Заявник сплачує за одну контрольну марку суму, яка дорівнює одному відсотку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Забороняється встановлення та стягнення з заявників будь-яких інших платежів за одержання та використання контрольних марок.
Кошти, одержані від продажу контрольних марок, зараховуються до Державного бюджету України.