ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2005 Справа N 15/272
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ БУДПРОЕКТ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2004 р. та на рішення господарського суду Рівненської області від 08.09.2004 р. у справі за позовом ЗАТ "СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ БУДПРОЕКТ" до Обласного виробничого державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про розірвання договору та стягнення сум.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд УСТАНОВИВ:
У серпні 2003 року ЗАТ "Севастопольський Будпроект" пред'явило в господарському суді позов до Обласного виробничого державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про розірвання договору N 2 від 10.02.97 р. та стягнення заборгованості у розмірі 96660,14 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Рівненської області від 08.09.2004 р. (суддя Петухова М.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2004 р., в задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2004 р. та рішення господарського суду Рівненської області від 08.09.2004 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом 10.02.97 р. ЗАТ "Севастопольський будпроект" та Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" було укладено договір N 2РС, на виконання якого позивач передав відповідачу сім простих векселів номінальною вартістю 5000 грн. кожний на суму 35000 грн.
За цим договором передбачалось, що розрахунок відповідач здійснює продукцією підприємств області, номенклатура якої, ціна та обсяги визначаються додатковими угодами.
Сторонами 01.02.2000 р. за N 1 було укладено додаткову угоду, за якою відповідач повинен був розрахуватись за отримані векселі до 01.07.2000 р.
Суд обґрунтовано звернув увагу на зазначене, встановивши при цьому, що позивачем без поважних причин пропущено строк позовної давності, що виключає можливість захисту права.
Отже, суд мав підстави для відмови у задоволенні позову, виходячи з положень ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (діяв на період виникнення спірних правовідносин).
Підставно з таким вирішенням спору погодився і суд другої інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності ухвалених судових рішень.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ БУДПРОЕКТ" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2004 р. та рішення господарського суду Рівненської області від 08.09.2004 р. без змін.