіталу, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
10 робочих днів - у разі, якщо в емітента наявні цінні папери, допущені до торгів на фондовій біржі, та/або здійснювалася публічна пропозиція таких цінних паперів.
3. Припинення зобов’язання за емісійними цінними паперами здійснюється, зокрема, шляхом їх погашення. Відповідно до проспекту (рішення про емісію) погашення здійснюється:
3. У разі якщо проспект та/або інші подані документи не відповідають вимогам законодавства та/або містять неповну чи недостовірну інформацію, та/або містять розбіжності між своїми положеннями, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку невідкладно, але не пізніше завершення передбачених частиною другою цієї статті строків, інформує заявника про зазначені виявлені факти та чітко визначає зміни, доповнення та/або пояснення, які необхідно подати у зв’язку з цим. У такому разі розрахунок строків, передбачених частиною другою цієї статті, розпочинається спочатку з дня отримання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку запитуваних відповідно до цієї частини документів та/або пояснень.
1) виплатою власникам таких цінних паперів їх номінальної вартості та доходу за такими цінними паперами;
4. Принцип мовчазної згоди не застосовується до процесу затвердження проспекту Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2) постачанням (наданням) товарів (послуг);
5. Затвердження проспекту Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку не може розглядатися як гарантія вартості таких цінних паперів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідає лише за повноту інформації, що міститься у документах, які подаються для затвердження проспекту, та за її відповідність вимогам законодавства.
3) конвертацією таких цінних паперів у строки, передбачені проспектом (рішенням про емісію);
Відповідальність за достовірність відомостей, наведених у документах, що подаються для затвердження проспекту, несе особа, яка оформила проспект.
4) в інший спосіб, передбачений проспектом (рішенням про емісію).
6. Перелік документів, необхідних для затвердження проспекту, та порядок затвердження проспекту встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
У разі повного виконання зобов’язань або припинення таких зобов’язань в інший спосіб, передбачений законом, реєстрація випуску таких цінних паперів скасовується.
7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку відмовляє у затвердженні проспекту у строки, встановлені частиною другою цієї статті, виключно у разі:
4. Доходи за емісійними цінними паперами виплачуються у порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України.
1) невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
5. Особа, яка видала ордерний цінний папір, та індосанти за ним відповідають перед його законним володільцем солідарно, якщо інше не встановлено законом. У разі задоволення вимоги законного володільця ордерного цінного папера про виконання посвідченого цим папером зобов’язання однією або кількома особами з числа тих, які мають такі зобов’язання, особи, які індосували цінний папір, набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які мають зобов’язання за цінним папером.
2) наявності розбіжностей між різними положеннями поданих документів, недостовірності та/або неповноти інформації у поданих документах;
6. Умови деривативного контракту можуть передбачати можливість заміни сторони такого деривативного контракту на третю особу, визначену стороною самостійно. У такому разі згода сторони деривативного контракту на укладення іншою стороною деривативного контракту договору про заміну сторони не вимагається.
3) визнання емісії цінних паперів недобросовісною.
У разі укладення договору про заміну сторони інформація про такий договір подається до торгового репозиторію у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а щодо деривативних контрактів грошового ринку - за погодженням з Національним банком України.
8. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її уповноваженої особи про затвердження проспекту оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом одного робочого дня після його прийняття.
7. Якщо на момент виконання обов’язку сторони деривативного контракту щодо передачі базового активу здійснити таку передачу неможливо, обов’язок щодо передачі базового активу за згодою сторони, яка приймає таке виконання, замінюється грошовими розрахунками між сторонами, виходячи із значення базового показника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
Якщо на момент виконання передбачених деривативним контрактом зобов’язань значення базового показника, що враховується при визначенні загальної суми такого зобов’язання, неможливо встановити, для цілей визначення розміру зобов’язань та проведення розрахунків використовується останнє відоме значення відповідного базового показника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
8. Зобов’язання за деривативними контрактами, за правочинами щодо фінансових інструментів, за товарними операціями можуть припинятися в результаті проведення клірингу або ліквідаційного неттінгу чи в інших випадках, визначених законом. Укладення договору (в тому числі генеральної угоди або іншої угоди щодо ліквідаційного неттінгу), що передбачає проведення клірингу або ліквідаційного неттінгу щодо зобов’язань за деривативними контрактами (правочинами щодо фінансового інструменту, товарними операціями), у разі якщо такі контракти (правочини, операції) будуть укладатися на підставі (з посиланням на обов’язковість) такого договору, вважається досягненням сторонами таких контрактів (правочинів, операцій) домовленості про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням у результаті проведення клірингу або ліквідаційного неттінгу.
9. У разі якщо правила провадження клірингової діяльності особи, яка провадить клірингову діяльність, передбачають обов’язковість проведення ліквідаційного неттінгу, направлення сторонами деривативного контракту (правочину щодо фінансового інструменту, товарної операції) розпорядження на проведення клірингу такій особі вважається наданням такими сторонами згоди на проведення ліквідаційного неттінгу щодо зобов’язань за таким контрактом (правочином, операцією). У разі якщо правила провадження клірингової діяльності зазначеної особи передбачають проведення ліквідаційного неттінгу за волевиявленням сторін деривативного контракту (правочину щодо фінансового інструменту, товарної операції), таке волевиявлення повинно бути зафіксовано в розпорядженні на проведення клірингу, що вважається згодою на проведення ліквідаційного неттінгу щодо зобов’язань за таким контрактом (правочином, операцією).
10. Передбачене статтею 40 цього Закону нетто-зобов’язання може бути виконано шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, переданий сторонами угоди щодо ліквідаційного неттінгу для забезпечення виконання зобов’язань таких сторін за такою угодою. Зазначене нетто-зобов’язання також може бути виконано шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, який був переданий для забезпечення виконання зобов’язань сторін угоди щодо ліквідаційного неттінгу будь-якою іншою, крім зазначених у першому реченні цієї частини, особою.
11. Виконання зобов’язань за деривативними контрактами та правочинами щодо інших активів, допущених до торгів на регульованому ринку, здійснюється після обов’язкового клірингу таких зобов’язань особою, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента.
12. Правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків:
1) розміщення емітентом власних цінних паперів;
2) викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
3) проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів;
4) розміщення казначейських зобов’язань України;
5) внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичної особи;
6) дарування цінних паперів;
7) застави цінних паперів, а також вчинення правочинів, спрямованих на виконання, зміну та припинення такої застави (блокування, заклад, переказ, користування, управління, звернення стягнення на предмет застави тощо);
8) спадкування та правонаступництва щодо цінних паперів (у тому числі поділу спадкового майна);
9) вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень;
10) вчинення правочинів у процесі приватизації;
11) укладення банком зі своїм клієнтом деривативних контрактів грошового ринку поза організованим ринком деривативних контрактів;
12) укладення між кваліфікованими інвесторами, зазначеними у пунктах 1-6 частини першої статті 6 цього Закону, правочинів щодо фінансових інструментів поза організованим ринком капіталу;
13) укладення поза організованими ринками капіталу товарних деривативних контрактів, передбачених частиною шістнадцятою статті 44 цього Закону;
14) вчинення правочинів за межами України.
13. Правочини щодо фінансових інструментів, вчинені без участі (посередництва) інвестиційної фірми, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, є нікчемними.
Правочини щодо фінансових інструментів, вчинені за участю, від імені та/або на користь осіб, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції", а також правочини щодо цінних паперів, емітентами яких є такі особи, є нікчемними.
14. Інвестиційна фірма зобов’язана вчиняти правочини щодо акцій, допущених до торгів на організованому фондовому ринку, виключно на організованому ринку, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.