ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2007 Справа N 1/918-7/298
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.07.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Муравйов О.В.
судді: Полянський А.Г., Ходаківська І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року
у справі N 1/918-7/298 Господарського суду Львівської області
за позовом Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган - Управління комунального майна Львівської міської ради (правонаступник - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол"
про розірвання договору оренди, виселення з приміщення
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
прокуратури: Савицька - посвідчення N 231
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2006 року у справі N 1/918-7/298 (суддя Білоус Б.) позов задоволено: розірвано договір N 2880 від 19.11.1993 року з додатками від 01.01.2004 року та 03.08.2004 року оренди нежитлових приміщень площею 205 кв. м по вул. Городоцькій, 4 у м. Львові, укладеного між Фондом комунального майна Львівської міської ради (правонаступник УКМ Львівської міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібосол"; прийнято рішення виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" із орендованих приміщень площею 205 кв. м по вул. Городоцькій, 4 у м. Львові; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" в доход державного бюджету 85 грн. державного мита; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., Мурська Х.В.) вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року у справі N 1/918-7/298, і, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу тим, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Позивач та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участю у судовому засіданні касаційної інстанції.
Розпорядженням виконуючого обов'язки Заступника Голови Вищого господарського суду України Першикова Є.В. від 25.05.2007 р., у зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи N 1/918-7/298, призначеної до розгляду на 29.05.2007 року, утворено колегію суддів у складі: головуючого - судді Муравйова О.В., суддів - Полянського А.Г., Ходаківської І.П.
Заслухавши присутнього представника прокуратури, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року N 11 ( v0011700-76 ) "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Фондом комунального майна м. Львова, правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" 19.11.1993 року було укладено договір N 2880 на оренду нежитлових приміщень (далі - Договір), за умовами якого орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду з 01.01.1992 року на невизначений термін до узгодження в користування нежитлові приміщення першого поверху площею 183,0 кв. м та підвалу площею 6,0 кв. м за адресою:м. Львів, вул. Городоцька, 4 під літерою 4-6, 8 для виробничої діяльності.
В п. 3 Договору сторони визначили розмір орендної плати, встановили, що орендар повинен щомісячно до 10 числа місяця за попередній сплачувати орендодавцю орендну плату у встановленому розмірі (п. 4 Договору).
01.01.2004 року між сторонами було укладено додаток N 1 до Договору, відповідно до якого внесли зміни в п. 4 цього договору, а саме зазначили, що орендна плата перераховується орендарем на рахунок відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації.
30.08.2004 року між сторонами було укладено додаток N 1 до Договору, яким внесли зміни в п. 1 Договору та зазначили, що загальна частина орендованих приміщень становить 205,2 кв. м, в тому числі площа приміщень першого поверху становить 199,2 кв. м, підвальні приміщення - 6,0 кв. м.
Розмір орендної плати станом на 01.09.2004 року сторонами було визначено в розмірі 1524,41 грн.
При цьому, обґрунтовуючи позов, прокурор посилався на те, що відповідач допустив заборгованість по сплаті орендної плати за період з 01.01.2004 р. по 01.05.2004 р. в сумі 1934,44 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідач допустив прострочення внесення орендної плати у визначені договором строки, та має місце факт заборгованості по ній, а саме за період з 01.01.2004 р. по 01.05.2004 р.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 16.08.2005 року рішенням Господарського суду Львівської області розглянуто справу N 1/442-28/186 за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунального майна Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" про розірвання договору оренди N 2880 від 19.11.1993 року, виселення із приміщення та стягнення заборгованості в сумі 1921,32 грн., з тих підстав, що відповідач допустив заборгованість по сплаті орендної плати протягом 3-х місяців (з 01.01.2004 року по 01.04.2004 рік), не застрахував взятого в оренду майна, не забезпечив пожежної безпеки орендованого майна, не використовує об'єкт оренди за призначенням, без згоди орендодавця самовільно провів перепланування орендованого приміщення. За результатами розгляду справи у задоволенні позову було відмовлено, а рішення набрало законної сили (а.с.19-21; 22-24).
З позовної заяви прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунального майна Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" від 30.08.2006 року про розірвання договору оренди N 2880 від 19.11.1993 року та виселення із приміщення вбачається, що підставами для звернення з даним позовом є підстави, які вже були підставами під час розгляду справи N 1/442-28/186.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду по справі, апеляційний суд зазначив, що обставини пов'язані зі сплатою орендних платежів та наявністю заборгованості з орендної плати за друге півріччя 2005 року та перше півріччя 2006 року не були і не могли бути предметом дослідження господарським судом у справі N 1/442-28/186 тому, що йдеться про інший проміжок часу виконання договору оренди.
Проте, як вбачається з вище наведеного, прокурор, подаючи позов про розірвання договору оренди N 2880 від 19.11.1993 року, не змінював підстави розірвання договору, не вносив змін або уточнень до позовної заяви від 30.08.2006 року, які б давали можливість апеляційному господарському суду вийти за межі позовних вимог, під час розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем вимога стосується вже вирішеного судом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ), господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Якщо рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного суду є незаконними повністю або частково, касаційний суд скасовує його повністю або в частині, що суперечить закону. Скасувавши рішення повністю або частково, касаційний суд зобов'язаний припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково (п. 4 ст. 111-9 ГПК ( 1798-12 ).
Оскільки рішення та постанова є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а касаційна скарга відповідно, частковому задоволенню.
Відповідно до статей 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою присутнього представника прокуратури оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 статті 80, статтями 111-5, 111-7, пунктом 4 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібосол" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 року у справі N 1/918-7/298 скасувати.
Провадження у справі N 1/918-7/298 Господарського суду Львівської області припинити.
Головуючий суддя О.В.Муравйов
Судді А.Г.Полянський І.П.Ходаківська