ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 8/478
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради
на постанову від 03.02.2005 р. Донецького апеляційного господарського суду
у справі N 8/478
за позовом Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (надалі - Управління)
до МПВП "Альянс" (надалі - Підприємство)
про розірвання договору та стягнення 5 079 грн.
за участю представників:
від позивача - Захарченко Ю.Ю.
від відповідача - Кравцов Ю.П.
ВСТАНОВИВ:
За наслідком уточнених позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) Управління в господарському суді Донецької області пред'явило вимоги та просило суд розірвати типовий договір оренди нежитлового приміщення N 566 від 27.01.1997 р.; зобов'язати Підприємство (орендаря) звільнити займане приміщення, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 8, та стягнути з відповідача збитки в сумі 5079 грн.
В обґрунтування позовних вимог Управління посилалось на порушення відповідачем умов договору оренди щодо обов'язкового цільового використання об'єкту оренди та заборони щодо передачі орендованого майна в суборенду без згоди орендодавця.
Відповідач проти пред'явлених вимог заперечував.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.11.2004 р. (суддя Ємельянов А.С.) позов задоволено частково: договір оренди нежитлового приміщення N 566 від 27.01.1997 р. розірвано; зобов'язано Підприємство звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 8; в задоволенні решти вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що актом перевірки від 17.09.2004 р. встановлені обставини здійснення відповідачем торгівельної діяльності в орендованому під ательє приміщенні, тобто в порушення умов договору N 566 від 27.01.1997 р., Підприємство користується приміщенням не за цільовим призначенням. Крім того, актом перевірки встановлені обставини про те, що в орендованому відповідачем приміщенні здійснюють підприємницьку діяльність СПД К.Ю.П. та СПД К.Л.Н., тобто в порушення умов договору N 566 від 27.01.1997 р. Підприємство без згоди орендодавця передало орендоване приміщення в оренду іншим особам. В частині відмови у стягненні збитків суд виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2005 р. (судді: Скакун О.А., Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.) скасовано рішення господарського суду Донецької області від 23.11.2004 р. в частині задоволення позовних вимог; в решті рішення залишено без змін.
Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позову апеляційний господарський суд вказав неповне з'ясування судом істотних обставин, помилковість висновків та порушення норм матеріального та процесуального права. Приймаючи постанову про відмову в задоволенні позову апеляційний господарський суд виходив з неправомірності, недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з постановою, Управління звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; обґрунтовано поставив під сумнів обставини використання орендованого під ательє приміщення не за цільовим призначенням та його передачу в оренду іншим особам, які місцевий господарський суд безпідставно визнав встановленими; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, акти перевірки виконання умов договору; належним чином проаналізував зобов'язальні правовідносини сторін, що в силу ст.ст. 4, 41, 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) виникли та існують між сторонами на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення N 566 від 27.01.1997 р.; обґрунтовано вказав на те, що в орендованому під ательє приміщенні повинні знаходитись і допоміжні приміщення, в яких і розташовані робочі місця керівника, бухгалтера та інших робітників, які забезпечують роботу ательє; підставно врахував, що в ательє можуть бути розміщені матеріали та фурнітура, яка пропонується споживачам для виготовлення одягу з матеріалів виробника; встановив, що в акті перевірки містяться лише посилання на перебування на території орендованого приміщення СПД К.Ю.П. та СПД К.Л.Н., проте жодних доказів про передачу цього приміщення в суборенду матеріали справи не містять, оскільки таких доказів позивачем не надано; мотивовано спростував безпідставний висновок місцевого господарського суду про беззаперечність актів перевірки у зв'язку з їх неоскарженням та чинністю, правомірно вказавши на неможливість їх оскарження в силу ст. 12 ГПК України; врахував недоведеність та непідтвердженість викладених в актах перевірки обставин, а також відсутність доказів про направлення акту від 14.10.2004 р. на адресу відповідача; дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди та звільнення відповідачем займаного приміщення у зв'язку із недоведеністю позивачем обставин, на які він посилався в обґрунтування свої позовних вимог (ст. 33 ГПК України), мотивовано вказавши на помилкове застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, які не підлягали застосуванню; підставно погодився з необхідністю відмови у стягненні збитків у зв'язку з їх необґрунтованістю.
На підставі встановлених фактичних обставин апеляційним господарським судом із дотриманням норм матеріального та процесуального права з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, мотивовано спростовано помилкові висновки суду першої інстанції, підставно скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову та обґрунтовано відмовлено в його задоволенні. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2005 р. у справі N 8/478 залишити без змін.