Про розірвання договору та відшкодування збитків

Постанова від 2007-03-01 № 9/271пд · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2007 Справа N 9/271пд

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26.04.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Муравйова О.В.

суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін котрі

позивача - Сезін В.В. дов. від 29.12.2006 року

відповідача - Токар М.Г. дов. від 12.02.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 15.11.2006 року

у справі N 9/271пд

господарського суду Донецької області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Маріупольського юридичного агентства м. Маріуполь Донецької області

про розірвання договору та відшкодування збитків в розмірі 50000 грн.

В засідання оголошувалась перерва з 15.02.2007 року до 01.03.2007 року

Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського юридичного агентства про розірвання договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 27.07.2005 року N 5525 та відшкодування збитків в розмірі 50000 грн., які виникли через неналежне виконання відповідачем умов договору.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.10.2006 року (суддя Марченко О.А) провадження у справі припинив на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ). Ухвала вмотивована тим, що сторонами за спірною угодою є позивач - Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", відповідач - Маріупольське юридичне агентство та власники земельних паїв у кількості 988 фізичних осіб, відповідно до списку, який є невід'ємною частиною договору. Зважаючи на те, що власники земельних паїв, які не є юридичними особами, повинні бути стороною у справі з метою запобігання порушення їх законних прав, свобод і інтересів, спір, згідно з вимогами статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає розгляду в господарських судах України.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 15.11.2006 року (судді: Стойко О.В., Шевкова Т.А., Діброва Г.І.) ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року скасував в частині припинення провадження у справі про стягнення збитків в сумі 50 000 грн. і направив справу в цій частині на розгляд до господарського суду Донецької області. В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 15.11.2006 року в частині припинення провадження у справі про розірвання договору N 5525 від 27.07.2005 року і направити справу в цій частині на розгляд до господарського суду Донецької області. Вимоги касаційної скарги вмотивовані тим, що приймаючи постанову, апеляційний суд порушив норми процесуального права, а саме: статті 4-7, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не забезпечив всебічний та повний розгляд обставин справи.

Маріупольське юридичне агентство надало відзив на касаційну скаргу в якому просило постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року скасувати, залишивши без змін ухвалу господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування Донецьким апеляційним господарським судом приписів процесуального законодавства Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), переглядаючи в касаційному порядку судові рішення (ухвали), касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є правова вимога Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про розірвання договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 27.07.2005 року N 5525 та відшкодування збитків в розмірі 50000 грн. Припиняючи провадження у справі в частині розірвання договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 27.07.2005 року N 5525 на підставі приписів пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторонами за спірною угодою є позивач - Відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", відповідач - Маріупольське юридичне агентство та власники земельних паїв у кількості 988 фізичних осіб, відповідно до списку, який є невід'ємною частиною договору, а відтак прийняття рішення у справі може вплинути на права даних фізичних осіб, які відповідно до статті 1 та частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути сторонами в судовому процесі.

Частиною 2 статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. При цьому, сторони повинні мати господарську процесуальну правоздатність і господарську процесуальну дієздатність, що означає встановлену законом можливість бути суб'єктом процесуальних правовідносин.

Приписами частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) зумовлено, що право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до приписів пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Отже, зазначена норма передбачає можливість припинення провадження у справі за умови, якщо за предметною ознакою спір підвідомчий господарському суду, але одна із сторін не може бути учасником господарського процесу. Як зазначалося вище учасниками судового процесу є власники земельних паїв у кількості 988 фізичних осіб, відповідно до списку, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, скаржник в обґрунтування своїх доводів не надав судові документів, які б підтверджували наявність у даних фізичних осіб статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Відтак колегія суддів визнає правильним висновок попередніх судових інстанцій про те, що спір у справі із вказаним суб'єктним складом не підлягає вирішенню у господарських судах України, оскільки має розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ), в зв'язку з чим провадження у господарській справі підлягало припиненню. В цій частині Донецький апеляційний господарський суд вірно застосував приписи чинного процесуального законодавства, що регулюють спірні правовідносини до встановлених обставин справи, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави для зміни чи скасування ухваленої у справі постанови.

В іншій частині постанова Донецького апеляційного господарського суду не оскаржувалась, а відтак, у касаційному порядку не переглядалась.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року у справі N 9/271пд залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - без задоволення.

Головуючий суддя О.Муравйов

Судді Т.Гоголь Л.Продаєвич